Трамп пропонує надати допомогу в кредит: чим може розрахуватися Україна

Які запаси є в Україні

Думаю, американцям цікаві насамперед запаси апатито-ільменітових, титано-магнієвмісних руд. Титан — найважливіший елемент авіа- і ракетобудування. Цих запасів у нас на $600−700 млрд.

Тут усе просто. Частину родовищ ще не розвідано, тобто держава може видати на них ліцензії. Основна частина титанового комплексу належала Фірташу — Об'єднана гірничо-хімічна компанія, яка зараз під управлінням Фонду держмайна (і тамтешніх чиновників періодично накривають силовики у «титанових справах»). Тобто з титаном буде найпростіше: передали ліцензії + продали ОГХК.

Далі — літій, графіт та германій. Сумарні запаси — до $200 млрд.

Тут теж усе у власності держави або у «прокладок», які ще нічого не почали добувати, тобто їх можна легко посунути.

Дозвіл на видобуток графіту нещодавно отримала турецька компанія «Онур», але вона ще нічого не встигла інвестувати. А значить, «держава дала — держава забрала».

Літій та графіт потрібен для виробництва електромобілів, які будуть у мегатренді у найближчі 20 років. До цих запасів придивляється Ілон Маск.

Германій взагалі є унікальним елементом для виробництва напівпровідників. Його запаси в Україні оцінюються в $100 млрд, його можна видобувати і з вугленосних пластів.

Значення рідкоземельних металів

Нагадаю, що зараз США та ЄС переносять виробництво напівпровідників та чипів з Азії на свої території. У Європі створено «чипову коаліцію» країн з обсягом інвестування до 200 млрд євро. Найбільші заводи з виробництва чипів та напівпровідників будуть збудовані в Німеччині та Польщі.

Для США зараз завдання № 1 — це позбутися залежності від Китаю в частині видобутку рідкісноземельних металів (потрібних для напівпровідників, базових станцій 5G, сонячних батарей і т.д.).

Зараз Китай контролює 90% ринку рідкозему і вміло користується цим, шантажуючи США та вводячи обмеження на експорт цього виду сировини (квоти, мита тощо). У разі наростання протистояння між Пекіном і Вашингтоном, включно з торговими війнами та конфліктом навколо Тайваню, КНР може взагалі заблокувати експорт рідкозему на світові ринки.

За даними ООН: на території України зосереджено родовища 21 рідкісноземельного елементу з переліку 30 речовин, які визначені Європейським Союзом як «критична сировина» у виробництві пристроїв для розвитку «зеленої» енергетики. Серед них — літій, кобальт, скандій, графіт, тантал, ніобій та інші".

«Приблизно 5% усіх світових запасів критичної сировини знаходяться в Україні, яка займає всього 0,4% поверхні Землі», — про це заявила заступниця міністра захисту навколишнього середовища та природних ресурсів України Світлана Грінчук, виступаючи на засіданні Європейської економічної комісії ООН (ЄЕК).

ООН наводить і такі цифри: «Очікується, що протягом наступних двох десятиліть попит на мідь та рідкісноземельні елементи зросте більш ніж на 40%, на нікель та кобальт — на 60−70%, а на літій — майже на 90%. Для досягнення цілей за глобальними чистими викидами вуглецю до 2030 р. буде необхідно ввести в дію додатково 50 літієвих, 60 нікелевих та 17 кобальтових копалень».

Сумарні запаси рідкозему в Україні можна оцінити у $100 млрд.

Проблема полягає в тому, що видобуток цієї сировини вкрай шкідливий для екології та здоров'я людей. Це забруднення грунту і грунтових вод.

Крім того, для видобутку літію потрібна величезна кількість води: до 2,27 мільйона літрів на тонну літію. Водночас слід розуміти, що Україна, всупереч стереотипу, що склався, є вододефіцитною країною. За рівнем забезпеченості населення якісною водою ми вже на рівні деяких азійських та африканських країн.

Ще один важливий ресурс — це уран. Атомних блоків у світі більшає, а запасів урану меншає. США зараз залежать від постачання урану з Казахстану та РФ. В Україні запаси урану становлять до $30−50 млрд. Начебто небагато, а стратегічно дуже цінно. Для порівняння, найбільший продавець урану Казахстан експортує його на $3,4 млрд на рік. Тобто наших запасів вистачить на компенсацію казахстанського експорту протягом кількох десятків років.

Ризики для України

Якщо підсумувати, виходить, що до одного трильйона доларів природних запасів в Україні мають стратегічну цінність для Заходу. Якщо застосувати коефіцієнт оцінки запасів 0,1 — виходить оцінна вартість приблизно $100 млрд. Тобто, виділяючи нам $100 млрд, у нас заберуть літій та інші рідкоземи, графіт, германій, титан, уран.

У такому разі доведеться «помахати рукою» всім ідеям побудови в Україні кластерної моделі економіки, коли додана вартість залишається всередині країни і ми переходимо від сировинної моделі до складнішого економічного профілю.

Коли замість літію експортуємо акумулятори та електромобілі, замість германію та рідкозему — напівпровідники та чипи, замість титану — готові пластини або надруковані 3D-деталі з титанового порошку.

Читайте також: Китай найбільш зацікавлений у завершенні війни в Україні: 5 фактів, які це підтвердять

Якщо після війни ми не зможемо перейти до економіки доданої вартості, то наша сировинна модель набуде абсолютно збоченого вигляду: лендлорди в секторі землекористування; олігархічні ФПГ у сфері видобутку ресурсів, не цікавих Заходу; міжнародні ТНК у сфері видобутку критично важливої для Заходу мінеральної сировини.