Заморожені активи РФ: коли G7 може передати їх Україні

Коли запрацює реєстр збитків

Міжнародне право і доктрина «контрзаходів» дозволяє будь-якій державі світу тимчасово не дотримуватися імунітету, яким користуються російські активи. Доти, доки росія не зупинить агресію та не виплатить компенсацію.

Держави, в яких зберігаються активи центробанку рф, уже порушили імунітет, коли заморозили ці активи. Тому зараз для конфіскації бракує тільки політичної волі.

Минулого місяця ми запустили Реєстр збитків, як перший компонент міжнародного компенсаційного механізму. Зараз готуємося до запуску другого елементу — комісії з розгляду заяв. І тут теж є суттєвий прогрес: ми перейшли від ключових принципів створення комісії до конкретних положень міжнародного договору.

Заморожені гроші необхідні для компенсаційного фонду, з якого виплачуватимуть гроші постраждалим. За оптимістичними прогнозами, цей механізм запрацює за рік чи півтора, можливо, за два.

Чи зможе Україна використати ці кошти вже зараз

Цей механізм обговорюють держави на рівні G7. Саміт G7 відбудеться в червні, і зараз обговорюють питання кредиту Україні, який можна буде погасити коштом надприбутків із російських заморожених активів.

Поки що немає консенсусу щодо повної конфіскації: США та Велика Британія її підтримують, а Німеччина і Франція — категорично проти й шукають альтернативи, такі як колатералізація. На саміт G7 країни мають вийти зі спільною позицією щодо російських активів.

Якщо це буде у формі кредиту, навряд чи нам дадуть визначати, на що витрачати ці кошти. Звісно, свою позицію щодо використання таких коштів Україна заявить. Але поки що зарано це обговорювати — ми не розуміємо, в якій формі отримаємо кошти.

Чи відповість росія перед трибуналом

Поки що немає оптимальної форми трибуналу, але обговорюються основні положення договору між Радою Європи та Україною. Це значний крок вперед, порівнюючи з тим, із чого ми починали. Поки що ідеальною моделлю залишається спецтрибунал за рішенням Радбезу ООН, бо він без будь-яких сумнівів зможе подолати «імунітет трійки», хоча ми й розуміємо, що цей сценарій нереалістичний через присутність росії в Радбезі.

Була ще одна опція — гібридний трибунал на базі українського законодавства, з можливою передачею провадження до іншої юрисдикції. Але такий трибунал керуватиметься українським законодавством. Тож, це слабка опція, бо на ньому точно не можна буде притягнути до відповідальності «трійку» — а це для нас абсолютно неприйнятно.

До трибуналу можуть приєднатися не тільки члени Ради Європи. Якщо подивитися на реєстр збитків, то його створили 43 країни плюс Європейський Союз, як регіональна організація. Там всі країни G7 — тобто і Канада, і США, і Японія. Сьогодні у нас є 40 країн, які входять до Core Group. Основна маса цих країн підтримує ідею трибуналу через розширену угоду з Радою Європи. І це дає надію, що ці країни готові долучитися.

Але варто розуміти, що сама угода — це лише обгортка від цукерки, а цукерка — це статут, який визначатиме суть цього трибуналу.

Що має бути в статуті

Статут буде додатком до угоди. І тут у нас є ключові питання: розслідування і притягнення до відповідальності без участі особи, імунітет путіна, передача проваджень з української юрисдикції, визначення злочину агресії. Ці питання вже обговорюють на Core Group. Десь є більше розуміння, а десь взагалі немає, наприклад, у питанні імунітетів.

Ми пропонуємо не зачіпати питання імунітетів у статуті, а залишити його на розсуд суддів. Я вважаю, що це достатньо компромісна альтернатива. Але ми поки що не отримали якогось чіткого бачення щодо такої пропозиції від партнерів.

Якщо питання імунітету не розвʼяжемо, доцільність такого формату трибуналу буде під великим питанням. Створювати його з окремими країнами Балтії чи іншими європейськими країнами ми б не хотіли, бо постане питання його легітимності.

Є розуміння, що наступне засідання Core Group буде наприкінці червня в Бухаресті. Там мають презентувати текст угоди, хоча її вже бачили всі члени групи. Також там презентують проєкт статуту — зараз над ним ще працюють.

Читайте також: Виплата Україні заморожених російських активів: не якщо, а як і коли

Чому Україна не ратифікує Римський статут

Ще коли я працювала в Мінʼюсті, ми підготували всі необхідні документи для ратифікації. Але була дезінформаційна кампанія, через яку частина суспільства вважає, що начебто, якщо ми ратифікуємо статут, МКС може притягувати наших військових до відповідальності. Насправді МКС уже може це робити — ми визнали його юрисдикцію 21 листопада 2013 року.

Наша делегація нещодавно була в МКС. Там у секретаріаті нам дали зрозуміти, що якби Україна ратифікувала Римський статут, були б великі шанси призначити суддю від України у 2026—2027 роках.

Якщо ратифікувати статут, Україна братиме участь в асамблеї держав-учасниць Міжнародного кримінального суду, затверджуватиме бюджет і так далі. Тобто ми отримаємо право впливати на пріоритети суду.

Зараз ми закликаємо інші країни виконати ордер на арешт путіна та Львової-Бєлової. Але у відповідь нас відразу питають, чого ж ми не ратифікуємо Римський статут. Я не раз чула це запитання. Крім того, ратифікація Римського статуту є передумовою вступу до ЄС. Тому, як на мене, аргументів проти ратифікації не існує.