Реверсна дотація: чому 13 млрд грн коштів громад мають залишитись на місцях

Найгострішим і найскладнішим питанням для місцевого самоврядування та центральної влади у Держбюджеті-2025 стала реверсна дотація громад. Що ж це таке і чому ця тема викликала такий резонанс у суспільстві?

Тимчасовий інструмент, що перетворився на постійний

Дуже спрощено реверсна дотація — це вилучення коштів у громад і передача їх до центрального бюджету.

До 2014 року в Бюджетному кодексі такої дотації не існувало, а був термін «вилучення». У рамках децентралізаційної реформи зʼявилось унікальне українське ноу-хау — реверсна дотація. Наче і дотація, але не для громад, а від економічно розвинених громад у Державний бюджет.

Незалежно від розміру реверсної дотації, держава повинна, за визначеною законом формулою, забезпечити всі громади, які не мають достатньо коштів для виконання повноважень, базовою дотацією. Бо держава гарантує всім громадянам рівні права й можливості.

Передбачалося, що після завершення реформи з децентралізації на заміну реверсу прийде сформований за європейськими стандартами вертикальний фонд вирівнювання фінансової спроможності громад. Кошти з якого розподілятимуть напряму, без посередників (Міністерства, ОДА, РДА), на основі формули per capita — на душу населення — громадам, що цього потребують, для забезпечення однакової якості публічних послуг для українців, незалежно від місця їхнього проживання.

Але, як завжди у нас буває в країні, — тимчасовий інструмент став постійним. Від 2015 до 2021 року з бюджетів громад сумлінно забирали кошти до Державного бюджету України, і так само сумлінно обіцяли підвищення якості послуг всім українцям. Громади тихо скаржилися на це, подавались відповідні законопроєкти, проводились круглі столи та дискусії, освоювались гранти…

Що змінилося з початку вторгнення

З початком широкомасштабної війни, 28 лютого 2022 року, уряд зупинив вилучення коштів реверсної дотації до Державного бюджету. Ці кошти залишили автоматично муніципальній владі, коли не було політики, а було визнання важливості громад для боротьби проти агресора.

На жаль, на третій рік війни в Україні виникла ідея відновити вилучення коштів реверсу з громад, і в проєкті Держбюджету-2025 Уряд подав відповідні норми. Розпочалась запекла дискусія: чи варто вилучати 12,9 млрд коштів у 189 громад, 172 із яких невеликі?

Парламент України 31 жовтня прийняв «Соломонове рішення»: під час голосування Держбюджету-2025 у першому читанні в пункті 2.30 Бюджетних висновків доручив Уряду до другого читання визначитися щодо доцільності вилучення коштів реверсу у громад.

Але уряд 8 листопада подав до парламенту проєкт Держбюджету без змін у частині норм щодо реверсу. Дискусія розгорілася знову, Бюджетний комітет не зміг переконати Мінфін — лише 11 голосів «за» збереження коштів реверсу в бюджетах громад.

Тому питання зараз відкрите й надалі актуальне.

Чому кошти реверсу потрібні бюджетам громад

1. Ці кошти використовують для стримування тарифів на тепло- та водопостачання, а в деяких громадах забезпечують можливість узагалі надавати відповідні послуги. Найбільше споживачів цих послуг — громадян України — саме в реверсних громадах. Тарифи на електроенергію зросли за час війни вдвічі, і відповідні підприємства без підтримки з місцевих бюджетів просто не зможуть надавати послуги мешканцям.

2. Це кошти на ліквідацію наслідків ракетних обстрілів рф. Одеса, Дніпро, Павлоград, Нікополь, Львів повинні мати кошти, щоб швидко відновити роботу критичної інфраструктури, розселити постраждалих мешканців. Недільні обстріли показали, що навіть громади Закарпаття та Прикарпаття потребують коштів для термінового реагування на ситуацію.

3. Це кошти для забезпечення ВПО, величезна кількість із яких переїхала до західних та центральних областей і проживає зараз саме в реверсних громадах. Цим громадам потрібно залишити кошти не тільки на утримання, а й на забезпечення ВПО житлом, щоб вони не поверталися на тимчасово окуповані території.

4. Це підтримка деокупованих громад — 35 із 69 громад Київщини — це реверсні громади. У них, крім цих коштів, немає нічого для відновлення інфраструктури, щоб мешканці почували себе захищено.

5. Кошти реверсу в громадах — це кошти людей, які йдуть на підтримку ветеранів, реабілітацію військовослужбовців у цих громадах.

6. Повинні залишитися громади, що мають не тільки «критичний бюджет» на зарплати бюджетників, але які можуть допомогти власним мешканцям і надати допомогу іншим громадам для ліквідації наслідків обстрілів. У разі виникнення надзвичайної ситуації в якійсь із громад, після вилучення військового та силового ПДФО кошти реверсу дають змогу громадам допомагати одна одній рятувати мешканців.

Читайте також: Долар за 45 та інфляція під 10%: що заклали до проєкту держбюджету

Чому це ще важливо

Реверс мають громади, які системно й потужно стимулювали розвиток економіки, бізнесу. Це повна демотивація цих громад і навколишніх до створення робочих місць.

Важливо також й те, що залишення коштів реверсу 189 громадам, 150 із яких маленькі, жодним чином не впливає на показники базової дотації для інших 800 громад. Показник базової дотації не залежить від обсягу вилученої/не вилученої реверсної дотації. Він залежить виключно від індексу податкоспроможності, який розраховують однаково для всіх бюджетів. Щобільше, базова дотація зменшилася після вилучення військового ПДФО, та буде ще більше зменшена в разі вилучення реверсу, адже «одиниця» стає дешевшою у формулі.

Якщо вилучити реверс громад, то зменшиться підтримка наших міжнародних партнерів. Вони вже сьогодні з обережністю ставляться до таких ініціатив. А якщо і далі просувати тези, що в Україні є багаті громади, то пересічному американцю, німцю, французу тощо їхні уряди не зможуть пояснити, чому необхідно допомагати Україні.