Громадам заборонили використовувати детальні плани територій для нового будівництва

►Читайте сторінку«Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини

За її словами, цей корупційний інструмент роками використовували окремі будівельні компанії у змові з місцевою владою, оскільки законодавство це дозволяло.

Але з 1 січня 2025 року набрала чинності заборона щодо ДПТ і відтепер виділення земельних ділянок під забудову можливе лише за допомогою плану просторового розвитку (ППР), що означатиме фактичний знак «стоп» для хаотичної забудови і різних видів земельного рейдерства.

Шуляк пояснила, що понад половина українських міст не має актуального Генерального плану — стратегічного документа розвитку будь-якого населеного пункту. Столиця — не виключення, оскільки Київ живе за Генпланом, ухваленим ще у 2002 році, тобто він дуже застарілий.

Відтак, законодавство дозволяло уточнювати генплан детальними планами території (ДПТ). При цьому, межа допустимого «уточнення» законодавчо визначена не була — як для Києва, так і для інших населених пунктів.

«Цим користувались недобросовісні забудовники, які у змові з місцевою владою проштовхували ДПТ, які „уточнювали“ генплан так, що прямо суперечили йому. Надалі, саме на підставі таких ДПТ визначалось цільове призначення земельних ділянок, які відводились під забудову та отримувались відповідні дозвільні документи. Як наслідок — постійна авральна боротьба з хаотичними забудовами, перевантаженими автошляхами, комунальними колапсами і т.д.», — зауважила Шуляк.

Вона наголосила, що з 1 січня використання ДПТ стало неможливим — набрав чинності закон № 711 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель».

Згідно з ним, щоб змінити цільове призначення землі, або виділити ділянку під забудову громада відтепер має керуватись комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або актуальним, а не застарілим генпланом планом населеного пункту. І план просторового розвитку має бути у кожної громади.

Це має покласти край кишеньковим ДПТ в інтересах окремих будівельних компаній у змові з місцевою владою.

«Новий документ є одночасно і містобудівною документацією на місцевому рівні та документацію із землеустрою. Він охоплює всю територію громади і не має терміну дії, проте дуже гнучкий, адже зміни можна вносити щороку. І саме ця документація визначатиме, де буде споруджуватись садок, школа або житло, де розвиватиметься промисловість, а де природні парки», — пояснює Шуляк.

Комплексний план ділить територію громади на функціональні зони — житлова забудова, промисловість тощо. Для кожної такої зони визначено переліки видів цільового призначення земельних ділянок, і саме з цього переліку власник може самостійно обрати той, який на його думку є найбільш перспективним.

«Тобто не можна, наприклад, обрати „житлове будівництво“ на території, яку комплексний план визначив, як „промислову“ і навпаки. Це правило стосується як приватних власників, так і органів, уповноважених розпоряджатись земельними ресурсами: не можна виділити комусь земельну ділянку, цільове призначення якої не узгоджується з функціональним зонуванням, визначеним комплексним планом», — уточнює Шуляк.

За її словами, ще один надважливий у контексті антикорупційних механізмів — публічність планів просторового розвитку.

«По-перше, їх створення буде можливим лише з урахуванням громадської думки мешканців громади. По-друге, такий план має обовʼязково пройти незалежну експертизу. По-третє, ця інформація буде абсолютно відкритою, тобто, кожен мешканець громади зможе подивитися, для чого планується використовувати ті або інші території, чи наявні на відповідній території обмеження у використанні земель в сфері забудови (наприклад щодо гранично допустимої висотності забудови, дотримання режиму охоронних зон тощо)», — зауважила Шуляк.

Надважливим пунктом Закону № 711 є те, що плани просторового розвитку поширюються не лише на населені пункти громади, а і на території поза її межами. Тобто, будувати у передмістях також можна буде лише за умови, якщо це узгоджується з ППР.

Водночас проблема, у тому, що далеко не у всіх громад вже є плани просторового розвитку. Через те, що процес створення плану просторового розвитку для громад новий і, відповідно, складний, з ним не поспішають.

Однак на сьогодні для полегшення і спрощення цього процесу пропонується одразу два інструменти. Це містобудівний кадастр державного рівня, який вже почав працювати, а також програми комплексного відновлення (ПКВ), дані з яких можуть стати основою планів просторового розвитку.

«Плани просторового розвитку означають створення якісної містобудівної документації. А це фактичний знак „стоп“ різним видам рейдерства, появі незаконних довгобудів, самобудів та різного шахрайства у сфері містобудування. До того ж якісна містобудівна документація зрештою означатиме збільшення надходжень до місцевих бюджетів. А це вже вагома перевага для ОМС, оскільки йдеться про щонайменше на 10−20% більші надходження», — підкреслила Шуляк.

Автор:

Редактор стрічки новин Роман Мирончук

Пише на теми: Економіка, фінанси, банки, криптовалюти, інвестиції, технології