ЄС готується обмежити постачання нашої їжі: які продукти сильно подешевшають вже влітку

Рішення про скасування на рік мит та квот на українські товари вперше було затверджено Радою ЄC у травні 2022 року. Минулого року цей режим було продовжено, і дія пільг спливає 5 червня. Найімовірніше, безмитне ввезення українських товарів збережеться з обмеженнями, про які наразі точаться дискусії.

Спочатку Єврокомісія пропонувала запровадити обмеження для окремих продуктів із України — яєць, курятини та цукру. Але днями цей список розширили, додавши ще мед, овес і кукурудзу.

Читайте також: Свої фермери чи вступ України: що обере ЄС

Продукти з «обмежувального списку» — основний подразник для європейських фермерів, хоча, на перший погляд, обсяги постачання не такі вже й великі, щоб розоряти місцевих аграріїв. Проте, їх вирішили «екстренно пригальмувати».

Режим екстреного гальмування: які продукти під загрозою

На початку лютого Єврокомісія на фоні акцій протесту європейських фермерів запропонувала компромісний варіант: залишити для України пільговий експорт без квот та мит, але запровадити обмеження для деяких видів продукції.

До цього списку потрапили курятина, яйця та цукор. Для них Єврокомісія запропонувала запровадити режим «екстренного гальмування». Його суть полягає в тому, що зазначені товари й надалі заїжджатимуть до ЄС без обмежень, але лише до того моменту, доки обсяги постачання не перевищать показники 2022−2023 років. Як тільки це станеться, безмитне ввезення буде скасовано.

Днями Європарламент та Рада ЄС досягли попередніх домовленостей щодо продовження пільгового режиму для України. Але за «екстренним гальмуванням» розширили список товарів. Тепер у ньому вже не лише цукор, курятина та яйця, а й крупи, кукурудза, овес та мед. Крім того, Єврокомісія зможе запроваджувати будь-які заходи, які вважатиме за потрібне, «якщо український експорт спровокує значні порушення на ринку ЄС або на ринках однієї чи декількох країн-членів ЄС», — йдеться у повідомленні Європарламенту.

«Це ще не остаточне рішення, тривають дебати. Не виключено, що список товарів, які можуть „гальмувати“, ще розшириться. До нього, зокрема, може потрапити пшениця, продукція ягідної групи та яблучний сік. На цьому наполягає Польща», — розповів «Мінфіну» заступник голови Всеукраїнської аграрної Ради Денис Марчук.

«Формула проста: якщо ми почнемо зі своєю продукцією „ламати“ якісь європейські ринки, можуть повернути й мита, й квоти», — додав голова Української аграрної конфедерації Павло Коваль.

Читайте також: Зернові протести: коли вони можуть закінчитись і що для цього потрібно зробити

Денис Марчук каже, що у цьому питанні більше політики, ніж економіки. Європа готується до виборів до Європарламенту, і на цьому фоні у багатьох країнах відбуваються акції протестів фермерів. Українська їжа стала навряд чи основною їхньою темою: європейські аграрії стверджують, що наші продукти їх «розоряють», і вимагають у влади «захисту».

Особливо часто заклик «заборонити український експорт» звучить у Польщі. Але нашими товарами незадоволені також фермери Франції, Чехії, Угорщини, Німеччини. Ба більше, все частіше звучать і заклики до європейських споживачів — не купувати українське.

Чим наші яйця, мед та м'ясо так не догодили європейським фермерам?

Чому наша їжа лякає європейських фермерів

Більшість українських продуктів із «чорного списку», що готується, точно не встановлюють рекорди з експорту до Європи.

«Наприклад, постачання української курятини — це лише 2% в обсягах європейського імпорту, яєць — 1%, цукру — 3%. За цукром ринок ЄС взагалі дефіцитний, і ціни на цей продукт у Європі зростають. Щоб пригальмувати їх, європейські імпортери завозять цукор із Бразилії. Але небажаним став чомусь саме український цукор», — пояснює ситуацію Денис Марчук із Всеукраїнської аграрної Ради.

Але Європа має свої аргументи. Розробляючи механізм «екстренного гальмування», Єврокомісія наводила такі аргументи. За останні два роки постачання української агропродукції до ЄС, попри війну, суттєво зросло. Якщо у 2021 році йшлося про потік товарів на 24 млрд євро, то у 2022 році — вже 27,6 млрд євро. Основний експорт — це зерно (16,5%), олійні (11,7%), рослинні та тваринні жири (10,7%). Як бачимо, ані яєць, ані цукру, ані курятини у цьому списку немає.

Але за цими продуктами спостерігається рекордна динаміка збільшення постачання. Скажімо, якщо у 2021 році нашого цукру до Європи завезли 20 тисяч тонн (у рамках чинної квоти), то у 2022 році — вже близько 150 тисяч тонн, а у 2023 році — 240 тисяч тонн.

Щодо курятини — та ж сама історія: у 2021 році її імпортували до ЄС 90 тисяч тонн, у 2022-му — 160 тисяч тонн, у 2023 році — вже понад 400 тисяч тонн.

Українських яєць минулого року завезли до Європи 55 тисяч тонн, роком раніше — 28 тисяч тонн, а до війни постачали у рамках квоти — до 3 тисяч тонн.

Саме ця динаміка лякає європейських фермерів. Голова французької асоціації постачальників курячого м'яса Мішель Шеффер у коментарях Le Figaro пояснював: у Франції (як і в більшості країн ЄС) птахівництво — невеликий сімейний бізнес, де на середньостатистичній фермі вирощують до 50 тисяч курей. А українські постачальники, які завалюють м'ясом європейський ринок, мають потужності з вирощування до 2 млн курей. У результаті, цінники на продукцію істотно відрізняються. Європейські фермери пропонують курятину за 4,8 євро за кілограм, а у українських експортерів вона коштує 2,4 євро.

Аналогічна ситуація й за іншими групами товарів. Група виробників цукру СGB прогнозує, що цього року постачання українського цукру до ЄС може зрости до 700−800 тисяч тонн, і через це, нібито, під загрозою може опинитися бізнес місцевих буряківників.

В асоціації «Укрцукор» кажуть, що потужності, які існують у нашій країні, дозволяють виробляти понад 3 млн тонн цукру на рік, а внутрішнє споживання ледве перевищує мільйон тонн — тобто експорту є, куди зростати.

Щодо «нових» продуктів у забороненому списку — то за ними ситуація різна.

Наприклад, український мед, за даними профільної асоціації F.E.E.D.M, займає 24% у всіх імпортних постачаннях цього продукту до Європи. За минулий рік наші експортери наростили постачання, порівнюючи з попереднім сезоном, на 10%.

Кукурудзи та вівса до ЄС теж завозять чимало. У 2023—2024 маркетинговому році Україна стала основним постачальником цієї культури до Євросоюзу — відвантажила 7,7 млн тонн — це 64,7% імпортних обсягів. До кінця сезону, як очікується, експорт нашої кукурудзи досягне 11,5 млн тонн.

Найбільше нашої кукурудзи, за даними «АПК-інформ», купують:

• Іспанія (5,54 млн),
• Італія (1,36 млн),
• Нідерланди (1,39 млн тонн).

Але це на 40% менше, ніж Україна експортувала минулого маркетингового року — далися взнаки обмеження, які вже запровадили східноєвропейські країни (Польща, Угорщина, Словаччина, Болгарія). Там наразі діє механізм ліцензування наших експортерів. Ліцензування поширюється і на експорт вівса, пшениці, ячменю, ріпакової олії, сої, насіння соняшника тощо.

Але все ж таки головна претензія до української їжі — це не стільки обсяги, скільки цінники. Вони суттєво нижчі, ніж на європейську продукцію, тому місцеві переробники та торговельні мережі готові викуповувати більші обсяги. А європейські фермери змушені або опускати цінники, або знімати свій товар із продажу, чекаючи, що колись він подорожчає. Наприклад, у польських аграріїв на складах досі зберігається нерозпродане торішнє зерно, і вже лунають побоювання щодо можливостей для зберігання нового врожаю.

Питання ціни штовхає європейських фермерів на нові протести. Нині вони лобіюють включення до «чорного списку» ще й української ягідної продукції. Польські виробники обурюються: їм вирощування малини коштує 7 злотих за кілограм, за її збір доводиться платити ще 2−2,5 злотих. А з України привозять уже заморожену ягоду по 6−8 злотих за кілограм. Тому переробники віддають перевагу саме їй.

«Логіка у діях європейської влади є. Вони звикли до стабільного та прогнозованого сільгоспринку. І чим більше його „хитатиме“, тим більше грошей доведеться витрачати на стабілізацію ситуації», — каже Павло Коваль із Української аграрної конфедерації.

За його словами, чималий внесок у створення хаосу на європейському аграрному ринку робить росія.

«Це своєрідний продуктовий тероризм. росія дестабілізує традиційні експортні ринки України, наприклад, у Єгипті, Пакистані, — час від часу постачає туди свою продукцію за демпінговими цінами.

Розрахунок такий: український товар, що не потрібний на цих ринках, хлине до Європи, адже, фактично, сусідні країни — найзручніші для наших експортерів. Плюс йде експорт дешевого зерна до ЄС із білорусі та росії. Чомусь він довгий час залишався непоміченим. І європейські фермери чомусь перекривали саме наші кордони, а не кордони з білоруссю", — звертає увагу Павло Коваль.

19 березня газета Financial Times повідомила, що Євросоюз готується вперше запровадити мита на зерно з росії та білорусі, «щоб приборкати фермерів і деякі держави-члени ЄС».

Такі обмеження стануть першим подібним кроком щодо продовольчої продукції з росії від початку повномасштабної війни в Україні.

Як «зайва» продукція змінить ціни в українських магазинах

Експерти ринку впевнені: якщо схему обмежень для українського експорту ухвалять у запропонованому Європарламентом вигляді, особливої катастрофи для нас не буде.

«Спочатку були ідеї орієнтуватися на обсяги експорту 2021−2022 років. Але у 2021 році ще діяли квоти, тож обсяги були порівняно невеликі. Пропонований зараз варіант — безмитне ввезення, але не більше за обсяги 2022—2023 років, а вони вже були значними», — пояснює Денис Марчук.

Проте, пропоноване Європою «екстренне гальмування» — це своєрідна «стеля» для українського експорту. Зростати йому буде нікуди.

За оцінками Марчука, за рахунок цього Україна недоотримає близько мільярда євро. Частину української продукції потрібно буде перерозподіляти на інші експортні ринки, або вона залишиться в країні.

«Можливості щодо збільшення експорту є, наприклад, у країни Азії. Але все одно частина продукції рине на внутрішній ринок. Тому, наприклад, продукція птахівництва, зокрема, курятина, в Україні може подешевшати.

Це добре для споживачів, але загрожує банкрутствами дрібним та середнім господарствам, які не зможуть витримати цінового тиску з боку великих виробників", — зазначив Марчук.

Те саме може бути з яйцями. За словами голови Економічного дискусійного клубу Олега Пендзіна, внутрішній ринок яєць дуже залежить від ситуації з експортом. Вже були періоди обмежень (зокрема, з карантинних причин), і тоді цінники на яйця всередині країни різко обвалювалися. І, навпаки, що активніше йдуть постачання на зовнішні ринки, то вищі ціни на яйця в українських супермаркетах.

Якщо до «забороненого списку» внесуть ще й українські ягоди (а польські фермери, наприклад, домагаються обмежень для нашої малини), то у вітчизняному роздробі вже цього літа можуть подешевшати і вони.

Автор:

Кореспондент Людмила Каплун

Пише на теми: Компанії та ринки