Гетманцев: Ми не зможемо за рік вийти на повністю «білі» зарплати. Головне — позитивний тренд

Про «тінь»: минулого року плюс 2,5 млрд гривень зібрали за рахунок підвищення зарплат після спілкування податкової з підприємцями

Данило Олександровичу, ви неодноразово наголошували, що детінізація економіки може стати одним із головних додаткових джерел наповнення бюджету.

Але про який ресурс йдеться? — Свіже дослідження CASE Україна оцінило втрати бюджету від «тіні» від 238 до 338 млрд грн. За вашими оцінками, загальні збитки держави від несплати податків становлять 400−450 млрд грн. Чому така велика розбіжність в оцінках, і як ви підраховували рівень тіні?

— Якщо ми звернемося до дослідження CASE Україна, то ми побачимо, що в них на сайті зазначено, що до 353,3−567 млрд грн зросли втрати бюджету від схем тіньової економіки у 2023 році. Тобто, якщо говорити про їхню і мою оцінку, то моя — десь посередині. В чому тут річ?

Є основні методи визначення «тіні». Перший — витрати населення. Він полягає у визначенні перевищення споживчих грошових витрат населення на придбання товарів над загальним обсягом продажів товарів населенню всіма субʼєктами господарювання в легальному секторі економіки.

Другий метод — фінансовий: визначення тенденцій змін, пропорцій між вартістю товарів і послуг, використаних у процесі виробництва, та валовим доходом субʼєктів господарювання в країні загалом.

Третій метод — монетарний. Він визначає тенденцію зміни обсягу готівки до банківських депозитів. І, нарешті, електричний метод, який полягає у порівнянні приросту внутрішнього споживання електроенергії з приростом ВВП. Власне, ці методи дають різні цифри, що можуть відрізнятися одна від одної вдвічі.

Тому, при визначенні реальної тіні використовується інтегрований показник, як середнє між зазначеними підходами, з використанням для кожного методу свого вагового коефіцієнта, залежно від того, які коливання він демонстрував 5 попередніх років. Будь-які дослідження такого роду є приблизними.

Чому мій показник відрізняється? Бо, по-перше, в CASE оцінювали 2023, а не 2024 рік, який аналізував я. А у 2024 році ми вже значно скоротили «тінь», і перевиконання бюджету сягає 69 млрд гривень. Тому моя верхня оцінка нижча, ніж максимальна планка CASE Україна. По-друге, я не можу собі дозволити занадто оптимістичні оцінки, і з цієї причини моя нижня межа перевищує мінімальну оцінку CASE.

Найбільших втрат державі завдають зарплатні схеми, з якими держава бореться десятиліттями. Але всі заходи впливу (рейди на підприємства, встановлення критеріїв «доброчесних ФОПів» тощо), які застосовувались раніше, не дали результату. Чому?

— Ситуація, яка склалася навколо виплат зарплат, формувалася десятиріччями. У 90-х рівень «білих» доходів населення взагалі був мізерним. Поступово це вирівнюється, і я не можу сказати, що ми не боремося з зарплатами «в тіні».

Ми робимо статистику щодо порівняння зарплат на підприємствах із середнім показником у галузі, й податкова проводить системну й послідовну роботу, переконуючи платників податків підвищувати їхні зарплати до середньогалузевих.

До речі, Клуб білого бізнесу, який ми впроваджуємо, має одним із показників рівень зарплат — середня зарплата підприємства має бути вищою, ніж середня у галузі. У багатьох сферах ми бачимо приріст зарплат, особливо в тих, де їх рівень не сильно перевищує мінімальну. Це значною мірою відбувається за рахунок роботи фіскалів і бронювання.

Минулого року плюс 2,5 млрд гривень ми зібрали за рахунок саме підвищення заробітних плат після спілкування податкової з підприємцями та пояснення негативних наслідків тіньових виплат.

Розраховуємо також на активнішу позицію у цьому питанні самих найманих працівників. Ситуація на ринку праці, зокрема, величезний дефіцит кадрів практично в усіх сферах, дає їм додаткові можливості у переговорах із роботодавцем щодо умов працевлаштування та виплати зарплати «у білу».

Кожен найманий працівників повинен пам’ятати, що йдеться не тільки про його доходи сьогодні, але й про набуття необхідного стажу та рівень майбутньої пенсії. Звісно, ці міркування будуть більш слушними у випадку запровадження другого рівня пенсійної системи — загальнообов’язкового накопичувального пенсійного страхування.

Деякі роботодавці кажуть, що зарплати в конвертах, нібито, зараз вигідні самим працівникам, які не хочуть «світитися», в тому числі уникаючи мобілізації.

— Я вважаю, що це маніпуляція з боку роботодавців. Припустимо, працівникам «тіньова» зарплата може бути вигідна через війну. Тоді питання — а чому це було вигідно 10 років тому? Бо «в тіні» перебувають ті, хто й до цього там були.

На мою думку, головна причина зарплатних схем — ухилення роботодавців від оподаткування. Хтось хоче сплачувати до бюджету менше податків, а інші вимушені й самі так робити, щоб залишатися в ринку. У мене ще в «минулому житті» був кейс, коли велика компанія, яка після зниження ЄСВ вдвічі, пристала на пропозицію держави виводити зарплати з тіні, а через півроку повністю «білих» зарплат виявила, що конкуренти пропонують на 20% більше за рахунок ухилення від оподаткування.

І, як результат, знову була вимушена повернутися до зарплатних схем. Тому, на жаль, причини тінізації зарплат безпосередньо повʼязані з ухиленням від оподаткування, й тут не треба шукати якихось обʼєктивних причин.

Підприємці говорять, що оптимізація через ФОПи — єдина можливість забезпечити конкурентний рівень зарплат сьогодні, коли робітників не вистачає і роботодавці вимушені пропонувати зарплати, які не покривають заробітки бінесу. Чи може успішна боротьба із зарплатною тінню негативно вплинути на рівень зарплат в Україні?

— Рівень зарплат — це завжди ринок, співвідношення попиту й пропозиції. Тому десь роботодавці при виведенні зарплат «із тіні» беруть податок на себе, а десь — перекладають на працівника. Це залежить від того, наскільки потужний попит на спеціаліста, чи є він дефіцитним. Залежно від цього, і розподіляється податок.

Ви вже звітували про успішну боротьбу «з тінню» на окремих ринках (пального, тютюнового, алкогольного). Скільки завдяки цьому вдалося додатково акумулювати до бюджету?

— Ось декілька цифр. Якщо ми порівняємо 11 місяців мирного 2021 року, коли економіка була більшою, ніж зараз, на 25%, і 2024 року, то побачимо, що цього року ми зібрали до загального фонду бюджету податків на 374 мільярди, або на 66,3% більше, ніж у 2021 році.

ПДВ зібрали плюс 102,4 млрд гривень, або на 73% більше, ніж у 2021 році.

У нас збільшилася податкова ефективність (співвідношення обсягу операцій до суми сплаченого податку) за ПДВ на 14%.

Якщо говорити по галузях, то, наприклад, горілка дала нам за 11 місяців 2024 року, порівнюючи з аналогічним періодом минулого року, плюс 1,8 млрд гривень, а податкова ефективність зросла до 6,74% із 5,6% у 2023 році, та 5,16% у 2021 році.

Якщо говорити про легальні витрати, які проходять через РРО, то за горілкою вони зросли на 25% із початку цього року. У нас точно не почали пити більше на 25%, тобто це показник детенізації сегменту.

За пальним маємо плюс у 2024 році, порівнюючи з попереднім роком, — 5,6 млрд гривень, або 33,4%. За ПДВ за цим товаром — плюс 4 млрд, або 61,6%.

Податкова ефективність зросла до 1,04% із 0,62% у 2021 році. Ми зупинили схемний податковий кредит у торгівців пальним на 5 млрд гривень.

Тютюнові вироби у 2023 році були «у тіні» на 22%, а зараз — на 14,6%. Це дало до бюджету додатково 5,2 млрд гривень. Безперечно, 14,6% «тіні» — це теж багато, але сам тренд — правильний.

Ну й наша гордість — гральний бізнес. За 11 місяців цього року маємо 16 млрд гривень сплати до бюджету. А, наприклад, у 2022 році було 731 млн, у 2023 — 10,4 млрд за весь рік.

Є галузі, де детінізація має просто шокуючі показники. Наприклад, легальні виторги через вендингові апарати зросли за неповний рік на 424% — тобто майже в 4,5 раза.

Тому ми маємо досить непогані показники, які забезпечила фіскалізація, запровадження обовʼязкових РРО у жовтні минулого року. Тоді середньоденна кількість чеків зросла до 26 млн. Це плюс 12,1%. Виторги збільшилися на 34,1%. Зрозуміло, що економіка так не зростає, це саме детінізація. Цей процес є важливим, і він, як на мене, йде у правильному напрямку.

Коли плануєте розпочати боротьбу з тим, що завдає найбільших втрат бюджету, — зарплатними схемами? Що збираєтеся робити?

— Я не бачу жодного рішення, яке б забезпечило одномоменте зникнення зарплатних схем. Це процес, який уже триває, й лише посилюватиметься. Цьому сприяє також бронювання. Але сам процес — розтягнений у часі. Ми не зможемо за рік чи навіть два вийти на повністю «білі» зарплати. Головне, щоб у розрахунку за кожною галуззю ми мали позитивний тренд.

Про ресурсний закон: на сьогодні ми забезпечені ресурсами, щоб пройти 2025 рік за оптимістичним сценарієм

Нещодавно Президент підписав новий податковий закон, і з 1 грудня він вже набув чинності. Яка сума від детінізації врахована в цьому ресурсному законі на наступний рік?

— Ані в бюджеті, ані, тим паче, у податковому законі не може бути врахований такий ресурс, як детінізація. Якщо ми говоримо про детінізацію цього року, то та сума, що була в змінах до бюджету, — 100 млрд. Із них ми вже зібрали 69 млрд.

І максимально працюватимемо, щоб до кінця року довести цю цифру до 100 млрд.

Але, повторюю, це все стосується змін до бюджету. Якщо говорити про ресурсний закон, то там передбачено виключно підвищення податкових ставок.

Скільки має бути додатково залучено від підвищення податків?

— Наступного року — 133 млрд гривень. Це саме за новим законом.

Домовленості на рівні персоналу (Staff-Level Agreement, SLA) щодо чергового перегляду програми МВФ EFF передбачає, що влада має бути готовою реагувати на фіскальні шоки. Які фіскальні шоки можуть на нас чекати наступного року і чому?

— Основна невизначеність наступного року — це війна. Поки що ми себе впевнено почуваємо в частині надходжень до бюджету 2025 року. Але ми не можемо сказати, наскільки зростуть наші воєнні видатки, які ми фінансуємо за рахунок податків.

Тому на сьогодні ми забезпечені ресурсами — і внутрішніми, і від партнерів, щоб пройти 2025 рік за оптимістичним сценарієм. Якщо сценарій погіршиться, а ми не можемо цього виключати, то залучатимемо якісь інші джерела. Але поки що для цього немає підстав, а отже, немає про що говорити.

У разі потреби Україна пообіцяла МВФ підвищити ставку ПДВ. На скільки вона може зрости? Ви прораховували, як це вплине на інфляцію і реальні доходи українців, на скільки у зв’язку із цим можуть зрости видатки бюджету, скажімо, на ті ж субсидії?

— Ми зараз не повинні фантазувати. Якщо ми зіткнемося з якимись шоками, то так, ПДВ є одним із резервів, який нам повинен запропонувати Кабмін або Мінфін, і ніхто інший. Що вони нам запропонують — дивитимемося, й ухвалюватимемо рішення. Але поки що тема з підвищенням ПДВ — маніпулятивна, не хочу моделювати прогноз, який немає нічого спільного з дійсністю.

Але такі прорахунки вестимуться, якщо все ж доведеться збільшувати ставку ПДВ?

— Як взагалі відбувається підвищення податків? Наприклад, за тим же ресурсним законопроєктом. Була певна сума, яку потрібно зібрати. І вона конвертувалася у підвищення тієї чи іншої ставки.

Ми розуміємо, що потреби армії — це пріоритет номер один. І скільки армії буде потрібно грошей, стільки ми й зберемо, це навіть не обговорюється. Ми розуміємо, що будь-яке підвищення податків — у вже прийнятому ресурсному законі, чи ПДВ, якщо це знадобиться, — це погано. Але йдемо на такі рішення лише у випадку, якщо немає альтернатив.

Про примусове розміщення ОВДП: ця ідея — альтернатива підвищенню оподаткування доходів

Нещодавно ви запропонували для обговорення ідею примусового розміщення ОВДП серед банків, юридичних та фізичних осіб. Як ви бачите реалізацію цієї ідеї, особливо щодо фізосіб, яким може бути цей механізм?

— Ця ідея — альтернатива підвищенню оподаткування доходів. І вона так і була запропонована для обговорення. Це не законопроєкт, і навіть не те, що обговорюється на рівні уряду. Це я особисто запропонував для обговорення серед експертів, як альтернативу оподаткування доходів.

Наприклад, якби ми не брали додаткові 3,5% військового збору, як податок, їх можна було б залучити на розміщення ОВДП. Схожі приклади в світі були, наприклад, в Ізраїлі, де 7% доходів розміщувалися в державних паперах. Мені особисто здається, що це краще, ніж підвищення будь-яких ставок податків, бо людина, яка інвестувала в військові облігації, убезпечена від знецінення коштів, отримає дохід та зацікавлена в якнайшвидшій перемозі, аби держава змогла погасити папери.

У нас, як завжди, про альтернативність цього підходу всі «забули», взяли лише шмат, і понесли його в маси.

Але податки вже підвищили. Чи означає це, що ідея з примусовим викупом ОВДП більше не обговорюється?

— Це нічого не означає. Це просто ідея, яку варто обговорити. Ми не плануємо підвищувати податки й зараз убезпечені від цього на 2025 рік за нормального сценарію подій. Але, як теоретична конструкція, моя ідея має право на існування. Тим паче, що це точно не пропозиція якихось змін до законодавства.

У другій частині інтерв'ю з Данилом Гетманцевим читайте про регулювання ринку криптовалют та банківської системи

Автор:

Кореспондент Людмила Каплун

Пише на теми: Компанії та ринки