В Україні створюють «клуб білого бізнесу»: що стоїть за цією ініціативою

Звідки з’явилася ідея «клубу білого бізнесу»

Сутність пропонованих нововведень зазначена у пояснювальній записці до законопроєкту, яку підготував голова комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. У цій записці він посилається на власну наукову статтю 2018 року, в якій пропонується впровадження інституту Cooperative Compliance для державного регулювання оподаткування. Фактично пропонується запровадити в Україні новий метод податкового контролю — систему Horizontal Monitoring (горизонтальний моніторинг), яка успішно працює в Нідерландах із 2005 року.

Ідея «горизонтального моніторингу» базується на принципах прозорості, довіри та співпраці між податковими органами та платниками податків. У Нідерландах головна особливість цього методу полягає в добровільній участі. Компанії, переважно великий бізнес, можуть подавати заявку на участь у програмі, погоджуючись надавати повну та своєчасну інформацію про свої податкові справи.

Це демонструє їхню готовність до відкритого діалогу та співпраці з податковими органами. Перевагами участі для бізнесу є зменшення невизначеності щодо податкових зобов'язань, швидше вирішення потенційних податкових питань, зменшення адміністративного навантаження та покращення репутації компанії, як відповідального платника податків. Важливо, що угоди про «горизонтальний моніторинг» між бізнесом та податковими органами укладаються на невизначений період часу, але, зазвичай, не менше ніж на 3−5 років.

Чим відрізняється українська модель

Однак у запропонованому законопроєкті є суттєві відмінності від нідерландської моделі. По-перше, на відміну від Нідерландів, в Україні саме Державна податкова служба щоквартально вирішуватиме, хто може входити до «клубу білого бізнесу», формуючи та затверджуючи відповідний «Перелік платників податків із високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства».

Фактично запроваджується сегрегація на «білий» та «чорний» бізнес, залежна від рішень ДПС. «Комплаєнс-менеджери», закріплені за бізнесом, отримають корупційний інструмент для тиску шляхом включення-виключення з цього Переліку — кожні 3 місяці податкові інспектори зможуть визначати, яким компаніям чи ФОПам загрожуватимуть перевірки та блокування податкових накладних, а яким — ні.

Найцікавіше, що схожий механізм «горизонтального моніторингу» вже запроваджувався в Україні у травні 2011 року. Також ця система з 2013 року працює в рф, де також встановлено вимоги до розміру та сплати податків компаніями та ФОП, які можуть приєднатися до цієї моделі податкового моніторингу.

Окрім очевидного корупційного та дискримінаційного призначення, законопроєкт має ряд інших дискусійних положень та потенційних ризиків:

Застосування поняття «платник податку з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» автоматично встановлює презумпцію вини для усіх інших платників. Хоча відносини ДПС із бізнесом мають базуватися на тому, що будь-який платник податків розглядається як такий, що сумлінно виконує свій податковий обов'язок.

Відсутні розрахунки щодо орієнтовної кількості таких «сумлінних» платників та фіскальних наслідків для бюджету. ДПС не бере на себе зобов'язань щодо публікації Переліку та прозорості наповнення членів «клубу білого бізнесу».

Виходячи з попереднього пункту, незрозуміло, чи зможуть контролюючі органи забезпечити надання необхідної кількості комплаєнс-менеджерів та належну взаємодію. Замість скорочення штату ДПС, можливий сценарій зростання кількості працівників та відповідні додаткові бюджетні витрати.

Окремі критерії, як-от відсутність неузгоджених податкових зобов'язань за результатами перевірок, можуть бути оскаржені платником і не обов'язково свідчать про недотримання законодавства.

У законопроєкті не унормовано питання виключення платників із Переліку, якщо вони припинили відповідати критеріям чергового щоквартального перегляду.

Таким чином, прийнятий у першому читанні законопроєкт № 11084, попри певні паралелі з нідерландською моделлю «горизонтального моніторингу», містить значні ризики корупційного та дискримінаційного характеру.

Надання ДПС повноважень самостійно визначати «білий» та «чорний» бізнес, відсутність прозорості та розрахунків потенційних наслідків вказують на те, що справжня мета законопроєкту — створення інструменту тиску на бізнес, а не реальне покращення податкового адміністрування.

Що потрібно змінити

Для успішного впровадження Cooperative Compliance потрібен комплексний підхід, заснований на довірі, прозорості та добровільній участі платників податків, чого наразі немає у запропонованому документі. Тому законопроєкт № 11084 у поточній редакції не має бути підтриманий та потребує суттєвого доопрацювання.

Читайте також: Податківцям можуть надати повноваження судів: чи довірятимуть фіскалам люди

Відповідно, відновлення довіри до Державної податкової служби можливе лише шляхом призначення незалежного керівництва через конкурс за аналогією з НАБУ та САП, переатестації персоналу, перевірки його на доброчесність, повернення KPI та звітування за цими показниками, якісної, конструктивної співпраці з громадськістю. І аж ніяк не шляхом створення «клубів білого бізнесу» та повернення інших сумнівних «ноу-хау».