У Південній Америці почався військовий конфлікт між Венесуелою і Гаяною. Він не виглядає раптовим, а вкладається в чітку послідовність інших конфліктів в різних куточках планети. В чому причина цієї ситуації та чи може нові загострення провокувати росія, розповів NV заступник міністра енергетики Микола Колісник. «Мінфін» публікує ключові тези.
6 грудня 2023, 13:58
Від Гаяни до Нігеру: чому в світі зростає кількість воєн
Чому це вигідно в першу чергу росії? Активне заміщення ЄС російського газу та нафти, як і глобальна конкуренція нових родовищ, зменшують можливість впливу і шантажу рф, єдиним що в них залишилось — природніми ресурсами. Виглядає так, що коли план шантажу за допомогою вуглеводнів провалився, рф вирішила руками союзників масштабувати регіональні конфлікти для хоча б тимчасового зменшення світової пропозиції.
Отже, прослідкуймо тенденцію:
Гаяна. Венесуела намагається поширити свій вплив на регіон Гаяни Ессекібо ще з 19 століття. Проте ніколи раніше не намагалася його анексувати. В минулому десятиріччі в Ессекібо почали видобувати нафту і тепер Гаяна може стати великим виробником нафти поза ОПЕК. У 2022 році ExxonMobil на блоці Stabroek отримало підтверджені запаси нафти в 11,5 млрд барелів та 1,04 трлн куб м газу. В розробку покладів вже інвестує низка компаній: американські ExxonMobil та Anadarko, канадська CGX Energy, ізраїльська Ratio Oil, іспанська Repsol, британська Tullow Oil, китайська CNOOC.
Ізраїль. Після нападу ХАМАСу на Ізраїль, було зупинено видобуток газу на родовищі Тамар із запасами 315 млрд куб м природного газу. Через це він скоротив експорт газу до Йорданії та Єгипту, що потягло припинення експорту LNG цими країнами. І хоча днями видобуток газу на Тамарі відновився, до завершення війни він лишатиметься нестабільним.
Єгипет. Як вище зазначив, через війну в Ізраїлі, Єгипет припинив експорт LNG до ЄС і Туреччини, які були його основними покупцями. А зростання напруги на Близькому Сході загрожує подальшим інвестиціям у розробку газових покладів на шельфі Єгипту, які вважаються перспективним.
Ємен. Після початку війни в Ізраїлі єменські повстанці-хусити захопили в Червоному морі судно, яке, за їхніми твердженнями, належить Ізраїлю. І заявили, що й надалі атакуватимуть інші судна. Це поставило під загрозу морський маршрут постачання з Перської затоки і посилило тиск на енергетичні ринки.
Лівія. росія вже давно підживлює громадянську війну в країні. Нещодавно ряд західних ЗМІ повідомили про наміри рф розширити військову присутність у Лівії та навіть створити базу для свого ВМФ. Водночас видобуток газу на родовищах Wafa and Bouri, які разом розробляють Eni і лівійська NOC постійно скорочується. Через це експорт газу до Італії трубопроводом Greenstream за останні три роки скоротився більш ніж на 30%. За таких умов Greenstream, який може прокачувати до 11 млрд кубометрів газу на рік, працюватиме на рівні нижче 25% доступної потужності.
Нігер. Військовий переворот в країні, яка є однією із найбільших видобувників урану у світі, проходив під прапорами рф. І хоча наразі країна не обмежила видобуток урану французькою Orano Group, нестабільність і антифранцузькі настрої в Нігері також посилили тиск на енергетичні ринки.
Читайте також: Попит на нафту зростає: як на це відреагує ОПЕК+ та ФРС
Навіть такий короткий аналіз дає уявлення про те, наскільки послідовними є «раптові» конфлікти останнього часу. Очевидною є їхня ціль: зменшення ліквідних вуглеводнів на світовому ринку, в першу чергу — на європейському, та як наслідок нав’язування Газпромом спільно з Новатеком своїх ресурсів як безальтернативних.
Крок у відповідь цивілізованого світу — своєчасні та повні санкції на нафтогазові та атомно-промислові компанії кремля.
Автор:
Джерело:
Мінфін
Коментарі - 1