RozetkaPay, NovaPay, IziBank та інші: яких новинок чекати від них у 2024 році

Не зупинено жодного проєкту: підсумки 2023 року

Минулий рік видався непростим для фінтех-ринку, однак, компанії запевняють, що не скасовували жодних проєктів: робота над впровадженням нових продуктів та сервісів тривала постійно.

СЕО платіжної платформи Tranzzo Маргарита Очигава розповіла, що стратегія компанії у 2023 році була спрямована на збільшення кількості ресурсу для продовження продажів на території України та залучення нових клієнтів. Тому компанія зосередилася на двох основних напрямках: відшліфування сервісів для роботи клієнтів та покращення платіжної сторінки.

«Ми бачимо, що вік платоспроможного населення зменшується, а для цієї нової категорії клієнтів важливо, щоб оплата була дуже зручною. Ми фокусувалися на створенні нового сервісу, який дає змогу оформлювати підписку за допомогою Apple Pay та Google Pay. У першій половині лютого він вже запрацював», — повідомила Маргарита Очигава.

З численними здобутками увійшов у 2024 рік IziBank. За словами його засновниці Анни Тігіпко, команді банку вдалося наростити клієнтську базу, збільшити кредитний портфель, запровадити нові продукти.

«Запустили розстрочку, оплату частинами, ОВДП і під'єдналися до біржі, тобто запропонували клієнту більше можливостей для інвестицій», — розповіла Анна Тігіпко.

Вона зауважила, що жоден проєкт не був зупинений, щоправда, деякі, як-от запуск дитячої картки, перенесено на пізніші терміни: вирішено зосередитися, насамперед, на кредитуванні, оскільки зараз цей напрям значно важливіший.

Зелене світло на діяльність здобула NovaPay (ГК NOVA). Компанія, врешті-решт, отримала всі ліцензії від НБУ, щоб будувати власну платіжну екосистему.

«Ми розгорнули технології, зробили власний додаток, випустили власні картки. Щодо продуктового ряду, то він є досить стандартним. Так, депозитів у нас не буде, але відтепер у мобільному застосунку NovaPay доступні власні облігації NovaPay», — підкреслив директор із інновацій NovaPay (ГК NOVA) Олексій Рубан.

Він не конкретизував плани на 2024 рік, лише зауважив, що компанія могла б швидко відпрацьовувати технології, щоб конкурувати з необанками та іншими фінансовими компаніями. Але стратегія компанії полягає в тому, щоб орієнтуватися на свого клієнта і закривати його потреби.

«Розвиватимемо функціонал, який, насамперед, фокусуватиметься на потреби логістики, є-кому і його клієнтах», — резюмував директор із інновацій NovaPay.

У 2023 році RozetkaPay, за словами СЕО компанії Олександра Лапко, вирішувала питання з отриманням ліцензії. Тепер працює над розробкою і реалізацією нових можливостей, які відкриваються перед компанією.

«Цей рік для нас буде пов’язаний з онлайн-кредитуванням для зростання є-комерс. Це буде кредитування цільове, спрямоване виключно на придбання товару. Але в таких масштабах, як ми це бачимо, нам потрібні партнери. Готові розглядати всіх, із ким зможемо домовитися», — зауважив Олександр Лапко.

Він також наголосив, що RozetkaPay продовжуватиме покращувати процес купівлі як в онлайні, так і в офлайні.

Близько 50 проєктів розписані на рік і чекають своєї черги на реалізацію у iPay.ua. За словами директора з інновацій компанії Івана Степанця, усі проєкти цікаві, насамперед тим, що у них багато учасників. А як показує практика, коли запускаєш вдалу колаборацію, отримуєш класний результат. Тому технологічно це не дуже складно, але це знову ж таки діджиталізація клієнтського досвіду, клієнтських сервісів.

«Зараз будь-який сервіс у своєму додатку чи на порталі хоче отримати якісь фінансові послуги. Ми, скажімо, запускаємо з ритейлом поповнення до 50 тис. грн платіжних карток. Людині не потрібно буде шукати термінали чи банківські відділення, вона це зможе зробити на АЗС, у супермаркеті і т.д.», — поділився Іван Степанець.

Вихід на міжнародні ринки: складно, але під силу

Як зауважила президент Всеукраїнської асоціації фінансових компаній (ВАФК) Алла Сав’юк, кожна третя українська фінтех-компанія вже працює на міжнародному ринку, кожна восьма планує вийти й вивчає для цього можливості. Але зробити це не так легко.

По-перше, є проблема у відмінності менталітетів. СЕО платіжної платформи Tranzzo Маргарита Очигава зауважила, що саме він впливає на швидкість запуску проєкту, швидкість перемовин та процедуру онбордингу.

По-друге, конкуренція. «Якщо брати європейський ринок, у нас тут сильна конкуренція, тому зараз ми фокусуємося на тому, що допомагаємо українському бізнесу вийти на нові ринки. Найчастіше це Східна Європа, тут зараз простіше», — зауважила СЕО платіжної платформи Tranzzo.

iPay.ua теж цікавляться іноземними ринками. Зараз в компанії, за словами її директора з інновацій Івана Степанця, є декілька міжнародних проєктів на початковій стадії.

«Зараз ми думаємо над тим, як можна здешевити платежі. Ми почали проєкт із розвитку QR-платежів, будуємо цю систему, яка дає змогу звести до мінімуму кількість ланок посередників, щоб здешевити собівартість транзакцій. А це є найголовнішим для бізнесу», — повідомив він.

Третя проблема виходу на міжнародні ринки — ціна питання. Засновниця IziBank Анна Тігіпко розповіла, що необанк розглядав вихід на європейський ринок. Але все, що пов’язане з регулятором у Європі, виявилося ще складнішим, ніж в Україні, і ще дорожчим. Плюс європейські клієнти дуже консервативні. Вони неохоче змінюють банк, тому перетягнути їх на обслуговування до нового банку, який тільки-но зайшов, — завдання підвищеної складності.

Насамкінець, треба пам’ятати про такий момент, як законодавство. Воно не універсальне навіть для всіх країн-членів ЄС. «Нова пошта» знає це з власного досвіду.

«Зараз „Нова пошта“ присутня у понад 10 європейських країнах. NovaPay допомагає „Новій пошті“ зі всім, що пов’язано з фінансами у всіх цих країнах присутності. Треба розуміти, що там інше ставлення до бізнесу. А тому треба знати все законодавство, бо воно інше, у всіх різні підходи до фіскалізації», — акцентував увагу директор із інновацій NovaPay (ГК NOVA) Олексій Рубан.

Експерт повідомив, що NovaPay вже понад рік отримує ліцензії на діяльність у Європі. У планах — розвинути там технології, аналогічні тим, що працюють в Україні.

«Будуть рахунки, емісія тощо. Ми так плануємо замкнути екосистему, що коли Україна вступить до ЄС, у нас все буде готове для плавної інтеграції», — поділився Олексій Рубан.

Загалом, учасники оцінюють позитивно як перспективи виходу на міжнародні ринки українських компаній, так і заходу іноземних представників до України. Від цього, на їх переконання, виграють всі учасники фінансового ринку. Споживач отримає кращі якість і сервіс в умовах підвищеної конкуренції, а фінтех-компанії — досвід, нові партнерства, більше інвестицій.

Читайте також: Як працює фінмоніторинг та як його вдосконалив НБУ

Ключові тренди 2024 року на фінтех-ринку

Учасники дискусії виділили декілька ключових трендів, які домінуватимуть на фінтех-ринку у найближчому майбутньому.

1. Персоналізація.
   Споживач фінансових послуг змінюється. Він стає молодшим, у нього більше грошей, він вибагливіший і віддає перевагу онлайн-операціям. Усе це від фінустанов потребує гнучкості, індивідуального підходу, нестандартних рішень.
2. Впровадження нових технологій та використання ШІ. Саме за такими речами майбутнє фінансового ринку та шлях до успіху фінансових компаній.
3. Трансформація платіжної сфери. Сюди належить система миттєвих платежів та опен-банкінг. Найімовірніше, вони запрацюють з 2025 року, але щоб це стало можливим, цього року варто провести основну підготовку.
4. Регуляція. У тому числі нові правила від НБУ щодо роботи фінансових установ із блокчейном та штучним інтелектом.
5. Реалізація соціальних проєктів. Дедалі більше компаній створюють платформи, сервіси, які мають на меті організувати й спростити збір коштів на потреби військових, медиків та потерпілих від війни громадян.