Президент України Володимир Зеленський підписав закон № 7198 про створення державного реєстру пошкодженого та зруйнованого війною майна та порядок компенсації за нього від держави.
Компенсація за зруйноване житло: Зеленський підписав закон
►Читайте сторінку«Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини
Ухвалена редакція законопроєкту передбачає, що компенсації надаватимуть виключно за майно, яке було пошкоджене або зруйноване внаслідок дій РФ з 24 лютого 2022 року. Водночас дія закону не поширюється на об'єкти, які на дату введення воєнного стану вже знаходилися на тимчасово окупованій території.
За словами нардепа Ярослава Железняка, компенсацію пропонують надавати виключно за пошкоджену або знищену житлову нерухомість: квартири, інші житлові приміщення (наприклад, кімнати у гуртожитках), будинки садибного типу, садові та дачні будинки, об'єкти будівництва, у яких зведені опорні та зовнішні конструкції.
Право на компенсацію отримають фізичні особи — громадяни України, які є власниками.
Хто не зможе отримати компенсацію
Не зможуть отримати компенсації особи із санкційних списків, із судимістю за вчинення злочинів проти основ національної безпеки та їхні спадкоємці.
За пошкоджене майно отримати грошову компенсацію буде неможливо — для таких випадків пропонують виключно відновлення через будівельні роботи та/або надання будівельних матеріалів для них, додав Желензяк.
«Власники знищених квартир та інших житлових приміщень одержать житловий сертифікат — документ, що підтверджує гарантії держави профінансувати придбання квартири або іншого житлового приміщення (у тому числі такого, що буде споруджене в майбутньому) в обсязі визначеної грошової суми», — заявив нардеп.
Читайте також: Компенсація за зруйноване житло: як отримати та коли заплатять
При цьому у власників приватних будинків буде вибір — отримати житловий сертифікат на купівлю квартири чи будинку або грошову компенсацію, яку будуть перераховувати на рахунок зі спеціальним режимом використання для фінансування будівництва.
Водночас граничний розмір компенсації — і грошової, і у вигляді житлового сертифіката — відсутній, як і обмеження щодо місцезнаходження, типу та площі нового житла, будівництво якого буде профінансоване через сертифікат. Використати сертифікат можна протягом п’яти років з дня його видачі, а відчужувати протягом 5 років, окрім успадкування, заборонено.
Також зазначається, що якщо ціна житла буде нижчою за суму, зазначену в сертифікаті, недоотриману частину компенсації будуть сплачувати отримувачу лише за рахунок грошових коштів, отриманих від РФ для відшкодування збитків.
Строк подання заяви про надання компенсації
Железяк додав, що строк подання заяви про надання компенсації за знищене житлове майно збільшили до другого читання — її можна подати під час дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення.
При цьому до заяви необхідно буде додати копію документа, що підтверджує право власності або придбання нерухомості та, за наявності, матеріали фото- і відеофіксації до або після знищення.
А розглядати заяви та приймати рішення про надання або відмову в наданні компенсації за знищене майно буде Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації.
Такі комісії створюватимуться виконавчими органами місцевих рад, військовими або військово-цивільними адміністраціями населених пунктів.
Згідно з законом, джерелами фінансування компенсацій можуть бути державний і місцеві бюджети; кошти міжнародних фінорганізацій, кредиторів та інвесторів; міжнародна технічна та/або поворотна чи безповоротна фінансова допомога; репарації або інші стягнення з РФ та інші.
Коментарі - 7
https://www.unian.ua/society/amu-zibrala-v-odniy-infografici-vsi-nedoliki-zakonoproyektu-5655−12181794.html
Про це йдеться у дослідженні EY (Ernst & Young).
Автори дослідження зазначають, що упродовж передвоєнного 2021 року пропозиція нового житла в Україні досягла піку — в експлуатацію було введено 11,4 млн кв. м житла, що стало найвищим показником за останні 30 років.
«2022 рік також починався жваво і міг би продовжити цю тенденцію. До початку війни темпи введення нового житла в експлуатацію залишалися на рівні 2021 року. За перші півтора місяця загальна площа житлових будівель, прийнятих в експлуатацію, становила майже п’яту частину майбутнього річного обсягу. Після повномасштабного вторгнення практично всі забудовники призупинили роботу на будівельних майданчиках: деякі — на кілька тижнів, а деякі не відновили будівельні роботи й досі», — йдеться у повідомленні.
Загалом, у 2022 році загальна площа введеного в експлуатацію житла становила 7,1 млн кв. м (18 300 приватних будинків і 74 300 квартир) — це на 38% менше, ніж у 2021 році.
Також зазначається, що кількість нових житлових проєктів прогнозовано зменшилась.
На нових будівельних майданчиках розпочалося будівництво лише тих ЖК, проєкти яких вже були затверджені, готові до старту і мали початкове фінансування. За перші три квартали 2022 року почали будуватися лише 68 200 квартир, що вдвічі менше, ніж за аналогічний період попереднього року, йдеться у дослідженні.
Автори дослідження додають, що не тільки ризики фізичної безпеки вплинули на спад темпів будівництва в Україні.
«Суттєве зростання курсу валют і висока інфляція значно зменшили купівельну спроможність населення. А вартість будівництва зросла. Тому більшості девелоперських проєктів, особливо на початковій стадії, для продовження будівництва не вистачало коштів покупців/інвесторів. Окрім того, після руйнування частини промислових підприємств на ринку панувала нестача будівельних матеріалів та їх логістики», — свідчать результати дослідження.
Більшість девелоперів зазначають, що це питання наразі вирішене — забудовникам вдалося адаптуватися до нових реалій і налагодити нові логістичні ланцюги як з українськими, так і з іноземними постачальниками.
«Масштаби руйнувань величезні. Тільки за наявними даними, вони перевищують обсяги усього нового житла, введеного в експлуатацію за останні сім років. Враховуючи масовість ракетних обстрілів в останні місяці року, а також неможливість підрахунку збитків в окупованих районах, обсяги руйнації житла будуть ще більшими», — підкреслили в Ernst & Young.
При цьому попит на квартири на первинному ринку становить лише 30% від довоєнних обсягів у західних областях, а у Києві загальний попит — 10−20% від довоєнних обсягів.
На вторинному ринку схожі тенденції: кількість укладених угод купівлі-продажу квартир та житлових будинків в Україні протягом 2022 року — 101 тис. транзакцій: лише третину минулорічного обсягу.
Аналогічна динаміка у більшості регіонів країни, із трохи меншим спадом (-40−60%) у відносно безпечніших областях Центральної та Західної України та найбільшим падінням купівельної активності (-70−90%) на Сході та Півдні, йдеться в дослідженні.