В Україні можуть запровадити соціальну оренду житла для вирішення питання внутрішньо переміщених громадян та осіб, які потребують підтримки держави у вирішенні житлового питання. Про це розповіла голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.
В Україні може з’явитись новий вид оренди житла
►Читайте сторінку«Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини
В основі механізму — нижча за ринкову ставка оплати, а усі надходження орендних платежів спрямовуватимуть до револьверного фонду, з якого надалі будуватимуть нове житло.
За словами Шуляк, подібний інструмент закладають у законопроєкт про основні засади житлової політики, який днями презентували громадськості.
Принцип доступної, тобто соціальної, оренди базується на тому, що орендодавцем виступають громади. Громада, на балансі якої знаходитиметься відповідний житловий фонд, надаватиме його в оренду, платежі від якої направлятимуться в місцеві бюджети — револьверні фонди, в яких вони будуть накопичуватись для цільового використання.
Це може бути або покращення того житлового фонду, який вже є на балансі, або ж для нових житлових об'єктів, які будуть використовуватись з такою ж ціллю.
Механізми соціальної оренди досить популярні в країнах ЄС, однак Україні потрібно їх адаптовувати під себе та напрацювати правове підґрунтя для цього, зауважила очільниця профільного комітету.
Наприклад, в ЄС договір найму соціального житла укладається між органом місцевого самоврядування і наймачем. ОМС, який надає в оренду житло, проводить щорічний моніторинг доходів наймача за попередній рік. У разі, якщо його середньомісячний сукупний дохід за попередні два роки поспіль став вищим, це є підставою для припинення договору.
У Нідерландах, Австрії та Данії соціальне житло становить понад 20% від загального житлового фонду, а у Великій Британії, Франції, Ісландії, Ірландії та Фінляндії він коливається в межах 10−19%, а в Угорщині і, наприклад, Фінляндії, сектор оренди соціального житла становить понад 50% серед усього житла, що орендується.
Натомість в Україні його частка заледве сягає 1,5%, це критично мало, враховуючи усі виклики, спричинені повномасштабним вторгненням.
Враховуючи це, парламентарка вважає соціальну оренду надзвичайно перспективною для України, де зараз, по-перше, величезна кількість внутрішньо переміщених громадян, а по-друге, житлове питання не вирішувалось десятиліттями.
«Звичайно, треба розуміти, що європейська практика соціальної оренди — результат довгострокових та послідовних політик, які впроваджувалися роками. Україна своєю чергою наслідувала житлові політики, які роками зводилися до прямої передачі квартир новим власникам. Більшість державних та муніципальних програм були спрямовані на субсидування власності, а не доступної оренди. Тобто попереду у нас багато роботи», — зауважила Шуляк.
Нині в Україні у приватній власності перебуває 98% житлової нерухомості, тому доступний за ціною орендний житловий фонд не сформований. Саме тому держава, за словами Шуляк, чітко усвідомлює потребу переформатувати житлові фонди.
Фінансування
Необхідне для цього фінансування може бути отримане зокрема за рахунок арештованих активів рф за кордоном. Йдеться передусім про арештовані в США активи російського олігарха Костянтина Малофєєва, але якщо говорити загалом, зазначила Шуляк, йдеться про десятки мільярдів доларів.
«Нам потрібно створювати умови, щоб наші громадяни поверталися. І для цього потрібні кошти, які будуть у нас, якщо передадуть заморожені активи. Ми згодні обговорювати конструктивні варіанти. Можна передати не самі активи, а, наприклад, доходи від них. Тобто вони залишаться за кордоном, де будуть зберігатися, проте працюватимуть на користь України. Зараз ми знаходимось на етапі активних перемовин щодо цього», — повідомила очільниця партії «Слуга Народу».
Джерелом для наповнення житлового фонду для соціальної оренди також може стати майно, вилучене в громадян росії і білорусі, та колаборантів.
Крім цього, значну кількість покинутого житлового фонду можна модернізувати та передати у відповідні фонди для забезпечення житлових потреб. Кошти міжнародної технічної допомоги та агенцій розвитку також можна спрямовувати для розбудови соціального житла.
Таким чином фінансування механізмів соціальної оренди може відбуватися з різних джерел та не завжди потребуватиме будівництва та купівлі житла як такого — це може бути й модернізація та утеплення попередніх нежитлових просторів чи будівель, що перебувають в неналежному стані.
До того ж допомогти в створенні фонду житла для соціальної оренди може інтеграція України до Європейського Союзу — зокрема через кошти Європейського фонду соціального розвитку, який є ключовим елементом регіональної політики ЄС.
При цьому, перші пілотні проєкти з запуску механізмів соціальної оренди в Україні вже тестуються. Так, за підтримки уряду Німеччини проєкт «Housing» розпочала на Львівщині міжнародна організація з міграції (МОМ) при ООН. Програма передбачає створення житла для довгострокового проживання ВПО на умовах доступної оренди.
Коментарі - 7
Такі дані містить передане УНІАН дослідження аналітичного центру міжнародної агенції з працевлаштування Gremi Personal.
Протягом І кварталу 2024 року 55% українців повідомили, що користуються житлом від роботодавця, 33% зазначили, що винаймають житло власним коштом, 8% знайшли прихисток у поляків вдома і 4% проживають у центрах колективного розміщення.
Зазначається, що в листопаді 2022 року, коли проводилося аналогічне опитування, розподіл місць проживання був зовсім інший.
Тоді винаймали житло власним коштом 58% опитаних, 22% українців забезпечували житлом роботодавці. 10% прихистили поляки у своєму домі, яким уряд сплачував компенсацію за кожного біженця у рамках програми прихистку. 5% жили коштом держави (у колективних центрах) й 5% за допомоги благодійних організацій.
Також повідомляється, що Міністерство внутрішніх справ та адміністрації Польщі оголосило про внесення змін для українських біженців. Зокрема йдеться про скасування субсидій для центрів, де проживають біженці з липня 2024 року. На сьогодні у центрах колективного проживання нараховується майже 40 тис українців, за кожного з них держава сплачує 40 злотих (392 гривні) щодня.
Директорка департаменту рекрутації Gremi Personal Анна Джоболда пояснює: той факт, що кількість українців, яких забезпечує житлом роботодавець, збільшилася майже у 2,5 рази порівняно з 2022 роком має логічне пояснення.
В агенції додають, що кількість працевлаштованих українців у Польщі на кінець лютого 2024 року складала 755 тисяч.
Держава вважає що він може платити 30% від доходу, тобто чистими залишаються 2800 грн. За ці гроші треба купити продукти, одягнутися, оплатити комуналку …
Навіть більше скажу — цих грошей не вистачить аби собі на похорон зібрати від такого «гарного» життя переселенця.
чем похороны на Байковом кладбище в Киеве…
Кстати, о будущих похоронах должны волноваться близкие родственники, а не сам претендент на захоронение…