За роки війни кількість злитих у мережу банківських даних росіян зросла у 57 разів

► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

Як ідеться в дослідженні InfoWatch, у відкритому доступі виявилося 170,3 млн записів клієнтів банків і фінансових компаній. Порівняно з 2022 роком обсяг злитих даних зріс у 3,2 раза, а з 2021 — майже у 57 разів.

Усього за 2023 рік сталося 64 витоки: це на 12,3% більше, ніж у 2022 році, і майже вдвічі вище за показник 2021. Половину з них 46,9% допустили банки. Різке зростання таких інцидентів продемонстрували страхові компанії з 3,5% до 25% за рік.

Також було скомпрометовано дані клієнтів мікрофінансових організацій, платіжних сервісів, криптовалютних та традиційних бірж, інвестиційних компаній. Жертви могли потрапити до баз неодноразово.

Читайте також: Українські хакери злили у мережу дані 24 млн клієнтів російського «Альфа-Банку»

За словами авторів дослідження, різке зростання витоків даних пов'язане з активізацією організованих груп хакерів після вторгнення росії в Україну. Насамперед йдеться про «політично вмотивованих» хакерів.

«Їхніми головними завданнями стали підрив стійкості, психологічний тиск на фінансові організації та залякування клієнтів», — зазначили в InfoWatch.

2023 року на кібератаки припадало 87,5% витоків. 2022 року цей показник становив 84,2%, а 2021 — 57,6% випадків. Деякі кібератаки здійснюються із залученням осіб, які працюють у фінансових організаціях, або є прикриттям для внутрішніх розкрадань.

Як правило, викрадені дані потім публікуються у відкритому доступі. Надалі їх використовують хакери для фішингових атак та шахрайства, у тому числі із застосуванням методів соціальної інженерії — обману клієнтів.

Росія посідає друге місце у світі за витоком даних у фінансовому секторі після США. 2023 року на неї припало 6,1% від загальної кількості таких інцидентів, роком раніше — 9,8%.