10 рецептів перемоги: над якими «інгредієнтами» потрібно попрацювати у 2025

Філософія прогнозів, передбачень та постановки завдань економічній та монетарній владі під час війни у будь-якій країні суттєво відрізнятиметься від того, до чого ми звикли у мирний час. Парадигма економічних цілей зі сталого розвитку або ринкової експансії змінюється на вирішення безпекових питань. Тож виклики на 2025 рік для України — це фактично економічні рецепти перемоги. Щоб більше пристосуватись до потреб війни, нам потрібно вирішити наступні завдання:

1. Потрібно концентрувати фінансові, матеріальні та людські ресурси саме на ідеї супротиву російській агресії

Заміна відтінку зеленого на світлофорах, ремонти доріг і бруківки в прифронтових містах, закупівля барабанів для бомбосховищ, термінова заміна розмінних монет, сам функціонал яких вже з'їдає інфляція, та ще сотні прикладів того мотлоху, без чого можна було б обійтись, але воно коштує державі грошей.

Всі ці кошти можна було б спрямувати на вітчизняний ВПК, збільшити з/п ЗСУ, купувати більше озброєння у партнерів тощо. Розпилення ресурсів через непотрібні витрати згодом призводить до дефіциту цих ресурсів у секторі безпеки та оборони. Так зростають ризики втрати територій.

2. Варто зайнятись оптимізацією наявних ресурсів

Постійні сигнали з сектору безпеки про нестачу коштів на обладнання супроводжуються статистикою НБУ про накопичення валютних резервів на кінець 2024 року в обсязі 35−40 млрд доларів, а також ліквідності банків, яку залучив НБУ, в сумі 533 млрд грн (27.12.2024). І на цьому фоні відбувається підвищення податків для малого бізнесу та населення.

Все це вказує на слабку узгодженість монетарної і фіскальної політики в Україні. Порівнюючи з початком 2024 року, ситуація тут дещо покращилась: НБУ знижував ставку, а зростання інфляції призвело до того, що першокласним позичальникам стало легше обслуговувати кредити. Втім, накопичення ліквідності банків у НБУ під завершення року вказує на те, що фундаментально проблема є далекою від вирішення.

3. Мусимо розбудовувати фундамент для економічного зростання

Офіційна економіка погано зростатиме, якщо її постійно душити податками, заборонами, та робити все для того, щоб ринкові ставки за кредитами залишались захмарними, а від ринку акцій та облігацій в країні залишалась лише назва.

Країні потрібна справедлива податкова реформа, яка б зруйнувала клани, які продовжують збирати податки замість держави, усунула складні процедури адміністрування та мінімізувала можливість арбітражу між різними видами податків.

Україні потрібна і пенсійна реформа, щоб інвестиції майбутніх пенсіонерів давали роботу молодим. Потрібна й реформа системи охорони здоров’я з нахилом у бік страхової медицини.

Названі три ключові реформи: податкова, пенсійна та медична. Вони мають стати каталізатором зростання. Врешті-решт ми маємо створити нормальні умови для того, щоб ті 30−40 млрд доларів, які є в шухлядах та матрацах українців, стали інвестиціями в економіку країни, а не лежали мертвим вантажем.

4. Вже час реанімувати кредитний ринок та ринок корпоративних облігацій

Покращення відсоткового тиску для позичальників prime-сегменту, програми «5−7−9» та інші не змінюють докорінно ландшафт кредитного ринку. Кредити від мікрофінансових установ як були під 1000−2000% річних, такими вони і є.

Перекритий канал між різними секторами фінансового ринку призводить до викривлення паритетності між відсотковими ставками для населення. Вже котрий рік ми маємо ситуацію, коли в Україні, з одного боку, є реальний брак інструментів, в які можна розмістити вільні кошти, а з іншого — на ринку фіксуються шалені кредитні ставки, які перевищують нормальні норми дохідності в 5−10 разів.

5. Робота над конфіскацією активів рф

Вона ведеться, в цьому є певні успіхи, і від теоретичних розмов ми вже перейшли до діла. Втім, конфіскуються тільки доходи від активів рф, а потрібно, щоб відбувалась конфіскація самих активів.

Хочу вас розчарувати, я зовсім не відмічаю в Україні активності в сфері роботи з розшуку та конфіскації неофіційних фондів рф. Проте такі роботи вже розпочалися у Великобританії, США і низці європейських країн.

Неофіційні фонди — це кошти, які допомагають росіянам обходити санкції і фінансувати війну. Без початку полювання за цими фондами ми не зможемо суттєво пошкодити путінську економічну модель. Союзники в цьому питанні мають певні успіхи. В Україні я ж, навпаки, відмічаю перебування на керівних посадах людей, які раніше допомагали росіянам відмивати кошти через наші фінансові установи.

6. Боротьба з корупцією в Україні

Вона триває, але вочевидь недостатньо сильно. Цей внутрішній фронт, за моїми спостереженнями, активно використовує ФСБ, яка щедро засіває своєю агентурою судову, фіскальну та інші сфери економічної влади.

Періодично у наших чиновників знаходять російські паспорти, з’ясовуються дані про численні вояжі до москви, мінська або навіть прогулянки мальовничими місцями Туреччини з кураторами з ФСБ або СЗР.

Втім, є й внутрішня проблема. Влада досить часто лікує симптоми корупції, але не усуває причину. Візьміть ту ж систему МСЕК: можна подумати, що та ж Крупа могла відмовити в інвалідності прокурорам, або тітоньки в білих халатах могли протистояти банді силовиків із усіма повноваженнями? Нова МСЕК2 виглядає непогано, але відповідь на питання «де її імунітет від корумпованої судової влади та прокурорів?» все та ж, що і була 10 років тому. Думаю, що цей пункт насправді транзитом проходить через всі попередні.

7. Концентрація санкцій проти рф

Україна та союзники мають щільніше концентрувати санкції проти рф. Російська економіка дихає на ладан. Про це говорю не тільки я, а вже пишуть The Economist і The Hill. Вони вже дійшли до стадії, коли потьомкінська статистика не рятує, і проблеми поступово стають очевидними.

Наша ж проблема з союзниками в тому, що ми даємо подихати економічним повітрям то одній, то іншій голові російського орла, а їх обидві потрібно одночасно опускати в санкційну рідину.

Наприклад, закрили газовий транзит — молодці, Газпром на колінах, а нафтопровід Дружба Лукойлу навіщо залишили? (хоча зараз він не працює, але то вже інша історія).

Так само і союзники: запроваджують санкції — збивають ціну на російську нафту нижче 60 доларів за барель, але через 1−2 місяці росіяни знову її витягують до 70 і вище. У росіян немає великих нафтосховищ, тому дієві санкції, які дадуть ефект на 6 місяців, змусять орків продавати нафту значно нижче цінової стелі.

Шкода, що тільки зараз, на третій рік війни, невідомі добрі люди зайнялись тіньовим танкерним флотом рф, який почав тонути, застрявати чи виливати нафту.

8. Розбудова альтернативних експортних маршрутів

Це має стати окремим напрямком національної безпеки. Потрібно розуміти, що наявність транспортного коридору «Дніпро — Гданськ» або «Миколаїв-Констанца» — це не тільки нові покупці для нашого експорту, але і зменшення негативного ефекту для України при обстрілах Одеси та інших портів.

У 2024 році періодично про себе давали знати невдоволені фермери то з Польщі, то з Угорщини, поява таких коридорів має взагалі анулювати і цю проблему. Врешті-решт ми маємо навчитись співпрацювати з сусідами в рамках спільних проєктів на їх території не тільки у ВПК.

У 2024 році Україні сильно пощастило: на ринку з’явиласья технологія, яка може в сотні разів здешевшати ідею організації таких транспортних коридорів. Втім, я не бачу, щоб наш уряд рухався в напрямку розвитку таких коридорів, хоча певні успіхи в спільних проєктах за межами України в галузі ВПК є.

9. Соціальна справедливість має служити економічному зростанню

Я зовсім не закликаю до соціалізму, радше, навпаки. Нам потрібно вирівняти систему соціальних виплат і гарантій таким чином, щоб не було концентрації виплат на заможних людей.

Для прикладу візьміть систему виплат по інвалідності. Особам, які досягли пенсійного віку і вийшли на пенсію, додаткову пенсію по інвалідності не платять. Ну от і уявіть собі літню жінку, яка отримує пенсію 5 000 грн, а її пігулки коштують 4 000 грн на місяць.

Іноді держава таким людям щось дає безкоштовно, але ці безкоштовні ліки бувають такої якості, що тих пенсіонерів відкачують в реанімації раз на півроку, знову ж — за державний кошт. Так що ж це за економія така на пенсіонерах? В країні, де прокурори та судді отримують пенсії по 100−150 тис. грн?

В цьому конкретному випадку, найімовірніше, ми дійдемо до того, що пенсія по інвалідності призначатиметься, незалежно від інших соціальних виплат, й її основним призначенням буде грошова компенсація на лікування.

Фактично, чим більша кількість бідних споживачів починає отримувати більше коштів, тим міцніший попит, який може штовхати не тільки інфляцію, але і виробництво. Наша влада вже прийшла до цього, роздаючи по 1000 грн громадянам і по 1000 грн кожного місяця вчителям. Тепер потрібно поглиблювати ці процеси, бажано без ускладнення податкової системи.

Якщо ж допускати збагачення якоїсь окремої групи чиновників, то вони формуватимуть попит не на продуктовому ринку, а в умовах війни будуть орієнтовані на вивіз ресурсів. В принципі, саме це ми з вами зараз і спостерігаємо.

10. Ми маємо підтримувати демократію в Україні, але робити це не за «грузинським сценарієм»

Зараз гарячі голови закликають до виборів «завтра». Я проти таких поспішних виборів не тільки через війну, а через те, що на виборах 2019 року наш парламент був атакований росіянами. Кого тільки в нашій Раді та на владному Олімпі немає: учні Сівковича, «малята» Медведчука, законспіровані агенти Наришкіна, та й навіть просто «чесні» хлопці та дівчата з ОПЗЖ, які ніколи не приховували, що вони за росіян були.

За таких умов поспішні вибори в ВРУ можуть запустити сценарій «грузифікації» України, коли народ загалом проти москви і ненавидить російську еліту, а от уряд — за, і виконує вказівки звідти. Тому до виборів потрібно готуватись, і, звичайно, спершу потрібно проводити парламентські вибори. Та і керманичі різних політичних сил мають домовитись між собою, щоб ті не брали гроші у москви.

Читайте також: Українська економіка-2025: долар за 47,5 грн на кінець року і інфляція менше 10%

От таке моє бачення 2025 року.

На ваші запитання про інфляцію, про курс, про оцінку роботи НБУ, про ринок ОВДП і т.д., я вам відповім так:

Друзі, нас з вами повинна цікавити тільки перемога у війні і коли український прапор буде знову над Маріуполем, Скадовськом та іншими нашими, окупованими зараз, містами.

Партнери настільки перенаситили ресурсами неньку, у нас настільки сильно розпухли ЗВР, що курс в нас буде такий, який захоче НБУ, а інфляція 10−15% — це цілком прийнятний рівень для країни, яка веде війну.

Якщо, за умови відсутності проблем для реального сектору економіки, вдасться зробити 5% у 2025 році — це буде цілком нормальна картина.

Автор:

Фінансовий аналітик Шапран Віталій