Кадровий голод в Україні посилюється: кому готові платити найбільше

«Платити доводиться так багато, що бізнес уже стає неконкурентним», — бідкається голова концерну «Ярослав» Олександр Барсук, хоча й визнає: зарплати й надалі зростатимуть.

При цьому є спеціальності, на яких роботодавці все ж таки намагаються заощадити. «Мінфін» розбирався, що відбувається на ринку праці та як це впливає на зарплати.

Немає людей на зарплату $4 тис.

В інфляційному звіті НБУ за квітень відзначається швидке зростання ринку праці. Попит на фахівців зростає рекордними темпами, що дозволило регулятору покращити прогнози щодо безробіття. Якщо, за підсумками 2023 року, її рівень в Україні становив 18,2%, то цього року очікується 14,2%, а у 2025—2026 роках — 10−12% працездатного населення.

У квітні цього року на сайті з працевлаштування work.ua було розміщено рекордну кількість оголошень — 111 тис., що майже на 5% більше від попереднього рекорду, зафіксованого у вересні минулого року (тоді розмістили близько 106 тис. пропозицій щодо роботи).

Про великий дефіцит працівників говорять в експертному середовищі, а бізнес про нього вже просто кричить.

«Працювати взагалі незабаром не буде кому. Брак кадрів колосальний. Особливо чоловіків. Тут причина зрозуміла — масова мобілізація. Як показує практика, заповнити „чоловічі“ вакансії жінками не вдається», — каже керівник Інституту професійних кваліфікацій при Конфедерації роботодавців України Родіон Колишко. За його словами, найбільше не вистачає водіїв, слюсарів, робітників. Але це лише вершина айсбергу.

Останнім часом роботодавці стикаються з величезними проблемами під час пошуку фахівців практично на будь-яку вакансію — від вантажників та будівельників до IT-вців. Причому складнощі є практично у всіх компаній, хоч би яку зарплату вони не виставили в оголошенні.

«Екскаваторника, наприклад, знайти — величезна проблема. На зарплату 4 тис. доларів немає людей. Бізнес масово скаржиться на брак величезного списку фахівців», — каже голова профільного парламентського комітету з фінансів та податкової політики Данило Гетманцев.

«Особливо велика проблема з вузькопрофільними фахівцями — з текстильного виробництва, фарбування, ткацтва, але є брак водіїв, IT-вців, працівників складу та інших», — зазначив керівник концерну «Ярослав» Олександр Барсук.

За даними work.ua, найбільша кількість вакансій — у сфері обслуговування, кількість запитів на пошук персоналу тут лише за місяць зросла на 15%. Далі йдуть робітники, працівники виробничих спеціальностей, спеціалісти у сфері логістики, бухгалтери, аудитори, керівники середньої ланки.

За багатьма вакансіями конкурс претендентів впав у рази, є й такі, де він уже менший за одну людину на місце. Така ситуація, наприклад, у сфері логістики, роздрібної торгівлі, у готельному та ресторанному бізнесі.

Бізнес пов'язує посилення дефіциту кадрів із масовою мобілізацією. На цьому тлі підприємці дедалі активніше лобіюють так зване «економічне бронювання» фахівців — тобто відстрочення від мобілізації за гроші.

Нові реалії: жінки за кермом та працівники 70+

Нещодавно з'явилася інформація, що влада готова впроваджувати таку модель. Озвучували навіть «цінник» — 20 тисяч гривень на місяць за бронювання кожного цінного для бізнесу співробітника. У компаніях кажуть, що готові платити навіть більше.

За словами голови «Молочного альянсу» Сергія Вовченка, вони згодні вносити і 25 тисяч гривень на місяць, аби лише забронювати стратегічно важливих фахівців, без яких бізнес може просто зупинитися. «Ми визнані стратегічним підприємством і можемо бронювати персонал. Але лише на заводах, не в офісі. Але як, наприклад, працювати без директора з продажу чи фінансистів? Тут питання вже не в грошах, а у виживанні», — каже Сергій Вовченко.

Але в Офісі Президента в результаті від ідеї економічного бронювання відмовилися, побоюючись соціального розколу. При цьому підприємці кажуть, що після набуття чинності новим законом про мобілізацію, з 18 травня цього року, ситуація з працівниками лише погіршується.

«За новим законом я, як роботодавець, змушений буду на вимогу ТЦК доставити працівника. Люди звільняються», — каже Олександр Барсук.

За словами Родіона Колишка з Інституту професійних кваліфікацій, багато українців шукають роботу без оформлення, тобто ринок праці йде в тінь. А бізнесмени заявляють, що «військкоми можуть зараз закрити буквально будь-який бізнес одним днем, просто вручивши повістки ключовим співробітникам».

Втім, у НБУ вважають, що факт мобілізації впливає на ринок праці набагато менше, ніж міграція фахівців. У 2023 році кількість працівників, порівнюючи з 2021 роком, скоротилася на понад чверть. Майже половину цього скорочення забезпечила міграція за кордон. Попри контроль, що посилився, країну продовжують залишати чоловіки призовного віку.

«У водія у тій же Польщі зарплата набагато більша, ніж в Україні. Пропозицій щодо роботи вистачає, тому, щойно з'являється можливість, люди їдуть. У тому числі є численні випадки, коли водій перетинає кордон на фурі української компанії за системою «Шлях», а потім її кидає та повідомляє роботодавцю, що «звільнився», — розповідає голова Асоціації міжнародних автоперевізників Володимир Балін.

Роботодавці вдаються до найрізноманітніших експериментів, щоб хоча б частково вирішити проблему з кадрами. Багато хто намагається посадити за кермо вантажівки жінок. Такий досвід вже мають торгова мережа «Фора», компанія «Феррекспо», пасажирський перевізник «Зелений слон 7» та інші.

Але це явище поки що не масове. На спеціалізованих курсах із підготовки водіїв вантажного транспорту пройшли навчання лише декілька десятків студенток. Багато компаній намагаються повернути на роботу пенсіонерів. «Якщо минулого року у нас багато працівників було 60+, то зараз уже 70+», — каже директор КП «Тепловик» Олександр Душенко.

Сергій Вовченко із «Молочного альянсу» великі надії покладає на молодь непризовного віку (до 25 років). Кадровики з work.ua зазначають, що на 15%, порівнюючи з березнем, зросла кількість пропозицій для студентів, на 12% — для людей з інвалідністю, на 16% — для пенсіонерів. Але, як каже Родіон Колишко, глобально такі «кадрові експерименти» поки що не дозволили хоча б частково вирішити проблему — дефіцит на ринку праці лише зростає.

Читайте також: Дефіцит кадрів: Роботодавці назвали причину нестачі кваліфікованих працівників

Як змінюються зарплати

Кадровий голод штовхає вгору зарплати. «Всі у всіх масово переманюють працівників. Через це доводиться платити все більше», — каже Олександр Барсук. За його словами, з початку року в їхній компанії зарплати зросли на 10−20%. «Підвищуємо більше на тих напрямках, де з людьми зовсім туго. Найчастіше доводиться переплачувати водіям, ІТ-вцям, працівникам складу», — додав він.

Тенденцію зарплатного зростання підтверджують і у Нацбанку.

«Через невідповідність між попитом та пропозицією робочої сили зберігається тиск на зарплати сторони претендентів на роботу, а роботодавці готові їх підвищувати. Зарплати зростають високими темпами, про що свідчать як опосередковані показники оцінки доходів населення, так і підвищення зарплат у вакансіях та резюме на сайтах із працевлаштування.

Подальше зростання зарплат у 2024 році через посилення конкуренції за працівників, особливо висококваліфікованих, підтверджується і планами підприємств. Окрім дефіциту кадрів, на підвищенні зарплат позначилося й зростання мінімальної зарплати на 6% із січня і майже на 13% — із квітня 2024 року", — йдеться в інфляційному звіті НБУ.

За даними work.ua, середня зарплата за всіма вакансіями, розміщеними на цьому майданчику, у квітні становила 20 тис. гривень. За останні три місяці цей показник не змінився, але у деяких сегментах відзначається помітне зарплатне зростання. Наприклад, фахівцям у сфері нерухомості у квітні пропонували на 7% більше, ніж у березні (40 тис. грн), за вакансіями напряму «Транспорт та автобізнес» зарплати всього за місяць зросли на 6% (до 27,5 тис. грн), «Телекомунікації та зв'язок» — на 5% (до 22 тис. грн), «Маркетинг, реклама, PR» — на 4% (до 24 тис. грн). У роздрібній торгівлі готові платити на 3% більше, ніж у березні (16,5 тис. грн.).

«Традиційно добре платять ІТ-вцям. Пропонують у середньому 50 тис. грн, а рік тому було щонайменше на 10 тис. нижче», — додав Колишко.

Нацбанк вважає, що складності бізнесу при пошуку працівників на тлі економічного зростання й надалі штовхатимуть зарплати вгору. І вже наступного року вони перевищать довоєнний рівень і продовжать зростати, адже підвищуватиметься конкуренція за персонал не лише з українськими, а й з іноземними працедавцями.

При цьому бізнес скаржиться, що за нинішнього стану економіки переплачувати працівникам все складніше. «Ми вже стаємо неконкурентними за цінами на продукцію з іноземними компаніями. Мало того, що зарплати доводиться підвищувати, так ще зростають витрати на електроенергію, транспорт тощо», — зазначив Олександр Барсук.

Тому за будь-якої можливості підприємці намагаються заощаджувати. І навіть знижують зарплати деяким фахівцям, які, на їхню думку, менш цінні. Скажімо, у квітні, порівнюючи з березнем, на 9% впали зарплатні пропозиції для топменеджерів (до 36,5 тис. грн), а в таких професійних сегментах, як юриспруденція та страхування, зарплати скоротилися на 1%.

Автор:

Кореспондент Людмила Каплун

Пише на теми: Компанії та ринки