Чому НБУ зберігатиме політику «дорогих грошей» і що запропонує натомість

Нещодавно Рада Національного банку України схвалила Основні засади грошово-кредитної політики на середньострокову перспективу. Окрім визначення цілей та принципів монетарної політики, документ детально аналізує наявні ризики, що є одним із найбільших розділів. Сьогодні я хотів би розглянути цей аспект більш детально та оцінити, як політика центрального банку може змінюватися в умовах високої невизначеності та загроз, які супроводжують будь-яку повномасштабну війну.

Перебіг війни

Найбільший та найочевидніший ризик для України в коротко- та середньостроковій перспективі — це перебіг війни. Прогнозування війни ускладнене тим, що вона має багато невідомих факторів і все постійно змінюється.

На відміну від природних катастроф чи фінансових криз, де заходи реагування зазвичай призводять до подолання негативних наслідків, у війні успіх на певному етапі не гарантує успіху в цілому.

Війна — це процес із взаємною протидією, де дії однієї сторони викликають реакцію іншої, що ускладнює будь-які передбачення та планування.

Зовнішнє фінансування

Ще один значний ризик, пов'язаний із війною — це ризик зовнішнього фінансування. За підсумками 2024 року дефіцит бюджету (без урахування грантів) може досягти 25% ВВП, що співмірно із довоєнними видатками бюджету. Забезпечити такі обсяги фінансування всередині країни без розбалансування фінансової системи неможливо. Тому стабільність макроекономіки залежатиме від ритмічності зовнішніх надходжень.

За 2,5 роки війни Україна отримала $98 млрд від міжнародних партнерів, у середньому $39 млрд на рік. Якщо інтенсивність бойових дій залишиться на тому ж рівні, у 2025 році потреба у зовнішньому фінансуванні може становити $35-$40 млрд (у проєкті бюджету передбачено $38,4 млрд).

Наразі гарантовано лише близько $15 млрд, інша частина — предмет майбутніх переговорів, здебільшого щодо кредитів під заставу прибутків від заморожених російських активів. Механізм їх отримання ще не узгоджено, а якщо частину цих коштів направлять на закупівлю зброї, то суми може не вистачити навіть на покриття базових потреб.

Опалювальний сезон

Ризик на 2024−2025 рік — проходження опалювального сезону. Під час терористичної кампанії 2024 року росія зосередилася на знищенні електрогенеруючих потужностей, особливо теплової генерації та гідроенергетики.

Лише відновлювальна та атомна енергетика не постраждали. Цього року рф може націлитися на розподільчі мережі біля АЕС, що ускладнить транспортування електроенергії та потенційно призведе до зупинки цих електростанцій, що вплине як на економіку, так і на суспільні настрої.

Міграція українців

Ще один ризик — подальша міграція українців через розширення зони бойових дій. За оцінками, на підконтрольній уряду території зараз проживає близько 30 млн осіб (порівняно з 48,5 млн у 2001 році).

Міграція зменшує сукупний попит в економіці та посилює дисбаланси на ринку праці. В довгостроковій перспективі це ускладнює відновлення країни.

Читайте також: В НБУ розповіли, чим корисні щоденні курсові коливання

Міжнародна політика

Глобальні економічні ризики також залишаються актуальними. Протекціоністські заходи та торговельні війни (наприклад, між США, ЄС та Китаєм) знижують позитивний ефект від глобалізації. Погіршення відносин між Китаєм та західними країнами на фоні внутрішніх проблем у Китаї може призвести до економічної кризи, що вплине на сировинні ринки. Це, своєю чергою, зменшить надходження від експорту в Україну та зробить Китай більш схильним до співпраці з рф, відволікаючи увагу світу від війни.

Політика центрального банку в таких умовах має обмежений простір для маневрів. Згідно з останнім прогнозом, зниження облікової ставки на 1 рік становитиме 1 в.п., а на 2 роки — близько 3 в.п. Відповідно, акцент робитиметься на інших інструментах: зміні операційної політики, управлінні ліквідністю та валютних обмеженнях.