Україні треба повернути додому жінок, які виїхали за кордон через повномасштабну війну для відновлення економіки. Про це пише Bloomberg.
Україні необхідно повернути жінок для відновлення економіки — Bloomberg
►Читайте «Мінфін» у Instagram: головні новини про інвестиції та фінанси
Як повернути
Більшість чоловіків віком від 18 до 60 років не мають права залишати країну, що пояснює, чому 68% українських біженців — жінки, а серед дорослих — ще більша ґендерна диспропорція.
За словами Олександра Ісакова з Bloomberg Economics, якщо не вдасться переконати 2,8 млн жінок працездатного віку повернутися, це коштуватиме Україні 10% річного довоєнного валового внутрішнього продукту. Це $20 млрд на рік за найгіршого сценарію.
«Це легко переважило б чотирирічний пакет допомоги Україні, запропонований Європейським Союзом, вартістю 12,5 мільярда євро щороку», — йдеться в публікації.
Читайте: З України поїхали 12 млн: кого повернути буде найскладніше
Як наголосила заступник міністра економіки Тетяна Бережна, найважливіше завдання зараз для України, для української влади — зробити все можливе, щоб жінки з дітьми повернулися до своїх чоловіків та об'єдналися в Україні.
Уряд планує повоєнну відбудову з амбітними цілями, що передбачають подвоєння розміру економіки до 2032 року. Проте Міністерство економіки зазначає, що для досягнення цієї мети не вистачає 4,5 мільйона робітників та підприємців.
Українські біженці та внутрішньо переміщені особи становлять третину загального населення країни, яке проживало на території, яку влада контролювала до початку війни.
Деякі внутрішньо переміщені особи можуть сприяти економіці країни, проте ті, хто перебуває за кордоном, починають адаптуватися до нового місця проживання, працювати там і починають робити свій внесок у розвиток інших країн.
Згідно з аналізом Bloomberg деякі біженці можуть повернутися, проте це може стати складніше з часом, доки триває війна. Зазначається, що після закінчення останньої війни в Боснії в 1990-х роках, лише через десять років половині двох мільйонів біженців і внутрішньо переміщених осіб вдалося повернутися додому.
Економіст Олександр Ісаков припускає, що якщо Україна зможе переконати повернутися половину всіх біженців, це може коштувати країні близько $10 мільярдів на рік, що становитиме 5% ВВП, з урахуванням того, що деякі чоловіки та сім'ї переїжджають до жінок, які вирішили залишитися за кордоном.
Коментарі - 63
Ну О К, приїхали вони с баблом, і що? Через три місяці все одно назад в Україну треба їхати бо гроші не впливають на можливіть залишитись.
Нет, я конечно понимаю, что Вы хотите в Польше получать пособие, а чтоб поляки тут воевали за Вас, но вряд ли такой фокус когда-то получится. :)
https://minfin.com.ua/2023/07/19/109248127/
Я напоминаю, что это ещё при закрытых границах.
Такими темпами, вангую, скоро и для женщин начнут перекрывать кордоны)
Ни один из известных мне местных «бизнесменов», никуда не уехал и пока есть возможность торговать тут-не уедет, и причина тут вовсе не в закрытых границах, просто все понимают что там так не получится, там нужно снимать жилье, платить налоги да и маржа на купи/продай там в разы меньше.
Но нет. Не открывают. Почему? Чтобы «опісля і з ними розберемось»? Так тогда, получается, российская пропаганда не врёт относительно геноцида?
Вы определились бы ¯\_(ツ)_/¯
В твоей любимой «демократичной и высокогуманной» рашке, как и в США, как и в любой стране мира-аналогичные законы!!!
Я Вам только сегодня 3 раза написал, что в Украине ВОЙНА, действует военное положение. В рф войны нет, там вообще если по Закону, все, абсолютно все могут хоть завтра уехать, на коком основании дают там повестки, или ограничивают выезд, если военного положения нет-непонятно.
P. S. Не путайте военное положение с состоянием войны. В Украине, формально, тоже нет войны (т.к. состояние войны не объявлено, а военное положение — не то же самое). А военное положение есть как в Украине, так и в РФ (пусть и не во всех регионах. РФ, все-таки, государство федеративное).
Вы себя почитайте, в двух постах Вы рассказываете что тут геноцид, потом в двух что Вас держала тут только надежда, потом Вы пишите что САМИ ЛИЧНО выехали, потом рассказываете что не выпускают. И под конец несете о каком то «состоянии войны».
Почитайте законы о мобилизации рф и Украины, и ХАРОШ нести эту ахинею.
А до 24 що вас тримало серед бендерівців, нащо ви терпіли той геноцид?
Завжди от теж питаю цих «жертв геноциду», хто Вас тут тримав 30 років?
Продай квартиру тут купи там, які проблеми. Ні, мля 30 років ждало поки в його будинок прилетить бомба, потом з пакетом АТБ, втекло в Віницьку обл, оформило там допомогу, сидить собі і розказує про геноцид.
С 2014-го и до 2019-го меня держала надежда, что жители Украины, мои сограждане, увидев то, что война — это не достояние истории, а наступившая реальность, будут поддерживать мирные устремления политиков, и сопротивляться военным.
В 2020-м меня держали ковидные ограничения.
В 2021-м уже ничего не держало, и я уехал.
Все евреи, кто хотел, покинул рф или Украину и свободно уехали в любимый Израиль, это при том, что они не знали языка и порядок цен там совсем другой. Что мешало любителям «русского мира» поехать туда «где их ждут» непонятно.
Любители русского мира уехали из Украины ещё в 2014-м. Максимум в 2015-м. Однако «любителем русского мира» стало модным называть любого, кто был несогласен с антироссийской политикой Украины. Эти люди не собирались из Украины уезжать, но воевать с Россией они также не хотели. И долгое время у них была надежда, что им не придется выбирать: или покинуть Украину или остаться и воевать с Россией. Этот выбор они откладывали так долго, что за них его сделало украинское государство: раз не уехали, значит будете воевать. Получатся ли из них мотивированные и стойкие солдаты — не знаю, посмотрим.
Вы все эти 30 лет, я так понимаю тщательно скрывались где-то в лесах готовя побег с Украины, и таки в 2021 его успешно совершили.
Елітка собере чемодани та виїде, а от Польшу і т.д. Вам «асвабаждать» доведеться.
То який сенс їм їхати після перемоги? Ії дружити та їх діти на пташиних правах, добре якщо мають якусь роботу з низькою зарплатнею. Що там буде ловити людина з України після закінчення війни?
Все залежить від обставин, всі надіються на те що якось менеться, але мало хто наважиться залишатися в умовному Маріополі.
Як би це не звучало цинічно, але тим хто вже виїхав зараз напевно дещо фінансово тяжче, але в них є перспектива є якась реальна конкретна мета. А тут сидиш, і х.з. що робить, повна невизначеність та невпевненість в завтрашньому дні. Наче фронт далеко, кидать все нажите і починать спочатку-шкода, та й не той вік, а почитаєш новини (не ура-патріотичні) розумієш, що таки потрібно.
Мова про тих хто виїхав після 24? Ні, багато в кого не добре бо їхали вони не заради того щоб перебратись в іншу країну, вони часто взагалі не мали намірів їхати .
Твої друзі чоловічої статі не сидять в очікувані коли можна буде збігти до своїх жінок.
До чого ти все це кажеш?
Діти і жінки не на ПМЖ, в них скоріш за все навіть ВНЖ чи інший дозвіл не оформлений.
Майже всі зрадуни це ігнорують.
Мова про те що наявність жінки у статусі біженки не дає чоловіку право скористатись варіантом «поєднання сімей» які існують коли хтось із подружжя, діти чи батьки є громадянами чи хочаб мають дозвіл на постійне перебування.
Тож чоловіки можуть приїхати або як туристи, на три місяці, або отримавши робочу візу на загальних умовах. Тобто як і до 24. Якщо не поїхали до 24 то чому поїдуть після перемоги? Їх там вже ніхто чекати не буде як це було під час нападу нацистів.
Звісно хтось наважиться бо наприклад не знайде роботу тут в Україні бо його завод чи бізнес зруйнований. Але це не масово як тут подають зрадуни. До слова нагадаю що для того щоб приїхати кудись працювати треба щоб країна цього бажала. А нас охоче запрошують мабуть тільки в Польщу. І то не відомо чи збережеться цей режим в той час.
Ти схоже читати не годен, а коментуеш просто от фонаря.
Зверни увагу що в коментарі на який я відповідаю йде мова про те що будуть їхати не на роботу, а до жінок та дітей.