Націоналізація Сенс Банку: що це змінить для фінансової системи і вкладників

У випадку Альфа-Банка Україна мова не йде про банкрутство. Мова йде про націоналізацію — зміну власника на державу. Такий крок не призведе до відтоку коштів чи неповернення коштів вкладників. Навпаки, дасть можливість зняти поточну паніку, яка виникла через очікування санкцій до банка. Державні банки під час криз сприймаються та є «рятівною гаванню» для вкладників.

Що таке системно важливий банк?

Відповідно до базельських принципів банківського нагляду, а також відповідно до норм федеральних регуляторів США, це банк, банкрутство/неплатоспроможність якого може мати серйозні ризики для функціонування фінансової системи країни. Загальноприйнята назва — D-Sibs (Domestic Systemically Important Bank).

Хто та за якими критеріями визначає системно важливі банки?

Виключно національні регулятори. В Україні це НБУ. Всього НБУ виходить з 10 критеріїв, головні з яких — розмір загальних активів банка, розмір коштів на міжбанківському ринку (коштів, залучених в інших банків та позичених іншим банкам), обсягів кредитів, обсягів депозитів, гарантованих державою (Фондом гарантування).

Скільки в Україні системно важливих банків?

Станом на 1 квітня 2022 року — 14 банків. Серед них як найбільші банки — Приватбанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, Райффайзен банк, так і середні за розміром банки — А-Банк та Кредобанк.

Фактично, це дуже нетипова ситуація, коли з 70 діючих банків 14 (тобто 20% діючих банків) вважаються системно важливими.

Навіщо НБУ визнає системно важливими так багато банків?

Мета юридична. Таке визнання дає НБУ можливість застосовувати до таких банків посилені вимоги до капіталу. Зокрема, встановлювати додаткові буфери капіталу — буфер системної важливості та контрциклічний буфер. Формально, це «юридичний трюк», який дозволяв НБУ у мирний час підвищувати вимоги до капіталу таких банків.

Низка банків, які НБУ відніс до системно важливих, не є такими в термінах Базеля. Приклад: ХХХ. Після 24 лютого банк фактично згорнув роботу. Попри те, що банк визнано системно важливим, всі дії ніяк не вплинули на роботу фінансової системи та банківської системи України.

Фактично, системно важливими банками в термінах Базеля в Україні є: Приватбанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, Райффайзен Банк. Це ті банки, чия неплатоспроможність може спричинити перебої в роботі системи або призвести до паніки населення. Неплатоспроможність інших банків призведе до втрат частини коштів та до витрат Фонду гарантування, але не призведе до порушення роботи всієї системи.

Чи були випадки банкрутства системно важливих банків в Україні і чи призвело це до колапсу фінансової системи?

Було два випадки.

1) Неплатоспроможність Дельта Банку на початку 2015 року. Частка банку на ринку була дуже схожа на нинішню в АБУ. Частка коштів клієнтів — 5% (АБУ на 01.03.22 — 5,7%), коштів фізосіб — 5,7% (АБУ — 7%). Колапсу фінансової системи не сталося, система продовжила працювати. «Банкопад» пізніше був не наслідком проблем Дельти, а був викликаний тими ж причинами: недобросовісність власників, погані кредити, АТО та втрати економіки через війну на Донбасі та окупацію.

2) Неплатоспроможність та націоналізація Приватбанка в 2016 році. Колапсу фінансової системи не сталося через націоналізацію неплатоспроможного банка. Система продовжила працювати, відтоку коштів із банків не відбулося, попри те, що Приватбанк значно більше АБУ.

Чи статус системно важливого банку заважає його націоналізації?

Ні. Навпаки, сприяє. Такий статус дає можливість прийняти рішення Ради з фінстабільності про націоналізацію банка, якщо до нього будуть застосовані санкції НБУ через власників банку. Саме з огляду на «системну важливість», Рада з фінансової стабільності має право ухвалити рішення про входження держави до капіталу банка замість виведення з ринку через санкції. Аналогічно тому, як було прийнято рішення про націоналізацію Приватбанка.

/коментар зараз — вирішили піти іншим шляхом, через новий Закон/

Питання до націоналізації

Чи створить націоналізація АБУ ризик зростання частки держави в банківському секторі?

Частка державних банків у банківській системі України — 47,1% на 1 березня 2023 року. У випадку націоналізації Альфа-Банка Україна ця частка зросте до 52,7%. Такий приріст частки держави не є значним, фактично, на рівні річної давнини, і не створює додаткових ризиків для фінансової стабільності.

Чи вимагатиме націоналізація додаткових витрат держави?

Націоналізація АБУ не вимагатиме додаткових витрат коштів платників податків (як було у випадку Приватбанку-2016). Банк операційно прибутковий, не вимагає докапіталізації.

Чи призведе націоналізація до відтоку коштів із банку?

Націоналізація не призведе до паніки чи відтоку коштів із банку. Це лише зміна власника. Аналогічна тій, яка могла бути при продажу банку (який під час війни неможливий). Весь менеджмент лишатиметься на місцях і керуватиме банком на тих самих засадах та принципах, як і раніше, лише в інтересах нового власника — держави (Кабміна або Міністерства фінансів). Навпаки, банк для вкладника стає привабливішим: надійніший акціонер, відсутність санкцій до власників, а відтак — немає ризику нових санкцій з боку НБУ чи іноземних банків до банку.

Автор:

Асоційований експерт Дубогриз Євген

CASE Україна