Понад 83% від усіх шахрайських схем з платіжними картками припадають на інтернет-схеми — банкір

► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

Методи шахраїв

Вона зауважила, що методи шахраїв стають все більш витонченими. Зловмисники постійно вдосконалюють свої навички, особливо у сфері соціальної інженерії, та швидко освоюють нові технології.

Через це навіть експертам з Нацбанку та комерційних банків важко повністю викорінити шахрайство.

Фахівчиня вказала, що шахраї часто використовують психологічні прийоми, щоб змусити людей діяти імпульсивно, не обдумуючи свої кроки. Вони можуть апелювати до емоцій, створювати відчуття терміновості або використовувати інші методи маніпуляції.

Тому, на її думку, дуже важливо зберігати пильність та критично ставитися до будь-якої інформації, особливо якщо вона стосується особистих фінансів.

«Шахраї набагато швидше адаптуються до будь-яких технологічних новинок, ніж користувачі платіжних карток. До того ж вони концентрують зусилля на суто психологічних моментах, що ґрунтуються на відсутності критичного сприйняття інформації, на незнанні громадян всіх „підводних каменів“ активності в інтернеті, часто-густо апелюючи до емоцій, а не до раціо. Наприклад, кількість шахрайств за допомогою „соціальної інженерії“ зросла майже на 40% у 2023 році та ще орієнтовно на 20% у 2024-му. Попри масштабну просвітницьку роботу банків, НБУ та експертів, обсяги карткового шахрайства в Україні продовжують зростати. А за попередніми підрахунками впродовж 2022−2024 років шахраї вкрали у громадян близько 1,5−1,7 млрд грн», — підкреслила банкірка.

Довгальська виокремила 5 нових схем обману, що з’явилися у 2024 році й активно застосовуються вже у 2025-му.

1. Недоставлення товару після передоплати на інтернет-майданчиках. Дуже часто громадян заманюють нереально низькими цінами, які інколи в десятки разів нижчі, ніж ринкова вартість товару. Головним чином йдеться про різноманіття гаджетів: мобільні телефони, планшети, ноутбуки тощо. А головне пояснення «низьких цін» — «ліквідація складу», «розпродаж контрафакту», «демонстраційні одиниці товару».

2. Псевдобанківські дзвінки. Поєднання технології НЛП (апеляція до страхів, пов’язаних з блокуванням картки, списанням коштів, хакерською атакою, або ж найбільш цинічне — буцімто цей дзвінок здійснено з метою запобігання «шахраям, що можуть телефонувати», призводить до того, що громадяни, не підозрюючи обман, самотужки надають злочинцям свої персональні дані.

3. Прохання про допомогу: «Збір коштів». Соціальні тренди, нові технології, нагальність допомоги під час війни, недостатня обізнаність громадян у цифровій інфраструктурі сприяють виманюванню коштів та розкриттю персональних карткових даних.

4. Фальшиві сторінки благодійних фондів. Хвиля з’яви нових благодійних організацій, благодійних ініціатив спонукає шахраїв до створення фальшивих сторінок реальних благодійних фондів, що нібито збирають кошти на боротьбу з глобальними катастрофами чи епідеміями. Це пов’язано зі значною популяризацією міжнародних ініціатив у допомозі українцям, де шахраї прикриваються чужими благородними цілями.

5. «Виплати від Трампа» (виплати від МВФ, міжнародних благодійних фондів тощо). Найчастіше шахраї використовують відомих політиків, керівників держав, щоб пантрувати на їхніх виборців, що безумовно довіряють їм та охоче реагують на «ініціативи» соціальної допомоги буцімто від них. Зловмисники можуть бути під «машкарою» представників міжнародних фондів чи організацій, що пропонують різноманітні компенсації й виплати, апелюючи до важкої економічної ситуації в країні. Через те, що запропоновані до отримання суми не є дуже значними (найчастіше від 5 тис. грн до 10 тис. грн «одноразової виплати»), частина наших співгромадян реагує на це.

«Останнім часом почастішали випадки такого шахрайства на тлі виплат за державною програмою „Зимова єПідтримка“. Шахраї завжди „в тренді“, використовуючи чи маскуючи свої злочинні наміри під чинні соціальні програми. Крім того, актуальність такої схеми зросла після заяв про виплати тим, хто перебуває за кордоном. Такі схеми не оминули й користувачів українських банків, де шахраї заманюють клієнтів на фальшиві онлайн-програми допомоги», — наголосила Довгальська.

Основні тенденції карткового шахрайства

• Використання Штучного інтелекту (ШІ), зокрема в створенні діпфейків (підміна обличчя, голосу, копіювання міміки, жестів «прототипа» шахрайських схем).

• «Воєнні схеми». Це адаптація «сценаріїв» видурювання коштів до воєнних обставин: злочинці збирають кошти «для військових», «на дрони», «на автівки». «Головна мета таких схем — отримати кошти й зникнути. Поширеним також є сценарій „здачі квартири в оренду“ за дуже символічні кошти під приводом „від'їзду за кордон до родини — щоб квартира не стояла пусткою“, „переїзд в інше місто“ тощо», — пояснила Довгальська.

• Підвищення рівня цифрової обізнаності користувачів. Багато українців ще недостатньо усвідомлюють ризики, пов’язані з цифровими платіжними системами. В Україні на 2024 рік близько 30% користувачів досі не мають достатніх знань з кібербезпеки, що дає шахраям маніпулювати емоціями та впливати на користувачів через фальшиві пропозиції.

• Оренда карток та персональних даних. Шахраї все частіше використовують схему дропів та використовують криптовалюту для того, щоб їх важко було простежити.

• Соціальна інженерія. Почастішали випадки використання технік соціальної інженерії, за допомогою яких шахраї маніпулюють людьми, створюючи ілюзію терміновості. В Україні стало частою проблемою дзвінки від «представників банків», що у 2024 році збільшило кількість випадків шахрайства на 12%.

Автор:

Редактор стрічки новин Роман Мирончук

Пише на теми: Економіка, фінанси, банки, криптовалюти, інвестиції, технології