ФОПам повертають податок 5% і запроваджують штрафи: як це вплине на бізнес

Чому скасовують податкові послаблення для спрощенців зараз

У перші місяці війни Верховна Рада запровадила низку податкових послаблень — зокрема, знизила ставку оподаткування з 5% до 2% із обігу для платників єдиного податку третьої групи, а також дозволила сплачувати такий податок не тільки спрощенцям, а й всім підприємствам із доходом до 10 млрд грн. Таке рішення посадовці пояснювали необхідністю підтримати бізнес і вивести економіку з шокового стану.

«Податок став тим фактором, який, серед інших, оживив підприємства», — зауважував голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Проте, такі послаблення негативно позначилися на бюджетних надходженнях. За розрахунками заступника голови податкового комітету BP Ярослава Железняка, щомісяця держава недоотримує щонайменше 500−700 млн грн. За оцінками ж пана Гетманцева, за 8 місяців дії пільгових ставок втрати склали «до 10 млрд грн».

Саме тому МВФ, який завжди доволі прохолодно ставився до існування спрощеної системи, наполіг на скасуванні воєнних податкових послаблень для платників єдиного податку. Тепер відновлення співпраці з основним кредитором залежить в тому числі і від того, чи виконає влада цю його вимогу.

«Ухвалення цього законопроєкту є одним із „маяків“ МФВ, який уможливлює довгострокову програму на $15 млрд, оголошену на днях», — підтвердив економіст Центру економічних стратегій Юрій Гайдай.

Також уряд очікує, що повернення до «довоєнної спрощенки» принесе бюджету додаткові 8 млрд грн до кінця року.

Зараз законопроєкт № 8401 чекає на розгляд у Верховній Раді. Коли саме він відбудеться — наразі точно невідомо. Проте, у тому, що він буде прийнятий, немає сумнівів.

«Дата розгляду законопроєкту наразі невідома. Але, так чи інакше, документ буде ухвалений і набуде чинності з 1 липня», — повідомив у коментарі «Мінфіну» народний депутат, член парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Мар’ян Заблоцький.

Читайте також: Скасування пільгового 2% податку для ФОП: Що чекає на платників податків із 1 липня

Пільги вже відпрацювали своє

Експерти зауважують, що запровадження пільгового оподаткування з самого початку викликало багато зауважень і сумнівів. Але якщо і мало сенс у перші місяці війни, коли було незрозуміло, як і чи взагалі працюватимуть підприємства, то згодом повністю себе вичерпало. Ба більше, зумовило проблеми, через які держбюджет недоотримував значні кошти.

Річ у тім, що перехід на 2% законодавці дозволили не тільки ФОПам. Дія поправки поширилась на бізнес із обігом до 10 млрд грн — тобто на середні і навіть великі підприємства.

«Це, з одного боку, дозволило великому бізнесу зменшувати свої податкові зобов’язання, зокрема, уникати сплати податку на прибуток (18%) і ПДВ (20%). А з іншого — вплинуло на державний бюджет, за рахунок якого це все відбувалося», — зазначив старший економіст CASE-Ukraine, головний експерт групи «Податкова і бюджетна реформа» Володимир Дубровський.

Вся спрощена система, навіть з урахуванням прихованих оборотів, становить менше 10% від всієї економіки. Тому тут значного ефекту від запровадження пільгової ставки не було і не може бути. Значні кошти бюджет недоотримав через перехід на 2-відсоткове оподаткування середніх підприємств.

«В країні не може бути дві паралельні системи — одна з ПДВ, а друга — з податком із обігу. Бо, по-перше, це викривляє конкуренцію. По-друге, це створює можливі схеми. І загалом, податок із обігу згубний для економік країн, якщо він розповсюджується на всіх», — вважає координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман.

Економіст Центру економічних стратегій Юрій Гайдай пояснює, що можливість середнього та великого бізнесу працювати на спрощеній системі зі сплатою 2% від обігу ставить у програшні умови підприємців, які, залишаючись на загальній системі, сплачують більші податки до бюджету.

«Окрім того, можливість працювати на спрощеній системі без фактичного контролю оборотів створює додаткові побічні втрати, розширюючи можливості для збуту контрабанди, контрафакту та втрат ПДВ через схемний податковий кредит», — додає Юрій Гайдай.

Читайте також: Бізнес відмовляється від податкової пільги та платить ПДВ

Як вплине на бізнес скасування пільгової ставки

Загалом, на 2% перейшло 313 тис. підприємців, із них близько 40 тис. — юридичні особи. Скасування пільгової ставки оподаткування для них, на думку експертів, не буде великою проблемою.

«Середній бізнес просто перейде на ПДВ. Щодо ФОПів, то ніхто ж їх не повертає на якусь драконівську загальну систему. Вони просто, як і раніше, сплачуватимуть 5% із доходу», — каже Олег Гетман.

Бізнесу, а в підсумку — кінцевим споживачам, доведеться платити дещо більше податків, і це варто взяти до уваги вже сьогодні.

«Малий та середній бізнес очікує на підвищення рівня податкового навантаження та контролю. Відповідний факт повинен вже зараз бути врахований суб'єктами господарювання при здійснені податкового планування та включати майбутні суми податків, із метою ефективного планування видатків, до переліку обов’язкових платежів на підставі вже існуючих сьогодні статистичних даних із обліку доходів», — підкреслює Максим Боярчуков, керуючий партнер юридичної компанії «Максим Боярчуков та Партнери».

Та все ж, експерти переконані, що якогось помітного навантаження на пересічного українця це не матиме. Тим паче, що є багато інших факторів, які перекривають такі ефекти.

«З іншого боку, це зменшить потреби емісійного фінансування видатків на війну, тобто зменшить тиск на гривню та інфляцію», — додає Юрій Гайдай.

Бізнесу потрібно приготуватися до штрафів

Скасування пільгової ставки — це не єдина запланована зміна. Законопроєктом також передбачено відновлення проведення документальних перевірок та повернення штрафних санкцій за порушення використання РРО. І якщо зі скасуванням 2%-ої ставки оподаткування експерти загалом погоджуються, то у цих нормах вбачають великий негатив для бізнесу.

За словами Олега Гетмана, з початку 2022 року було запроваджено РРО для всієї 2 і 3 групи. Ще тоді експерти зазначали: оптимальним рішенням було б запровадження касових апаратів тільки там, де існують високі ризики ухилення від сплати податків. Зокрема, для ФОПів, які можуть перевищити ліміти, — тобто ті, які працюють, наприклад, із товарами високого цінового сегменту, знаходяться на великих площах, масово торгують в інтернеті.

«Натомість, РРО не треба найменшим представникам бізнесу — торговцям помідорами біля метро чи шаурмою, вчителям танців тощо. Це недоцільно ані для держави, ані для платника», — переконаний координатор експертних груп Економічної експертної платформи.

Такої ж думки і старший економіст CASE-Ukraine, головний експерт групи «Податкова і бюджетна реформа» Володимир Дубровський. Він наголошує, що з масовим впровадженням РРО спрощена система фактично втратить головну свою рису — захист малого бізнесу від перевірок.

«Якщо з’являється обов’язкове РРО, то з’являється і привід для перевірок, можливість присіктися до чогось і накласти штраф. Це було лобійовано спеціально для того, щоб знищити конкуренцію в особі малого бізнесу і створити повноцінний картель великих торгівельних мереж. Вони вже мають сильну ринкову владу і цим зловживають. Якщо ще зникне альтернатива у вигляді дрібного бізнесу, відповідно, у споживача і в постачальників буде менше вибору», — каже Володимир Дубровський.

Наслідки, за словами експерта, можуть бути вкрай негативні. З одного боку, постраждають інтереси сотень тисяч підприємців. А з іншого — це безпосередньо вплине на споживачів, які можуть зіткнутися зі збільшенням цін, погіршенням якості обслуговування, зменшенням асортименту продукції.

Потрібен компроміс

Експерти, з якими поспілкувався «Мінфін», одностайні у думці, що повернення до РРО та штрафів у такому вигляді, як це передбачено проєктом закону, — неприпустимо. Потрібно хоча б скоригувати сферу застосування РРО, тобто не поширювати її на малий бізнес.

Щодо пільгової ставки у 2%, то тут теж більшість погоджується, що її, а разом із цим і схеми навколо неї, потрібно прибрати. Але не всі погоджуються, що доцільно повертатися повністю до довоєнних правил.

На думку Володимира Дубровського, навантаження на бізнес треба послабити, але зробити це за рахунок зменшення податків на працю. Наприклад, із 34% від брутто витрат на зарплату зменшити їх до 25%, як це пропонував Данило Гетманцев перед війною.

Крім того, старший економіст CASE-Ukraine вважає за доцільне запровадити податкові пільги для певних категорій населення.

«Ще б запропонував прибрати будь-які податки на зарплату, якщо працевлаштовується ВПО, або для підприємців, які ведуть діяльність у зоні, наближеній до бойових дій», — перелічив експерт.

Такий підхід, на думку експерта, не створює можливостей для схем, як при пільгових 2% оподаткування. Плюс втрати для бюджету, найімовірніше, будуть меншими. А головне — це реально дозволить підтримати бізнес і стане доречним кроком, із погляду загальної податкової реформи.

Автор:

Журналіст Ірина Рибніцька

Пише на теми: Податки, інвестиції, бізнес, фінанси, банки