Ігор Вісьтак: цифрова гривня — як зміниться фінансовий сектор

Цифрова гривня (Digital Hryvnia) — це електронна форма національної валюти, гривні (UAH), створена Нацбанком із використанням блокчейн-технології. Основна мета її впровадження — поліпшити ефективність фінансових операцій, забезпечити прозорість і знизити витрати платіжних систем.

Ігор Вісьтак називає такі ключові особливості запровадження цифрової гривні:

• Блокчейн-технологія. Цифрова гривня будується на блокчейні, що робить її трансакції більш надійними та розширює можливості їхнього відстеження.
• Доступність. Цифрову гривню можна буде використовувати через спеціальні мобільні програми та електронні гаманці, що полегшить доступність для людей.
• Прозорість. Блокчейн-технологія забезпечує прозорість усіх трансакцій, що може допомогти запобігти корупції та фінансовим махінаціям.
• Мікроплатежі. Цифрова гривня може підтримувати мікроплатежі та створювати зручніші умови для онлайн-покупок.
• Безпека. Блокчейн спрямований на захист надійності даних і трансакцій.

Цифрова гривня є однією зі спроб Національного банку України використовувати технологічні інновації для поліпшення фінансових послуг, щоб зробити їх більш доступними та ефективними для населення.

Ігор Вісьтак вважає е-гривню цифровим майбутнім національної валюти України

За даними фінансових аналітиків міжнародних грошових ринків, Україна активно просувається у напрямку впровадження цифрової національної валюти. Як не дивно, але в межах процесу цифровізації нацвалюти в Україні було зроблено значно більше кроків, ніж, наприклад, у США і країнах Євросоюзу.

Цифрова гривня цілком може стати реальністю в Україні. У 2021 році Національний банк успішно завершив пілотний проєкт під назвою «Е-гривня». Ігор Вісьтак зазначає, що він був спрямований на дослідження можливостей запровадження цифрової національної валюти та виявлення проблем у цьому процесі. Він прогнозує, що у разі успішного запуску електронна гривня доповнюватиме дві вже існуючі форми української валюти — готівкову та безготівкову. І це стане значним кроком на шляху вдосконалення фінансової інфраструктури країни та адаптації до сучасних цифрових технологій.

Наприкінці минулого року Нацбанк України представив нову концепцію е-гривні — цифрового аналога національної гривні, у безготівковій та готівковій формах. Е-гривню зможуть використовувати як фізичні, так і юридичні особи, а також держоргани, банки та інші фінустанови.

За інформацією Ігоря Вісьтака, наразі розробляються кілька сценаріїв використання цифрової гривні:

1. Е-гривня для безготівкових роздрібних платежів із функцією «програмованих» коштів, що дасть змогу здійснювати цільові соцвиплати, а також скорочувати витрати держави на управління та контроль призначення коштів.
2. Е-гривня для операцій із віртуальними активами.
3. Е-гривня для міжнародних платежів, що забезпечить більш швидкі, економічні та прозорі трансакції.

Експерт уточнює, що е-гривня буде аналогом фіатної гривні на блокчейн-технології, випуск і регулювання якої здійснюватиметься Національним банком. Курс електронної української валюти буде стабільним, де одна одиниця цифрової гривні буде еквівалентною одній традиційній гривні. Електронними коштами можна буде розплачуватись за товари, послуги, проводити безготівкові розрахунки та перекази. Доступ до е-гривні буде забезпечено цілодобово. Під час здійсненні покупок кошти переказуватимуться безпосередньо з одного електронного гаманця на інший, минаючи проміжні банківські операції та комісії. Ці правила діятимуть як для споживачів, так і продавців. Для зручності е-гаманець із гривнями міститиметься у застосунку «Дія». Оплачувати електронними грошима можна буде за допомогою смартфона та QR-коду.

Ігор Вісьтак розповідає про нові можливості е-гривні в фінсистемі України

Завдяки е-гривні держава зможе здійснювати виплати безпосередньо людям, без залучення традиційних банків і посередників. Це сприятиме скороченню витрат, оскільки трансакції не включатимуть банківські комісії, а процес випуску е-грошей не вимагатиме витрат на виготовлення та транспортування готівки.

Ігор Вісьтак зазначає, що, запровадивши е-гривню, держава зможе проводити різні фінансові операції більш ефективно та ощадно. Електронні трансакції забезпечуватимуть прозорість та оперативність у розрахунках, а також дадуть змогу вести облік і моніторинг фінансових операцій у режимі реального часу.

Експерт звертає увагу на такі важливі переваги е-гривні для держави і регулятора:

• Прозорість трансакцій. Е-гривня дасть змогу відстежувати походження вхідних та вихідних платежів, що зробить фінансові операції більш прозорими та доступними для аналізу за допомогою систем фінансового моніторингу. Це сприятиме боротьбі з фінансовими махінаціями та незаконними фінопераціями.
• Управління фінансовою допомогою. Держава зможе програмувати та спрямовувати свої цільові фінансові кошти фізособам і бізнесу. Це дасть змогу більш ефективно використовувати ресурси країни та забезпечувати цільову підтримку.
• Збір даних і макроекономічна статистика. У режимі реального часу збиратимуться дані про рух валюти, що дасть змогу формувати макроекономічну статистику та аналізувати поточний стан економіки.

Для користувачів спеціаліст називає такі переваги е-гривні:

1. Оперативні та доступні міжнародні платежі. Е-гривня дасть змогу здійснювати транскордонні трансакції швидше та з меншими комісіями.
2. Ефективні угоди завдяки блокчейну та смарт-контрактам. Використання блокчейну та смарт-контрактів забезпечуватиме автоматизовану систему фіксації і виконання угод, зменшуючи потребу в гарантах і посередниках.

Впровадження Е-гривні, на думку Ігоря Вісьтака, — важливе досягнення у сфері цифрових фінансів, яке сприятиме підвищенню ефективності фінсистеми України. Але окремо експерт звертає увагу на те, що створення цифрової інфраструктури для впровадження е-гривні вимагатиме значних фінансових витрат з боку держави, а отже, і жителів країни. При цьому впровадження цифрової нацвалюти не спричинить миттєвого зростання економіки України. Цей процес сприятиме її цифровому розвитку, збільшить конкурентоспроможність та активність, зробить операції у банківській сфері прозорішими. Як наслідок, такі зміни допоможуть у боротьбі з корупцією і зменшать ризики втрати коштів фінансових установ у результаті невдалих операцій.