Рада відкрила податковій доступ до рахунків українців за кордоном

►Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

Що відомо

Це одна з найвагоміших складових у євроінтеграційному пакеті законодавчих актів, які зобов'язалася затвердити Україна під час свого руху до ЄС.

Норми цього законопроєкту дозволяють запустити автоматичний обмін даними про рахунки українських платників податків, які відкриті за межами нашої країни, а також рахунки юридичних осіб.

Це відкриває нові можливості для Державної податкової служби щодо відстеження податкових ухилянтів та бенефіціарів контрольованих іноземних компаній.

Що передбачає законопроєкт № 8131

Усі банківські та небанківські структури України наділяються статусом фінансового агента, і відтепер вони не лише акумулюватимуть дані про рахунки своїх іноземних клієнтів, а й передаватимуть їх до податкових органів. Щоправда, уточнимо, що ті дані, які підлягають обміну в рамках стандарту CRS, стосуються обмеженого кола осіб. А саме:

• власником рахунку є фізична особа-нерезидент або її партнерство;
• власником рахунку є юридична особа-нерезидент чи постійне представництво нерезидента;
• власником фінансового рахунку є будь-яка юридична особа, яка не є фінансовим агентом чи кінцевим бенефіціарним власником (контролером) нерезидента.

Фінансові агенти здійснюватимуть комплексну перевірку (due diligence) рахунків та, відповідно, передаватимуть отриману від клієнтів інформацію до податкової. Примітно те, що під CRS потрапляє навіть та особа, яка звертається за наданням послуг (але не факт, що вона отримає ці послуги). Скажімо, прийшов клієнт у банк відкривати рахунок, але йому з якихось причин відмовили. Проте в банку вже залишилася деяка інформація (про місце роботи, про джерела доходу тощо). І ця інформація стане надбанням ДПС.

Податкова проводитиме камеральну (дистанційну) перевірку даних про рахунки, які їй передають фінансові агенти. На перевірку відводиться до 30 днів із моменту, коли ДПС отримує на руки чергову порцію інформації. Фінансові агенти будуть зобов'язані зберігати документацію, пов'язану з CRS, щонайменше п'ять років.

За невиконання вимог щодо обміну інформацією фінансових агентів штрафуватимуть. Штраф для фінансового агента становитиме 100 мінімальних зарплат (670 000 грн). При цьому банк чи страхова компанія, навіть сплативши штраф, не звільняються від обов'язку передати податкову інформацію про рахунки.

Санкції будуть застосовуватись і до власників рахунків за подання недостовірних відомостей. Розмір штрафу такий самий, як і для фінансових агентів — 100 мінімалок, або 670 000 грн. Знову ж таки, після сплати штрафу платнику податків все одно доведеться повідомити коректну інформацію про себе та свої рахунки.

Фінансові агенти будуть змушені надавати дані не лише в автоматичному режимі, а й на запит ДПС. Тобто це додаткова інформація, яку запитує податкова та яка не виходить за межі стандарту CRS. Ба більше, подібні дані ДПС може запросити і безпосередньо у платника податків.

Юридичні особи, які є іноземними компаніями з місцем ефективного управління в Україні, та нерезиденти, які ведуть в Україні діяльність через постійні представництва (включаючи партнерства), зберігатимуть первинну документацію п'ять років (було три роки). Це необхідно для цілей обміну інформацією на запит (EOIR).

КІК та постійні представництва нерезидентів будуть зобов'язані розкривати державним реєстраторам всю структуру власності, як це роблять українські компанії. Щоправда, за умов воєнного стану розкриття подібної інформації тимчасово заморожене. Але після скасування воєнного стану протягом трьох місяців увесь бізнес буде змушений оприлюднити своїх бенефіціарів.

Які ризики

Незважаючи на те, що українські фінансові агенти акумулюватимуть дані про рахунки іноземних клієнтів, податкові резиденти України також потраплять під посилений нагляд.

ДПС отримує доступ до інформації про те, які рахунки мають за межами країни громадяни України, яким бізнесом вони володіють, у яких трастах беруть участь і т. д.