Майже половина опитаних українців (49%) кажуть, що їхні харчові звички змінилися від початку повномасштабного вторгнення. Серед молоді віком 18−34 роки цей показник навіть вищий — 54%. Про це йдеться у дослідженні компанії Gradus Research.
За час повномасштабної війни українці стали менше їсти та більше пити — дослідження
►Підписуйтесь на сторінку «Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини
Що вплинуло на зміну звичок
Серед ключових факторів, що впливають на зміну у звичках харчування респонденти називають підвищення цін на продукти харчування, тривалий стрес та атаки ворога із їх наслідками.
Проте при деталізованій оцінці стрес (83%) займає перше місце серед чинників впливу на зміну харчових звичок.
Через стрес та емоційне виснаження половина опитаних українців харчується нерегулярно (49%), а також вживають більше нездорової їжі (42%), мають знижений апетит (41%) та пропускають деякі прийоми їжі (41%). 19% респондентів також вказали, що стали вживати більше алкоголю.
Через зростання цін на продукти харчування під час війни майже дві третини (64%) опитаних обирають дешевші продукти, майже половина респондентів частіше готують їжу вдома (48%).
Вплив блекаутів
Блекаути також мають відчутний вплив на харчові звички українців. Наслідком відключень електрики, опалення або води респонденти найчастіше називали те, що надають перевагу продуктам тривалого зберігання (59%) та холодній їжі (50%).
Війна змусила українців зрізати бюджет на харчування. Найсильніше ці зміни відчутні серед респондентів вікової групи 56+ років — серед них частка тих, що економлять, складає 77%.
На чому економлять українці
До категорій, на яких найбільше економлять, потрапили кондитерські вироби (49%) та риба і морепродукти (48%). Тоді як категорії базових продуктів зменшення бюджетів майже не торкнулося — на хлібі, олії, борошні, крупах, овочах та яйцях економлять лише 11% респондентів.
Методика дослідження
Дослідження проведене дослідницькою компанією Gradus Research методом самозаповнення анкети в мобільному додатку Gradus.
Вибірка відображає структуру населення міст з кількістю мешканців більше 50 тисяч у віці 18−65 років за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном, за виключенням тимчасово окупованих територій та територій ведення активних бойових дій.
Період проведення поля: 8 жовтня 2024 року. Розмір вибірки: 1000 респондентів.
Коментарі - 4