350 млн європейців обирають Європарламент: хто посяде депутатські місця

Голова Європейського парламенту Роберта Метсола провела останні декілька місяців у поїздках по всіх 27 країнах-членах Європейського Союзу.

Під час численних дискусій у меріях, університетах та школах, що проходили під гаслом «Використовуй свій голос», представниця Мальти, християнська демократка, членкиня парламентської фракції Європейської народної партії (ЄНП) намагалася зацікавити молодих виборців європейськими виборами, які відбуваються раз на п'ять років.

«У вашій уяві Європейський парламент — це понад 700 депутатських крісел. Вони будуть розподілені, незалежно від того, проголосуєте ви чи ні. Але тепер ви маєте вибір, ви можете змінити ситуацію, ви можете вплинути на те, хто обійме чи не обійме ці місця», — сказала Роберта Метсола, звертаючись до молодих людей у Данії.

Чому явка виборців є важливою

Переконати 350 млн виборців, які мають право голосу в ЄС, проголосувати на других у світі за масштабом, після Індії, демократичних виборах не так вже й просто. Явка виборців на останніх виборах до Європарламенту у 2019 році склала лише близько 50%. Результати опитування громадської думки, проведеного навесні цього року, показують, що цього разу інтерес до виборів становить 60%.

Відповідно, явка виборців може зрости. Це особливо важливо для нинішнього голосування, яке багато політичних сил уже оголосили «доленосними для ЄС виборами» або «виборами шляху Євросоюзу»: згідно зі статистикою, від високої явки виборців зазвичай виграють партії, які представляють центр у спектрі політичних сил. З огляду на зростаючу популярність правих популістів у багатьох країнах ЄС, явка виборців може відіграти вирішальну роль.

У багатьох країнах ЄС, включаючи Німеччину, під час передвиборчої кампанії домінувала дискусія щодо безпеки та оборони на тлі війни росії проти України. Однак, згідно з опитуваннями громадської думки, у середньому по 27 країнах — членах ЄС найважливішими питаннями під час голосування є економічні та соціальні проблеми. При цьому міграційна політика не має вирішальної ролі у виборців більшості країн ЄС.

Джерело: DW

Опитування передбачають зростання кількості євроскептиків

У багатьох країнах очікуване зростання підтримки правих консерваторів та правих екстремістів, скептично налаштованих щодо ЄС, не дає спокою учасникам виборчих кампаній. «Деякі популісти закликають Німеччину вийти з Європейського Союзу. Інші вважають росію путіна або Китай Сі Цзіньпіна прикладом для наслідування в Європі. А хтось взагалі хоче розформувати ЄС — яке саморуйнівне божевілля! Європа та європейська єдність забезпечують наше процвітання та наше майбутнє», — заявив у своєму передвиборчому відеозверненні федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц (Olaf Scholz).

У Франції, Італії, Нідерландах, Бельгії, Австрії та Угорщині ультраправі партії посідають перше місце за популярністю серед виборців. У Польщі, ФРН та Швеції праві партії можуть стати щонайменше другою чи третьою силою. Німецька правопопулістська партія «Альтернатива для Німеччини», декілька регіональних відділень якої визнано правоекстремістськими, перебуває приблизно на одному рівні популярності з двома правлячими партіями Німеччини: СДПН та «зеленими» — її підтримують близько 15%. Опозиційні християнські демократи із ХДС/ХСС лідирують у Німеччині з 30% голосів. Водночас, за результатами виборів очікується, що кількість місць у Європарламенті для правих партій значно збільшиться і становитиме від 21 до 25%. Однак цього буде замало для парламентської більшості.

Мелоні хоче створити альянс правих сил

Прем'єр-міністр Італії Джорджа Мелоні зі своєю партією «Брати Італії», яка входить до Європарламенту до фракції «Європейські консерватори та реформісти» (ЕКР), оголосила, що хоче створити в європейському законодавчому органі коаліцію за італійським зразком. Перша жінка, голова уряду Італії, вже 18 місяців управляє країною на чолі коаліції, яка складається з правих популістів, ультраправих та християнських демократів.

Мелоні хоче покінчити в Європарламенті з колишньою неофіційною великою коаліцією із християнських демократів, соціал-демократів та лібералів. «Ми знаходимося напередодні вирішальних виборів, тому що вперше їхні результати можуть покласти край неприродній та контрпродуктивній більшості в Європарламенті. Ми повинні зберігати концентрацію та твердо стояти на ногах. Давайте дивитись у майбутнє», — сказала Джорджія Мелоні під час передвиборчої кампанії в Іспанії. Разом із французькою правою популісткою Марін Ле Пен, угорським націоналістом Віктором Орбаном, польською партією PiS та іншими вона хоче сформувати нову велику правонаціоналістську фракцію. Досі на правому фланзі в Європарламенті існували дві фракції: «Європейські консерватори та реформісти» та «Ідентичність та демократія».

Християнські демократи заграють із ультраправими?

Провідний кандидат від європейських християнських демократів, голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн (Ursula von der Leyen), не відкидає майбутньої співпраці з парламентарями з можливої правої коаліції, що формується Мелоні. Це залежить не стільки від партійної приналежності євродепутатів, скільки від того, чи відстоюватимуть вони інтереси України і поважатимуть європейські цінності, заявила Урсула фон дер Ляйєн під час декількох теледебатів.

«Вона точно проєвропейська. Вона проти путіна, вона сказала це дуже чітко. І виступає за верховенство закону. Якщо так буде й надалі, ми запропонуємо співпрацю», — охарактеризувала Мелоні голова Єврокомісії.

Соціал-демократи, ліберали, «зелені» і ліві в Європарламенті різко критикували цей новий курс фон дер Ляйєн. Згідно з останніми опитуваннями громадської думки, християнські демократи та соціал-демократи залишаться приблизно на колишніх позиціях. Лібералам та «зеленим» доведеться змиритися із втратою мандатів. У новому складі Європарламенту буде 720 місць, що на 15 більше, ніж раніше.

Читайте також: Індія непередбачувана, а магія Моді добігає кінця: хто очолить батьківщину спецій

Європарламент не ухвалює рішення поодинці

Хоч би яка коаліція утворилася після формування парламентських фракцій, необхідно пам'ятати, що Європарламент, по суті, є лише однією з двох рівноправних частин законодавчого органу. Оскільки у своїй законодавчій діяльності, згідно з так званим «принципом спільних рішень» (ст. 251 Договору про ЄС), парламент має рівні повноваження з Радою Європейського Союзу. У ній представлені 27 урядів країн-членів. І навпаки, діяльність національних урядів багато в чому залежить від схвалення єдиного у світі наднаціонального парламенту, який обирається прямим голосуванням громадян ЄС. У жодному іншому регіоні світу немає аналогічної установи, яка могла б приймати закони, минаючи національні кордони.

Вибори традиційно відбуваються протягом чотирьох днів. Вони розпочнуться 6 червня у Нідерландах. Протягом наступних двох днів європарламентаріїв обиратимуть в Ірландії, Латвії, Мальті, Словаччині та Чехії. У більшості держав-членів ЄС, включаючи Німеччину, голосування пройде в неділю, 9 червня. Інформація про розподіл місць у Європейському парламенті десятого скликання буде доступна того ж дня о 23:00 за середньоєвропейським часом.

Джерело: DW