Голова НКЦПФР просить президента накласти вето на закон про ринки капіталу, бо може позбутися посади

► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

Чому в регуляторі просять накласти вето

Серед зауважень до відправленого на підпис документа, невдоволення голови НКЦПФР викликають питання заробітних плат працівників комісії, а також конфлікту інтересів. Щодо першого, то регулятор хоче самостійно затверджувати штатний розпис, тоді як зараз це робить уряд передбачивши відповідні видатки у державному бюджеті.

Що стосується конфлікту інтересів, то Магомедов просить прибрати з закону норму, яка забороняє працівникам комісії та членам їхніх сімей мати частку в підконтрольних учасниках ринку, отримувати від них матеріальну винагороду чи просто займати там будь-яку посаду.

Народні депутати Ярослав Железняк та Ольга Василевська-Смаглюк вважають, що останнє прохання викликане тим фактом, що у Магомедова є відповідний конфлікт інтересів. В декларації за 2022 рік він вказав, що у звітному періоді проживав з Євгенією Грищенко, керівницею департаменту брокерського обслуговування клієнтів «Інвестиційний капітал Україна». Тобто, у випадку підписання Зеленським закону, виникне логічне питання щодо відповідності Магомедова займаній посаді.

За словами Железняка проблема полягає в тому, що згаданий закон є вимогою Світового банку в рамках реалізації програми DPL. На її виконання Україна, ніби то, зобов'язалась до 5 березня 2024 року ввести в дію три закони («Про електронні аграрні розписки», корпоративне управління, та власне НКЦПФР), а в замін отримати позику на $1,5 млрд.

Що кажуть в НКЦПФР

В регуляторі вважають, що опинились в епіцентрі політичної боротьби, а інформація, яку поширила ЕП «спотворена». Як зазначається у пресрелізі на сайті НКЦПФР «Комісія засуджує будь-які спроби окремих депутатів вчиняти політичний тиск, маніпулюючи отриманням фінансової допомоги від наших міжнародних партнерів. При цьому ще й ставлячи під загрозу проведення важливих реформ на ринках капіталу, які забезпечать залучення мільярдних інвестицій в економіку України».

В Комісії також прокоментували питання зарплат:

«Наразі у прийнятому тексті питання зарплат працівників, через правки групи депутатів, була вилучена база для нарахування зарплат. І в той же час в Законі про державний бюджет для визначення зарплат зроблене посилання на даний Закон, що свідчить про цілеспрямовану акцію підриву спроможностей Комісії залучати кваліфікований персонал».

Щодо теми конфлікту інтересів, то текст Закону вводить значні додаткові заборони в доповнення до «Закону про запобігання корупції», яких немає в міжнародних практиках, немає в іншому фінансовому регуляторі (Національному банку України), зазначили в НКЦПФР.

«Заборони поширюються не лише на працівників Комісії, а й на значне коло осіб, периметр яких нечітко визначений. Наприклад, співробітники і їхнє близьке коло осіб не мають право отримувати будь-який дохід з банків (депозити, бонуси тощо), купувати державні облігації».

Широке трактування цієї норми призводить до заборони родичам таких працівників займати будь-які посади не тільки в професійних учасниках ринків капіталу та організованих товарних ринків, а й навіть в Національному банку України, вважають в регуляторі.