Кредити для МСБ: як дрібні компанії отримують позики під 0% і за що платять додаткові комісії

Кого кредитують та скільки позичають

Банкіри розповідають, що у перші місяці війни закривали рахунки малого бізнесу, а ось після стабілізації ситуації — змогли залучити ще більше клієнтів.

«Кількість клієнтів МСБ зросла, хоча, звичайно, багато клієнтів закрили свої рахунки через припинення діяльності або з інших причин, але кількість нових відкритих рахунків перевищила кількість закритих. Наразі у банку обслуговуються понад 40 000 представників МСБ», — розповіла «Мінфіну» керівник управління розробки інструментів для бізнесу Кредобанку Наталія Згоба.

У держбанків клієнтська база ширша, а приріст рівний: на 14 тис. у 2022 році, і на 7 тис. клієнтів — у першому півріччі 2023 року, — наприклад, в Ощадбанку. Наразі там обслуговується 226 тис. представників мікро-, малого та середнього бізнесу.

«Найзатребуваніші продукти — зазвичай, обслуговування поточних рахунків (РКО), дистанційні сервіси (Corplight, яким користуються 72% клієнтів) та корпоративні платіжні картки — вони є у 28% клієнтів. Кредитами користуються близько 8% клієнтів», — повідомила «Мінфіну» член правління Ощадбанку, відповідальна за мікро-, малий та середній бізнес, Наталія Буткова-Витвицька.

Ситуація щодо банків різна: у когось кредитами користується лише 3% представників МСБ, які обслуговуються, а у когось — усі 20%.

Середній розмір кредиту для малого та середнього бізнесу за останній рік зріс на 20−30% і наразі перебуває в діапазоні від 2 млн грн до 12 млн грн, наприклад:

• Банк Глобус — 1,1 млн грн,
• Кредобанк — 2 млн грн,
• Ощадбанк — 2,8 млн грн,
• Райффайзен Банк — 5 млн грн для малого бізнесу та 33 млн грн для середнього,
• Укргазбанк — 5,76 млн грн,
• Юнекс Банк — 5−6 млн грн,
• Укрексімбанк — 11,6 млн грн.

Директор департаменту малого та середнього бізнесу Укргазбанку Тетяна Корнієнко пояснила збільшення обсягу макроекономічними факторами — девальвацією гривні та інфляцією. Через це зросли вартість енергоносіїв, матеріалів та сировини, витрати на оновлення основних засобів (особливо імпортних) та на фонди оплати праці. Бізнесу потрібно більше коштів.

«Варто також зазначити, що у 2023 році ми спостерігаємо появу відкладеного попиту на інвестиційне фінансування, яке у 2022 році клієнти ставили на паузу через невизначеність ситуації в країні», — каже директор департаменту управління мережею та клієнтів середнього бізнесу Райффайзен Банку Олександра Прохорчук.

Цю тенденцію підтверджують і в інших банках, хоча на перше місце ставлять овердрафти, якими активно користувалися й до великої війни.

«Клієнти використовують класичні форми кредитування: овердрафти, кредитні лінії для поповнення оборотних коштів. Останнім часом спостерігається збільшення попиту на інвестиційне фінансування», — сказав «Мінфіну» директор департаменту малого та мікробізнесу Банку Кредит Дніпро Павло Лихоманов.

Більшість банків серед найактивніших позичальників виділили агросектор і харчову промисловість, а також переробну галузь, логістику та перевезення. Держбанки (Укрексімбанк та Укргазбанк) підтвердили активізацію фінансування муніципалітетів та комунальних господарств.

Чому відмовляють у «5−7−9%»

Найбільший попит спостерігається на державну кредитну програму «Доступні кредити 5−7−9%» через привабливість кредитних ставок. Вони невисокі для бізнесу завдяки компенсації урядом (через Фонд розвитку підприємництва). Банкам вона дозволяє стабільно отримувати позичальників і перекладати на державу частину ризику. У 2022 році було багато скарг на владу, яка із запізненням сплачувала свою частину відсотків за бізнес, але посадовці поступово гасили ці борги.

Наразі у великих кредиторів левова частка всього портфеля сформована за рахунок «5−7−9%». Наприклад, в Ощадбанку повідомили, що у 2022—2023 роках близько 87% нових кредитів видавалося саме за цією держпрограмою, а в Укрексімбанку — 65% у 2022-му і 82% у 2023-му. Тенденцію підтвердили й в інших структурах.

«За програмою „Доступні кредити 5−7−9%“ Укргазбанк у 2022 році банк видав малому та середньому бізнесу 970 кредитів на 4,46 млрд грн, а у 2023 році — 397 кредитів на 2,25 млрд грн. Це близько 80% загального обсягу видачі кредитів», — розповіла «Мінфіну» Тетяна Корнієнко.

Хоча без проблем тут також не обійшлося: держкредити отримували далеко не всі охочі.

«Далеко не всі представники МСБ можуть розраховувати на лояльні умови через сформовані прострочки, у тому числі за період війни, фінансовий стан, що погіршився. Те ж саме стосується і кредитування за програмою „5−7−9%“. Усі, звісно, хотіли б отримати кредит на пільгових умовах. Насправді ж, до 70−80% всіх позик, що видаються, і проходять за програмою. І все ж частина клієнтів не відповідають її умовам: хтось — за напрямом діяльності, хтось — через непогашені податкові борги тощо», — пояснила нам директорка департаменту роботи з бізнес-клієнтами Юнекс Банку Тетяна Коляско.

В Укрексімбанку серед причин відмов у кредитуванні виділили слабкі фінансово-економічні показники підприємств. Кредитори вважають, що вони не дозволять позичальникам вчасно гасити кредити.

Під час роботи з клієнтами спливають й інші проблеми.

«Банк отримує багато запитів від компаній, у яких заблоковані рахунки, оскільки власниками є фізичні особи з рф та рб. За даними запитами банк відповідає, згідно з законодавством, і не має жодних повноважень до розблокування рахунків та проведення платежів», — уточнив «Мінфіну» в.о. керівника управління з продажу малим корпоративним клієнтам ОТП Банку Ігор Цимбал.

Як МСБ отримують кредити під 0% річних

До програми «5−7−9%» також підключається місцева влада, яка береться компенсувати навіть ці 5−7−9% річних. Як пояснила Ольга Шульга з Банку Глобус, у результаті, представник МСБ отримує кредит під 0,01% річних. Вона уточнила, що її банк працює у рамках відповідної програми з Київською міською та обласною держадміністраціями. У кожного банку тут є своя географія.

«Ми зараз активно співпрацюємо з обласними адміністраціями щодо підтримки малого бізнесу. Наразі компанії, які ведуть свою діяльність у Київській та Львівській області, можуть отримати інвестиційне фінансування під 0% завдяки додатковій компенсації від регіону. У майбутньому плануємо долучитися і до інших програм підтримки», — повідомив Павло Лихоманов із Банку Кредит Дніпро.

А в Ощадбанку запевнили, що підписали меморандуми про співпрацю з 7-ма обладміністраціями та одним містом:

• Закарпатська область;
• Чернівецька область;
• Львівська область;
• Одеська область;
• Київська область;
• Миколаївська область;
• Івано-Франківська область та м. Івано-Франківськ.

Наталія Буткова-Витвицька уточнила, що обласна влада не тільки компенсує компаніям відсоткові ставки, а й допомагає зі сплатою першого внеску.

Додаткові програми для підтримки бізнесу банки реалізують ще через Експортну кредитну агенцію та на урядовому рівні, де влада надавала гарантії під кредити для МСБ.

«За програмою державних портфельних гарантій Мінфіну у 2022 році — 1 півріччя 2023 р. видано нові кредити на суму 3,5 млрд грн в еквіваленті. У нашому банку державна портфельна гарантія використовується лише в окремих випадках, коли у клієнта недостатня кількість застави та необхідно посилити угоду. За програмою з ЕКА у першому півріччі 2023 р. видано кредитів на суму близько 200 млн грн, до неї ми приєдналися нещодавно», — уточнила Олександра Прохорчук.

Іноземні та інші програми

Іноземці також допомагають фінансувати наш бізнес. Популярною стала кредитна програма «EU4Business» від Європейського банку реконструкції та розвитку для МСБ, до якої активно підключалися наші банки.

Бізнес приваблює в ній можливість отримати на реалізацію інвестиційного проєкту кешбек у розмірі 10−15%, який ще називають грантом. Кредити надаються у гривні та євро на термін до 5 років, максимальна сума може досягати €3 млн. Претендувати на таке фінансування можуть компанії з річним оборотом до €50 млн та кількістю працівників до 250 осіб.

Це називається «Програма конкурентоспроможності у Східному партнерстві» — спільно з ЄБРР надаються три види кредитів та консультації для підготовки документації. Нашим банкам подобається ділити кредитні ризики з ЄБРР, тому вони активно підключаються до його проєктів.

«Із найсвіжішого — це укладання нового договору розподілу ризику з ЄБРР, який, з одного боку, забезпечуватиме покриття кредитних ризиків за більшою кількістю виданих кредитів на 50%, а з іншого — дозволить клієнтам МСБ отримувати гранти (інвестиційні стимули) від Європейського банку до 30% від суми інвестиційних кредитів чи лізингу.

Друге — це нова програма ЄБРР — EaP SMEC, імплементована у нашому банку. Метою програми є підтримка довгострокових інвестицій клієнтів МСБ у модернізацію технологій та обладнання, необхідних для задоволення вимог ЄС щодо стандартів енергоефективності, якості продукції, здоров'я та безпеки", — розповіла Наталія Згоба з Кредобанку.

Дедалі активніше просувається і німецька кредитна програма за сприяння нашого Фонду розвитку підприємництва та німецького держбанку відновлення KfW. Як уточнила Тетяна Корнієнко, у її рамках фінансуються інвестиційні проєкти, спрямовані на скорочення викидів в атмосферу вуглекислого газу, та купівлю генераторів.

Фінансисти кажуть, що позичальникам особливо подобаються великі кешбеки/гранти в німецьких кредитних проєктах, тому підприємці намагаються вписатися в їхні рамки.

«Банк у рамках проєкту „Доступ до фінансування та підтримка стійкості ММСБ в Україні“ пропонує кредитно-грантову програму, згідно з якою клієнт може отримати грант у розмірі до 30% вартості кредитного проєкту», — сказала Наталія Буткова-Витвицька.

Також фінансисти намагаються за можливості переключати МСБ із класичних кредитів на акредитиви, банківські гарантії (контргарантії), різні варіанти торговельного фінансування.

Скільки банки беруть за додаткові послуги

Нашим кредиторам цікаво та вигідно співпрацювати з міжнародними фінансовими інститутами, які надають недороге фінансування, гарантії та різноманітні знижки, а головне — розподіляють із ними кредитні ризики неплатежів у майбутньому. Проте, власні кредитні програми розвиває невелика їх кількість.

Більшість українських банків обмежуються кредитними овердрафтами та кредитними лініями, щоб бізнес міг оперативно отримувати фінансування оборотних коштів.

Масштабних заробітків партнерське кредитування бізнесу банкам не обіцяє. Адже за подібними програмами обмежуються розміри відсоткової ставки та комісій, які кредитор може взяти із МСБ.

Член правління Креді Агріколь Банку Олександр Чеснакофф уточнив, що наразі середня гривнева ставка для малого та середнього бізнесу становить 20%. З якої за держпрограмами, на кшталт «5−7−9%», компанія платить саме зазначені 5%, 7% або 9%, решта виплачується за нього державою.

«Під час воєнного стану цінові параметри за програмою змінювалися декілька разів. На початку війни держава підтримала клієнтів можливістю отримати фінансування на поповнення оборотних коштів під 0% для клієнта. Поступово за рік відсоткова ставка для клієнта зросла до 9%. Це дозволило одночасно знизити навантаження на державний бюджет та залишити вартість фінансування на доступному рівні для клієнта», — пояснив Чеснакофф.

Тетяна Корнієнко з Укргазбанку видала детальну розбивку за базовими відсотковими ставками за різними видами кредитів для МСБ:

• На інвестиційні цілі (купівля обладнання, транспортних засобів, сільгосптехніка, розвиток бізнесу) — від 20,08% у гривні, від 5,09% у доларі, від 4,56% у євро.
• Фінансування оборотного капіталу — від 20,82% у гривні, від 5,81% у доларі, від 5,28% у євро.
• Овердрафти — від 19,59% річних у гривні.

Середній розмір банківських комісій при оформленні кредитів, за словами банкірів, перебуває в рамках 1−2%, а за держкредитами за «5−7−9%» — до 1,5%, що є обов'язковою вимогою програми.

Щоб підвищити свої заробітки на роботі з бізнесом, багато фінустанов розгорнули для МСБ різноманітні додаткові послуги. Вони не завжди є в базових договорах і під них підписуються додаткові угоди.

«Серед наших клієнтів мають попит допомога персонального менеджера з підготовки документів на кредитування, оцінка застави співробітником банку та робота з реєстрами обтяження», — повідомив Павло Лихоманов.

Ігор Цимбал із ОТП Банку особливо виділив серед додаткових послуг оцінку заставного майна протягом 3 днів та встановлення загального ліміту фінансування під різні продукти — кредитну лінію, овердрафт, документарні операції.

Розцінки на все це у банків різні.

«За внесення змін до кредитного договору та/або договору застави/доручення клієнти оплачують банку від 750 грн, залежно від типу змін та суми заборгованості за кредитом. Вартість кредитної довідки стартує від 150 грн, залежно від терміновості підготовки та наповнення її інформацією», — навела приклад Наталія Згоба.

Тетяна Корнієнко з Укргазбанку повідомила, що комісії за послуги зі зміни умов кредитування за ініціативою позичальників становлять 0,1−2% суми кредиту або вартості забезпечення. Сюди входить зміна суми, терміну кредиту, умов забезпечення тощо.

Єдиної цінової політики у банків щодо цього немає, кожен дотримується своїх тарифів, які не входять до складу базових. При цьому фінансисти постійно вивчають потреби МСБ і готові розширювати список своїх додаткових послуг. Просуватимуть допомогу бізнесу та зможуть наростити свої комісійні доходи.

Автор:

Фінансовий журналіст Лисенко Олена