НБУ ще минулого року зобов'язав банки стежити за зв'язками клієнтів і викривати стосунки з контрагентами з рф. Із початку 2024 року відповідні інструкції для банкірів зазнали змін. Як їх удосконалив Нацбанк і на що звертати увагу банкам і бізнесу під час перевірки контрагентів, Mind розповіла керівниця юридичного департаменту YouControl Надія Чаленко. «Мінфін» обрав головне.
Як працює фінмоніторинг та як його вдосконалив НБУ
Фінмоніторинг стає жорсткішим, кількість штрафів збільшується
Постанови № 26 та № 65, видані Національним банком України у 2023 році, вимагають від фінансових установ глибокого аналізу та впровадження нових підходів.
Постанова НБУ № 26 від
Постанова НБУ № 65 від
Згідно з цими документами, до порушників фінмоніторингу регулятор може застосовувати штрафи, письмові застереження та інші види заходів впливу.
Наприклад, у серпні 2023 року було ухвалено рішення про відкликання ліцензії та ліквідації двох фінустанов: Айбокс банку та Конкорд банку. Також протягом лише восьми місяців 2023 року Нацбанк виписав 96 штрафів на 292 млн грн. Їх отримали банки та інші фінустанови за порушення вимог як фінмоніторингу, так і валютного законодавства. А от за 12 місяців 2023 року за порушення фінмону і валютних вимог фінустанови отримали 156 штрафів на 530 млн грн.
Читайте також: Фінмонтренди в Україні: найбільші штрафи та найпоширеніші порушення фінустанов
Зважаючи на тенденцію вживання покарань регулятором за нехтування вимогами фінансового моніторингу, банкам потрібно особливо ретельно підходити до перевірок своїх клієнтів. Суб'єкти фінансового моніторингу зобов'язані налаштувати внутрішні системи моніторингу для перевірки фінансових операцій перед їх здійсненням.
З огляду на чисельність санкційних списків та обов’язок суб'єктів реалізації санкції моментально реагувати на нові: налаштувати внутрішні системи моніторингу, щоб вони працювали ефективно й оперативно, — це чималий виклик для суб'єктів реалізації санкцій.
Виявити, вивчити, відзвітувати
Також у контексті вищезгаданої постанови НБУ № 26, варто зазначити, що з 1 січня 2024 року набули чинності відповідні зміни до цього документа. Останні закріплені Постановою НБУ № 118 від 26 грудня 2023 року, й ними передбачено, що під державою, яка веде збройну агресію проти України, потрібно вважати саме російську федерацію.
Встановлено обов'язок для банків щокварталу, не пізніше 10 робочого дня місяця, що слідує за звітним кварталом, надавати НБУ інформацію про наявність чи відсутність у них клієнтів зі зв'язками з росією. У разі виявлення таких клієнтів, банки зобов'язані подати деталізовану інформацію про ці зв'язки, з огляду на вимоги зазначеної Постанови. Раніше такий обов'язок банків полягав лише у фіксації і передачі такої інформації НБУ за його запитом.
Читайте також: Фінмоніторинг став жорсткішим: за що банки насправді блокують рахунки і що з цим робити
Ризики для бізнесу
Співпраця з підсанкційними особами несе значні ризики для будь-якого бізнесу: насамперед, це ризик обмеження або повної заборони здійснення банківських операцій із такими суб'єктами. Крім того, за певних умов співпраця з підсанкційними юр- та фізособами може привернути увагу правоохоронних органів, що, зі свого боку, може стати причиною розслідувань, обшуків і судових процесів.
Такі події не лише спричинять сповільнення роботи компанії, а й негативно вплинуть на її розвиток і репутацію. У зв’язку з цим, радимо постійно перевіряти та моніторити потенційних і поточних контрагентів на предмет санкцій, що зручно робити за допомогою функції моніторингу в автоматизованих системах із комплаєнсу.
Персональні спеціальні економічні санкції на рівні з секторальними санкціями та обмеженнями досі залишаються ключовими методами немілітарної боротьби з країнами-агресорами. Повномасштабне вторгнення рф в Україну у 2022 році викликало реакцію демократичного світу й українських органів влади, яка, крім збройної боротьби, охопила комплекс дій економічного характеру, спрямованих на фінансове виснаження країни-терориста для обмеження зростання військових можливостей.
Саме тому максимальна кількість запроваджених санкцій зафіксована у 2022 році — 15 205. Водночас, якщо орієнтуватися саме на санкції Ради національної безпеки і оборони України (РНБО), пік припадає на 2023 рік — 6 300 проти майже 5 000 підсанкційних осіб у 2022-му.
Коментарі - 12
Бо зараз фінмон перетворився на інструмент відлову мамкіних бізнесменів, в той час як закон зветься «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Те що криптоман вивів гроші від продажу кріпти через п2п переказ та ще не сплатив податки — це не злочин. Це можливе правопорушення яке крім жадібності самого криптомана продиктоваано абсурдними податками на операції з криптовалютою.
Коли в 2020 році приймали закон то були очікування що підняття планки фінмону покращить умови для звичайних операцій оскільки 150 000 це були не такі великі гроші. Але замість задекларованого підняття планки до 400 000 насправді фінмон став використовуватись навіть для операцій на 1000 гривень. Все це перенаватажує підрозділи фінмону банків дурною роботою по відлову мамкіних бізнесменів.
Але ще раз: закон не зветься «про запобігання дрібному тіньовому підприємництву». Замість створювати умови щоб мамкіни бізнесмени переходили в легальний бізнес і платили податки створюються умови до ще більшої тенізації крипторинку.
Ваши претензии по крипте следует направлять депутатам ВРУ,
ведь это в их компетенции вырабатывать законодательные нормы,
в том числе, по легализации работы с криптой так и по
налогообложению доходов, полученных от операций с криптой.
Саме так.
Але практика фінмониторингу зараз: це пошук тих хто займаючись навіть не дрібним бізнесом, а якимось сурогатом намагається заробити гроші способами які доступні в інших країнах, але все ще не доступні у нас — я про біржову торговлю, інвестування в акції компаній, фонди і так далі.
Ваши претензии по крипте следует направлять депутатам ВРУ,
Так я їх ім і направляю теж: закон про фінмон не виконує своїх прямих функцій та створює багато проблем тим кого зачипати не повинен. Саме депутати прийняли такий закон що розгляд справи може тривати місяцями, саме вони не надали клієнту банка жодного права на апеляцію чи участь у розгляді справи — в порівнянні з кримінальним чи адміністративним судочинством тут громодянин позбавлений абсолютно всіх прав, а банк навпаки може робити що хоче.
Скільки торговців зброєю зловили завдяки фінмониторингу? Гадаю що нуль.
укрбанка, а виноват почему-то НБУ.
Мог бы сначала согласовать с финмоном
своего банка формулировки в назначении
платежа и только потом уже заводить средства.
бо на додачу до кривого закону ще НБУ давить на банки міліонними штрафами змушуючи їх перевіряти кожну копійку
Об этом говорится в отчете Национального банка Украины.
В январе 2024 года общий объем депозитов населения в банковской системе сократился на 2,5% - на 27,4 миллиарда грн, после чего на счетах осталось 1,05 трлн (с 1,078 трлн на конец 2023 года).
Общее падение объема депозитов резидентов в банках составило 2,1%. Таким образом, общая сумма депозитов снизилась на 49,2 миллиарда грн, до 2,35 трлн грн. Статистика учитывает депозитные вклады как населения, так и бизнеса.
Предприниматели сняли за январь 22 миллиарда гривен.
Напомним:
В 2023 году платежеспособные украинские банки по предварительным данным получили 86,5 миллиарда гривен чистой прибыли.
Доля неработающих кредитов в банковском секторе за 2023 год сократилась на 0,8% и составила 37,4% на 1 января.
7 февраля Верховная Рада поддержала в первом чтении правительственный законопроект о мобилизации. В обновленном законопроекте о мобилизации предлагается ввести меры воздействия на уклонистов, в частности блокирование банковских счетов.