Австрія витратила на російський газ €7 млрд: чому вона досі його купує

Відмова від російського газу: успіхи Європи

За 17 місяців після того, як Москва ввела військових на українську територію, країни Європи зробили величезний крок до зменшення своєї тривалої залежності від дешевого російського газу.

Німеччина, яка перед війною отримувала 55 % своїх постачань з росії, тепер припинала імпорт. Польща, Болгарія та Чехія на тому ж шляху. А Італія стабільно скорочує імпорт і обіцяє відмовитися від російського природного газу до кінця цього року.

Водночас, Австрія, яка отримувала майже 80% свого газу з росії до вторгнення, у травні все ще отримувала більш ніж половину газу від країни-агресора. А в березні, коли попит був вищий, показник сягав 74%. І, як заявив виконавчий директор австрійської енергетичної компанії OMV Group, поки росія продає газ, Австрія буде його купувати.

Зволікання австрійського уряду з відмовою від російського газу викликають незадоволення критиків. Вони наголошують, що газові платежі Австрії допомагають фінансувати військову машину Москви.

«Я не думаю, що вони роблять достатньо. Уряд є одним з найбільш дружніх до Росії», — сказала Енн-Софі Корбо, науковий співробітник Центру глобальної енергетичної політики Школи міжнародних і суспільних відносин Колумбійського університету.

Нинішня угода з «Газпромом», на підписанні якої у 2018 році були присутні Себастьян Курц, тодішній канцлер Австрії, і Путін, вимагає від Австрії закуповувати 6 млрд кубометрів газу на рік і залишається чинною аж до 2040 року.

З початку вторгнення австрійська енергетична компанія OMV витратила на російський газ €7 млрд, тобто близько $7,7 млрд. Альфред Стерн, виконавчий директор OMV, заявив в нещодавньому інтерв'ю The Financial Times, що «ми продовжуватимемо отримувати ці обсяги від «Газпрому», доки вони будуть доступні.

Читайте також: В обхід санкцій: як Китай таємно озброює російських окупантів

Чому Австрія пасе задніх

Австрія — перша країна Західної Європи, яка підписала газовий контракт з Радянським Союзом у 1968 році, і десятиліттями сильно залежала від російського газу. Ця залежність стала головною причиною, чому Європейський Союз не запровадив жодних формальних санкцій проти імпорту російського газу, подібно до тих, які застосовуються до російської нафти та вугілля.

Минулого року канцлер Австрії Карл Нехаммер попереджав, що негайне відключення призведе до економічного краху та масового безробіття. Втім, ідею відмовитися від імпорту газу з росії уряд Австрії все ж підтримує, але зробить це до 2027 року.

«Нелегко скасувати роки й десятиліття неправильної політики всього за кілька місяців або за рік», — заявила Леонора Гевесслер, міністр енергетики та член прогресивної партії Зелених у коаліційному уряді Австрії.

Питання про те, чи достатньо швидко працює уряд у Відні, є настільки ж політичною проблемою, як і матеріально-технічною та економічною.

Австрія залишається офіційно нейтральною — принцип, записаний у її Конституції з 1955 року, коли остаточно було досягнуто переговорів з Радянським Союзом про припинення післявоєнної окупації. У результаті вона не є членом військового альянсу Організації Північноатлантичного договору.

Країна рішуче засудила вторгнення в Україну, прийняла біженців і дозволила постачання зброї в Україну через її кордон. Але в той час, як російський енергетичний гігант «Газпром» раптово припинив постачання багатьом європейським країнам, Австрія продовжувала отримувати повний обсяг і отримала згоду росії розплачуватися євро замість рублів.

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, очевидно, є найближчим союзником росії в Європейському Союзі. Але небажання Відня швидше переходити на інші джерела енергії викликало занепокоєння, що Австрія також залишається занадто тісно пов’язаною з інтересами росії.

Читайте також: Зерновий коридор: чи справді Україна є залежною від нього та які є альтернативи

Приватні інтереси

«Політична еліта Австрії, на мій погляд, належить до найбільш симпатизуючих росії. Тому я думаю, що Відень намагатиметься вплинути на менш конфронтаційну політику ЄС щодо Москви», — сказав Гжегож Кучинський, директор програми Євразії Варшавського інституту.

Пан Кучинський послався на таких фігур, як Карін Кнайсль, колишнього міністра закордонних справ, яке на своєму весіллі у 2018 році викликала фурор, станцювавши з Володимиром Путіним, президентом росії, і прийняла від нього в подарунок сапфірові сережки вартістю 50 000 євро. 2021 року вона увійшла до ради директорів «Роснефті», російської державної нафтової компанії, але залишила її під тиском після того, як у травні 2022 року було введені санкції.

Інші австрійські політики також мали зв'язки з росією до торішнього вторгнення. Декілька колишніх вищих керівників країни входили до рад директорів російських підприємств та організацій. Вольфганг Шюссель, колишній канцлер, входив до ради директорів «Лукойлу», найбільшої приватної корпорації в Росії. Він пішов у відставку за місяць після вторгнення росії в Україну в лютому 2022 року.

Радикально права Партія свободи, яка має тісні зв'язки з партією Путіна «Єдина Росія» і набирає популярності в опитуваннях громадської думки, вийшла зі складу парламенту у березні під час виступу президента України Володимира Зеленського.

В п’ятницю компанія OMV оголосила про 10-річну угоду про купівлю газу в енергетичного гіганта ВР, починаючи з 2026 року, щоб «просувати нашу постійну диверсифікацію джерел постачання», — заявив пан Стерн. Австрійський уряд володіє приблизно 30 % OMV. Об'єднаним Арабським Еміратам належить 25 %.

«OMV — приватна компанія, і вони намагаються заробити якомога більше грошей для своїх акціонерів. Було б в інтересах австрійського уряду та європейських політиків обмежити їх здатність вести бізнес», — каже Георг Захманн, експерт із питань клімату та енергетики аналітичного центру Bruegel у Брюсселі. Він визнав, що скорочення постачань від «Газпрому» неминуче означатиме підвищення цін.

За словами пані Корбо з Центру глобальної енергетичної політики, українські трубопроводи транспортують близько 5 % газу, імпортованого Європейським Союзом. Припинення їх використання залишить Турецький потік єдиною точкою входу газу в Європу, а отже дасть більше простору для можливого партнерства Туреччини та росії.

Для самої ж Австрії дешевий газ може скоро закінчитись. Чинний п’ятирічний контракт, який дозволяв «Газпрому» продовжувати транспортувати природний газ з росії до Європи по трубопроводах, що пролягають через Україну, незважаючи на війну, закінчується наприкінці наступного року, і уряд у Києві дав зрозуміти, що не буде його продовжувати.

Читайте також: Які великі міжнародні банки продовжують працювати в росії — дослідження KSE