Олег Черненький: до кінця року курс сягне максимум до 43 грн/$ і не буде нижчим за 40 грн/$

Як свідчить статистика НБУ, кредитування бізнесу відновлюється повільніше, ніж кредитування населення: з початку року гривневе кредитування бізнесу зросло на 6,9%, проти 13,2% — населення. І навіть цей приріст переважно забезпечений державними програмами. Як банки планують заохочувати корпорації до кредитування?

Дійсно, левова частка кредитів припадає на державні програми. З початку війни 90% всіх кредитів в Україні становлять кредити за програмою «5−7−9». Вона започаткована у період ковіду і за майже 4 роки неодноразово трансформувалася: спочатку це були ковідні програми, згодом антикризові, та на посівну.

Після змін умов кредитування за цією програмою залишаються, по-суті, лише інвестиційні кредити та кредити на поповнення обігових коштів. Та й останні дуже обмежили: на одного контрагента-позичальника не більше 5 мільйонів гривень. Це точно не для великого бізнесу, навіть не для середнього, радше, для малого та мікробізнесу.

На мою думку, такі обмеження — достатньо виважені, і про них нам заздалегідь було відомо. Фонд розвитку підприємництва ще минулого року анонсував такі зміни, і рекомендував банкам оновлювати та переглядати свої внутрішні програми кредитування. Щодо «RwS bank», наразі у нас є клієнти, з якими укладені договори за програмою «5−7−9», проте це невеликий відсоток нашого загального кредитного портфелю.

Загалом, думаю, зараз банки змінюватимуть свої кредитні продукти, щоб вони були цікаві позичальникам, і навіть, наскільки це буде можливо, були наближені до умов фінансування програми «5−7−9».

Це стосується і вашого банку? Які у вас плани щодо кредитування на цей рік?

Ми не зупиняли кредитування бізнесу, охоче кредитуємо реальний сектор економіки. Оскільки «RwS bank» — невеликий банк, наші клієнти — середній і малий бізнес. Серед них сфери виробництва, торгівлі, логістики, сільського господарства, яким пропонуємо вигідні кредитні лінії на три роки та овердрафт. Ми не зупиняємося на одній програмі «5−7−9» і пропонуємо кредитні продукти різних форматів.

У нас є можливості індивідуального підходу до кожного позичальника — приділяти клієнту більше часу, швидше узгоджувати проєкти тощо. Якщо у великих банках розгляд заявки від двох до чотирьох місяців — це норма, то в нас це займає до місяця. І ми намагаємося ці терміні й надалі скорочувати. «RwS bank» налаштований на якість і швидкість обслуговування. Працюємо над тим, щоб наш банк міг закрити максимум потреб клієнта, тому інтегруємось і оновлюємо діючі продукти.

Банки, які активно кредитували клієнтів під державні програми, стикнулися з проблемами — Фонд розвитку підприємництва сильно затримував виплати компенсацій частини відсоткової ставки. Як фінансисти виходили з ситуації?

Програма «5−7−9» — це шалене навантаження на бюджет. На початок 2024 року заборгованість з боку держави за компенсацією відсотків банкам досягла 7 млрд гривень. І це, насправді, спровокувало великі складнощі не лише для фінустанов, а й для позичальників. Бо понад пів року не сплачувалися відсотки, а це ризик зниження класу позичальника, що ненайкращим чином впливає на його кредитну історію.

У березні цього року терміни невиплати компенсацій банкам були скорочені, і тоді «пожежу» вдалося погасити.

Оскільки у нашому банку відсоток кредитів за «5−7−9» порівняно невеликий, ми особливих складнощів із затримками виплат компенсацій не відчули.

Щодо майбутніх ризиків за такими затримками, то банки на них, як ви розумієте, особливого впливу не мають.

Але фінустанови, разом із Нацбанком та Фондом розвитку підприємництва, можуть, наприклад, обговорювати та змінювати терміни виплат компенсацій, та спільно розглядати шляхи вирішення ситуації, що складається в програмі.

Ви згадали про власні пропозиції банків, які можуть навіть частково замінити кредити «5−7−9». Про що йдеться?

Ефективна ставка зараз уже в районі 15% річних. Банки з іноземним капіталом та державні банки вже можуть собі дозволити пропонувати клієнтам кредити під 15−17%. Ми до цього теж будемо йти.

Наразі у нас дещо інша структура кредитного портфелю та можливостей банку. Але ми теж не так давно переглянули ставки в бік зниження, пропонуємо біля 20%. Але, ще раз хочу підкреслити, клієнти все частіше звертають увагу на ставлення. І «зайві» відсоток-півтора не є для них принципово важливими.

У нас є клієнти, які звертались за кредитом за програмою «5−7−9», але врешті-решт обирали наш кредитний продукт. Бо позичальники теж розуміють, що із «5−7−9» є певні ризики. І якщо їх бізнес витримує навантаження, вони, радше, візьмуть кредит на ринкових умовах і успішно реалізують свої проєкти.

Які кредитні програми банки планують активніше розвивати в роздрібному сегменті — іпотечні, автокредитування, карткове кредитування, кредитування готівкою?

Ми цього року плануємо поновлювати програми іпотечного кредитування й автокредитування.

Попит і на іпотечні позики, й на кредити під купівлю автомобілів зараз є. А у нас є партнери — забудовники, і автосалони, з якими ми зможемо зробити вигідні пропозиції нашим клієнтам.

В нас немає наміру та стратегії йти в такі масові продукти, як, наприклад, кредитні картки. Подібні продукти будуть, радше, для наших співробітників та клієнтів, що мають у «RwS bank» зарплатні карткові проєкти.

Все ж таки «RwS bank» — корпоративний банк, тому ми рухаємось максимально у корпоративному напрямі, реалізуючи нові цікави проєкти, згідно потреб наших клієнтів.

Які програми будуть в пріоритеті для вашого банку цьогоріч?

Це кредитна лінія та овердрафт, а також кредити під заставне майно. На сьогодні ми маємо потужну команду працівників, які оцінюють усі можливі варіанти та перспективи кредитного проєкту, заставного майна, наскільки ліквідним воно буде за декілька років, локація та можливості для подальших дій — завдяки професійній та злагодженій команді ми легко моделюємо усі можливі варіанти розвитку.

Зараз досить актуальна тема — так звані «енергетичні» кредити, під купівлю техніки, що допоможе пережити відключення електроенергії. Ви плануєте такі програми?

Ми завжди готові розглянути будь-який проєкт, у тому числі, пов'язаний з енергетикою та енергозбереженням. Періодично отримуємо звернення від клієнтів на фінансування проєктів із виробництва сонячної енергетики. Але окремих кредитних продуктів або програм «під енергетику» найближим часом не плануємо.

На що саме робитимете акцент: максимальне здешевлення (зниження ставок, комісій), збільшення термінів кредитів, зменшення початкових внесків, додаткові пропозиції та бонуси?

Звісно, важливі й відсоткові ставки, й терміни кредитування. За відсотками ми точно будемо в ринку, інакше, до нас просто ніхто не прийде. Скорочення термінів — точно ні. Найближчим часом банки досить обережно ставитимуться до довгих термінів кредитування, як колись, скажімо, кредит на квартиру до 30 років. Ризики надто високі, й навряд чи банки на них підуть. Звичайно, це можуть бути державні програми, але ймовірність, що приватні банки нашого сектору підуть на це, є дуже малою.

Як і у корпоративному сегменті, плануємо «брати» роздріб сервісом.
Клієнт має бути впевненим у надійності банку, відчувати партнерство, що, якщо раптом щось станеться, банк піде назустріч — проведе реструктуризацію чи змінить графік виплат, якщо це буде потрібно.

Людині важливо, щоб її чули. Мені клієнти часто говорять, що для них головне, щоб було до кого звернутися у банку, і щоб надавався зворотній зв’язок. За таких умов вони дійсно готові погодитися на співпрацю, навіть якщо ставка буде дещо більшою — на 1−1,5%.

Розраховуємо, що такий індивідуальний підхід і цікаві кредитні продукти дозволять нам уже цього року наростити роздрібне кредитування на 10−15%. А загальний приріст кредитного портфелю у 2024 року становитиме 20−25%.

Політика НБУ: Якщо відсоток за ОВДП буде нижчим 14−15%, банки розвернуться в бік кредитування

Попри намагання банків розвивати кредитні програми, дедалі більше зростають обсяги вкладень у депозитні сертифікати Нацбанку і у ОВДП (особливо з метою резервування). Чи збережеться ця тенденція й у 2024 році?

Думаю, що цього року тенденція збережеться. Зараз банки можуть заробляти 16%, вкладаючи в тримісячні сертифікати. Тут спрацьовує простий розрахунок: або безризикові ОВДП під 16%, або ризиковий кредит, наприклад, під 17−18% — що краще? Відповідь є очевидною.

Тому банки і надалі диверсифікуватимуть свої портфелі ОВДП і депозитними сертифікатами. Навіть попри те, що Нацбанк знизив облікову ставку до 13%, і, найімовірніше, ще переглядатиме її в бік зниження.

До якого саме мінімуму мають зменшитися ставки за депсертифікатами та ОВДП, аби банки почали значно зменшувати свої вкладення в них?

Прогнозую, до кінця року Нацбанк знизить облікову ставку до 12%. І це стане саме тією межею, після перетину якої подальші вкладення банків у ОВДП чи депсертифікати вже не виглядатимуть такими привабливими.

Наприклад, якщо відсоток за ОВДП буде нижчим 14−15%, банки охоче розвернуться в бік кредитування.

Наскільки можливий рух у зворотній бік — на підвищення облікової ставки?

Чекаємо облікову ставку НБУ 12% на кінець року. Не думаю, що можливий «розворот» у цьому питанні — принаймні, не у 2024 році.

Чи очікуєте збільшення валютних спекуляцій в міру зниження облікової ставки? Наскільки суттєвими вони можуть бути, чи може це вплинути на курс, та як може зреагувати Нацбанк?

Облікова ставка не впливає на валютні махінації. Це більше залежить від курсу та наскільки він коливатиметься.

У НБУ заявляли, що валютний курс коливатиметься в два боки протягом 2024 року. Яким, на вашу думку, може бути найбільше здорожчання й здешевлення долару?

На початку року ми давали прогноз щодо курсу — 42 гривні за долар. Думаю, на цьому рівні він протримається до кінця року. Втім, це не виключає коливання, що ми й спостерігаємо зараз — може бути плюс чи мінус 20−30 копійок за день. Максимальний курс, як на мене, навряд чи перевищить 43 гривні, а мінімальний — не опуститься нижче 40 гривень.

Уряд очікує девальвації гривні у 2025 році на рівні 10%, тому курс долара може зрости до 45−46 гривень.

У цьому ж руслі рухатиметься й готівковий ринок. Наразі немає великих розривів, які ми могли спостерігати декілька років тому.

Як протягом року змінюватимуться депозитні ставки?

Зміна облікової ставки буде дзеркально позначатися на депозитних ставках. Якщо облікова ставка знизиться ще на відсоток — до 12%, максимальна ставка за депозитами перебуватиме в районі 13,5%, а в середньому — 10−12%. Зараз банки пропонують продукти під 15−16%. Такі пропозиції є і у нас. Але якщо оцінювати загальну тенденцію, то повторюсь, очікувана середня ставка 10−12%, все залежить від того на скільки банки потребують ліквідності.

В чому невеликі банки можуть активніше конкурувати із системними за вкладника?

З державними банками, звісно, важко конкурувати, навіть за умови, що ставки за депозитами в них нижчі.

Багато людей просто реагують на статус, якщо банк державний, отже, гроші в ньому є більш захищеними. Хоча зараз гарантується повернення 100% суми вкладникам усіх банків, принаймні, на час дії воєнного стану й певного періоду після його закінчення.

Зважаючи на це, думаю, значного перерозподілу депозитного ринку не буде.

У кожного банку вже є свій сегмент і свої клієнти, і все, що потрібно, — просто пропонувати їм конкурентні ставки та швидкий сервіс.

Як зараз люди ставляться до депозитних вкладень — чи готові вони нести гроші до банку?

Думаю, що тенденція суттєво не зміниться. До прикладу, коли депозитні ставки становили 6−8%, навіть за таких умов вагомого відтоку клієнтів не відбувалось. Люди все ж більше довіряють банкам, здебільшого населення вже давно визначилось з пріоритетними та консервативними напрямками заощадження коштів: хтось тримає просто вдома, хтось купує валюту, хтось купує ОВДП, а є ті, хто багато років оформлюють у банках депозити. На ринку зараз існує безліч цікавих пропозицій з можливістю розміщення вкладів на 3, 6, 12 місяців — усе залежить від потреб.

Які новації взагалі можуть запропонувати невеликі банки, аби конкурувати з великими роздрібними фінустановами?

Клієнтам важливі зручність та технологічність, особливо з огляду на ті умови, в яких ми живемо. Особисто я останній раз був у банку в якості клієнта, мабуть, зо три роки тому. Картку можна оформити онлайн, купити валюту, оформити депозит, зробити переказ чи оплату — все це вже можливо у мобільних додатках.

Ми всі до такого сервісу вже звикли. І хочеться ще більшої технологічності. Ми наразі плануємо оновити свій мобільний додаток, додати ще більше можливостей та функцій. Працюємо над тим, щоб зробити нову платформу для фізичних осіб, а для юридичних — відкриття рахунку без відвідування банку (ідентифікація компанії буде онлайн).

Все це потребує чималих інвестицій в IT-напрямок, але без них зараз ніяк.

Та головна конкурентна перевага на ринку зараз все ж таки — нестандартні рішення та сервіс. У нас є програми та продукти, і є клієнти, під потреби яких ми можемо адаптувати будь-яку програму. Причому зробити це максимально швидко.

Вважаю, що така гнучкість і є головною перевагою нашого банку.

У великих системних банків дуже багато ступенів погодження рішень. У невеликих банків все набагато оперативніше. Образно кажучи, невеликий банк — це фінансовий бутік, де клієнта вислухають та запропонують швидке та найвигідніше рішення.

НБУ хоче, щоб банки нарощували й статутні капітали за рахунок коштів акціонерів. Чи є такі плани у «RwS bank» (на яку суму у 2024 році)?

Якщо буде вимога від регулятора щодо нарощування статутного капіталу або збільшення за іншими нормативами, ми її виконуватимемо.
«RwS bank» дотримується і надалі буде неухильно дотримуватись усіх нормативів НБУ.

Ви нещодавно увійшли до команди «RwS bank». Чому зробили такий вибір, чим банк цікавий для вас?

Я прийшов у «RwS bank» у жовтні минулого року. Банк цікавий особисто мені нестандартними рішеннями та креативним підходом до вирішення питань. Ми можемо дозволити собі це робити. Намагаємось розширювати свої можливості, і це допомагає нам нарощувати обороти, а особисто мені — завжди бутив тонусі.

Що плануєте змінити, яким ви бачите банк за п’ять років?

Хочу, щоб «RwS bank» став впізнаванішим на ринку. І потрапив щонайменше до першої 20-ки, а ще краще до топ-10 в банківському рейтингу. Впевнений, у нас ще все попереду, головне — можливості та мир у нашій державі.