Як податкова може змінити вартість та якість інтернет-послуг і що з цим робити

На яких підставах провайдерів позбавили «спрощенки»

Протягом багатьох років малі та середні інтернет-провайдери в Україні працювали на спрощеній системі оподаткування. Це дозволяло їм мінімізувати адміністративні витрати, зосереджуючись на розвитку мереж та покращенні якості послуг. Згідно з Податковим кодексом України, зокрема пп. 8 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291, обмеження на застосування спрощеної системи оподаткування стосуються лише послуг телефонного зв'язку та технічного обслуговування телекомунікаційних мереж третіх осіб. Послуги доступу до мережі Інтернет не входять до цього переліку.

Натомість ДПС запровадила нове тлумачення законодавства, вимагаючи від інтернет-провайдерів на спрощеній системі оподаткування перейти на загальну. Ця вимога базується на спірній інтерпретації Закону «Про електронні комунікації». Важливо підкреслити, що цей закон регламентує термінологію у сфері електронних комунікацій, але не стосується безпосередньо питань оподаткування. Попри це, ДПС, посилаючись на цей закон, класифікує послуги доступу до мережі Інтернет, як послуги з технічного обслуговування та експлуатації мереж.

Дії ДПС не обмежились лише роз'ясненнями та рекомендаціями. З 2024 року податкова служба перейшла до активних дій:

• масове розсилання вимог про перехід на загальну систему оподаткування;
• проведення камеральних перевірок провайдерів;
• анулювання реєстрації підприємств на спрощеній системі оподаткування з 1 жовтня без проведення перевірок та складання відповідних актів.

Чому Україна увійшла до топ-5 країн із найдешевшим інтернетом

Згідно з даними Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку (НКЕК), на українському ринку працює 3 883 компанії, які надають доступ до фіксованого інтернету. При цьому 35% абонентів та 33% ринку фіксованого інтернету в грошовому вираженні припадає на ФОП.

Спрощену систему оподаткування використовують не тільки малі регіональні провайдери, а й деякі великі компанії, які створюють цілу низку юридичних осіб на спрощеній системі оподаткування або залучають ФОП для надання послуг.

Щоб краще зрозуміти масштаб проблеми, варто порівняти ситуацію в Україні з іншими країнами. У більшості розвинених країн ринок інтернет-послуг є досить концентрованим, із домінуванням декількох великих гравців. Однак така концентрація зазвичай є результатом природних ринкових процесів, а не адміністративного тиску.

Наприклад, у США ринок широкосмугового інтернету поділений між декількома великими провайдерами: Comcast, AT&T, Verizon та Charter. Це призвело до того, що ціни на інтернет у США є одними з найвищих серед розвинених країн. За даними дослідження Cable.co.uk за минулий рік, середня вартість 1 ГБ мобільного інтернету в США становила $6.

У Європейському Союзі ситуація дещо краща завдяки активній антимонопольній політиці. Наприклад, у Німеччині діє декілька великих провайдерів, таких як Deutsche Telekom, Vodafone та O2, але також існує велика кількість локальних та регіональних операторів. Середня вартість 1 ГБ мобільного інтернету в Німеччині становить $2,14.

Україна ж довгий час вирізнялася на цьому фоні. Завдяки великій кількості малих та середніх провайдерів, особливо в сегменті фіксованого інтернету, конкуренція залишалася високою, а ціни — низькими.

В результаті станом на жовтень 2024 року, за показником середньої вартості широкосмугового інтернету на місяць, Україна входить до ТОП-5 найдешевших країн світу.

Топ-5 країн із найнижчою середньою вартістю широкосмугового інтернету на місяць у 2024 році

Дані — Cable.co.uk

Згідно того ж дослідження Cable.co.uk, середня вартість 1 ГБ мобільного інтернету в Україні становить лише $0,27, що також є одним із найнижчих показників у світі (найдешевша ціна за 1 ГБ інтернету в Ізраїлі — $0,02, серед європейських країн — в Італії — $0,09).

Як рішення податкової вплине на інтернет-послуги

Якщо ж тиск ДПС на малих та середніх провайдерів триватиме, це може призвести до кардинальних змін на ринку інтернет-послуг в Україні:

• Великі телекомунікаційні компанії, так звана «велика трійка» (Київстар, Vodafone Україна, lifecell), можуть поглинути або витіснити менших конкурентів. Це особливо стосується ринку фіксованого інтернету, де досі домінували локальні провайдери. Зменшення конкуренції неминуче призведе до підвищення цін. Вартість послуг може зрости на 30−50% протягом перших місяців після початку монополізації ринку.
• Великі компанії можуть бути менш гнучкими у реагуванні на локальні потреби споживачів. Це може призвести до зниження якості обслуговування, особливо в невеликих містах та сільській місцевості.
• Малі провайдери часто були піонерами у впровадженні нових технологій на локальному рівні (та сама технологія GPON, яка дозволяє користуватися інтернетом після вимкнень світла). Їх зникнення може призвести до сповільнення технологічного розвитку галузі.
• Тисячі людей, які зараз працюють у малих та середніх провайдерах, можуть втратити роботу. Це особливо критично для невеликих міст, де такі компанії часто є важливими роботодавцями.
• Зміни на ринку інтернет-послуг безпосередньо вплинуть на мільйони українських споживачів: в умовах війни та економічної кризи навіть незначне підвищення цін на інтернет може стати суттєвим тягарем для багатьох домогосподарств. Особливо це стосується сільської місцевості та невеликих міст, де доходи населення зазвичай нижчі. Зростання цін може призвести до того, що частина населення втратить доступ до якісного та швидкісного інтернету. Це особливо небезпечно в контексті загальної діджиталізації державних послуг в Україні.
• Споживачі втратять можливість вибирати між різними провайдерами, що особливо критично в разі незадовільної якості послуг.

Варіанти вирішення проблеми

Ситуація, що склалася, викликає занепокоєння не лише у бізнес-спільноті, але й серед державних регуляторів. НКЕК видала офіційне роз'яснення, яке свідчить про безпідставність віднесення ДПС послуг доступу до мережі Інтернет до послуг із технічного обслуговування й експлуатації мереж.

Для вирішення складної ситуації, що виникла на ринку інтернет-послуг України, необхідний комплексний підхід, який охоплює різні аспекти регулювання та розвитку галузі. Ключовим елементом цього підходу мають стати законодавчі зміни, зокрема, внесення чітких поправок до Податкового кодексу, які б однозначно визначали статус інтернет-провайдерів щодо можливості використання спрощеної системи оподаткування.

Це допоможе уникнути подвійних трактувань та забезпечить правову визначеність для бізнесу.

Одним із можливих шляхів вирішення проблеми може бути зміна правил надання телекомпослуг. Наприклад, можна запровадити обмеження на кількість ФОП, які можуть надавати послуги під одним брендом. Це допомогло б урівняти умови для всіх гравців ринку.

Також важливо враховувати міжнародний досвід регулювання ринку інтернет-послуг. У багатьох розвинених країнах діють механізми підтримки малого бізнесу в IT-секторі, що дозволяє зберігати конкурентне середовище та стимулювати інновації. Розробка та впровадження таких програм підтримки може стати ключовим чинником у збереженні різноманітності на ринку та забезпеченні розвитку інфраструктури в сільській місцевості, де великі оператори часто не зацікавлені працювати.

Для забезпечення здорової конкуренції та запобігання монополізації ринку, Антимонопольний комітет повинен посилити моніторинг ситуації та вживати своєчасних заходів. Це особливо важливо в контексті загрози витіснення малих та середніх провайдерів із ринку.

Читайте також: В Україні з’явилася нова каста платників податків: хто вони і що отримають

Нарешті, не можна недооцінювати роль громадськості та незалежних медіа у вирішенні цієї проблеми. Активна позиція суспільства може допомогти привернути увагу широкої аудиторії до проблеми та її потенційних наслідків для кожного користувача інтернету в Україні. Крім того, громадський контроль за діями державних органів та великих телекомунікаційних компаній може стати ефективним інструментом забезпечення прозорості та справедливості у процесі реформування галузі.

Автор:

віцепрезидент ICC Ukraine Олексієнко Дмитро