Як за рік змінились доходи та витрати України

Доходи

Доходи державного бюджету склали 3 120,5 млрд грн. (в т.ч загальний фонд — 2 177 млрд грн). Проти 2023 року доходи зросли на 16,8%, або +448,5 млрд грн, в т. ч. за загальним фондом — на 30,9%.

Структура доходів загального фонду: імпортний ПДВ — 21,4%, гранти — 20,8%, податок на прибуток — 12,5%, внутрішній ПДВ (враховуючи відшкодування) — 12,3%, ПДФО та військовий збір — 10,8%, акциз — 9,7%, дивіденди та частина прибутку державних підприємств — 3,2%, ввізне та вивізне мито — 2,2%, рента — 2,2%, частина прибутку НБУ — 1,8%, інші джерела — 3,2%.

Нагадаю, податкова служба виконала план доходів, який був збільшений восени на 103 млрд грн, на 100,2% (+1,4 млрд грн). Митна служба виконала план на 93,9% (недовиконання 38,7 млрд грн).

Хотів би окремо звернути увагу, що, порівнюючи з 2023 роком, обсяг грантів (безповоротної бюджетної допомоги від партнерів) збільшився на 4,5% (+19,6 млрд грн). Це стало можливим завдяки надходженням у грудні грантової допомоги від США та ЄС.

Видатки

Видатки держбюджету склали 4 479,3 млрд грн (загальний фонд — 3 488,8 млрд грн) Проти 2023 року, видатки збільшились на 11,6% (+464,9 млрд грн), в т. ч. за загальним фондом — на 15%.

Остаточна структура видатків буде згодом. Утім, порівнюючи з 11 місяцями, за підсумками яких 50% видатків йшло на оборону, вона особливо не зміниться. Тобто прямі видатки на оборону становитимуть близько 2,25 трлн грн.

Через нарощування фінансування сектору безпеки і оборони видатки держбюджету, порівнюючи з 2021 роком, номінально зросли утричі, як частка до ВВП — удвічі — до близько 60% ВВП. Остання цифра (а це, акцентую, виключно держбюджет, без місцевих бюджетів і соцфондів) є німим нагадуванням відірваності від життя «експертних» порад скорочення перерозподілу ВВП через бюджет до 20% найближчими роками, як «чарівної пігулки» для забезпечення економічного зростання і кращого життя.

Дефіцит

Дефіцит держбюджету (враховуючи кредитування) становитиме близько 1,35 трлн грн, що є близьким до показника минулого року (1,34 трлн грн), утім, як частка до ВВП, очікувано скоротиться до 17,8% ВВП (із 20,4% у 2023 році). Отже, маємо невелике скорочення рівня бюджетного дефіциту (як загального, так і первинного — за вирахуванням видатків на обслуговування держборгу), що може бути ознакою початку бюджетної стабілізації і консолідації під час війни. Наскільки стійким є цей тренд — покаже поточний рік.

Загалом пройшли ще один складний бюджетний рік із майже відсутнім зовнішнім фінансуванням на початку (10% від потреби у січні — першій половині березня), недооцінкою бюджетного чинника продовження війни (не лише нами, а й партнерами) та необхідністю першого великого підвищення податків під кінець 2024 року.

Читайте також: Останній рік стабільності: що насправді відбувається з економікою рф

Втім, попри апокаліптичні прогнози, за рік фінансування усіх пріоритетних видатків на оборону, безпеку і соціальний захист було забезпечено. Як і минулого року, бюджетну емісію не використовували. Це стало можливим завдяки внеску всіх сумлінних платників податків, на плечах яких тримається військовий бюджет, продовження детінізації за багатьма напрямами (що принесло $2,6 млрд додаткових доходів), активізації ринку ОВДП та отримання всієї необхідної підтримки від партнерів, які продовжують фінансувати левову частку невійськових видатків.

Автор:

голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Гетманцев Данило

Верховна Рада