Мінфін обкатав нові ОВДП: як зміниться ринок держоблігацій

З цього тижня банкам дозволено формувати до 50% обов'язкових резервів у держоблігаціях, а не у живих грошах. Ці резерви формуються під кошти, що залучаються на рахунки (населення та бізнесу). Такі резерви виконують відразу дві функції:

• Служать своєрідною подушкою безпеки — якщо раптом з рахунків масово почнуть знімати кошти, щоб банку було чим розплачуватися з клієнтами. Адже гроші не лежать на рахунках мертвим вантажем.
• Дозволяють НБУ за рахунок встановлюваних норм резервування регулювати обсяг грошей у обігу.

Першим папером, який можна зараховувати до резервів банків (бенчмарком), стала 1,5 річна ОВДП. Не дивно, що вона викликала підвищений інтерес із боку фінустанов.

Після цього експерти заговорили про активізацію вторинного ринку ОВДП та загальне зростання інтересу до урядових паперів. Не лише з боку банків, а й інших учасників фінансового ринку.

Читайте також: Нові ставки за депозитами та ліміти за картками: що банки запропонують клієнтам у 2023 році

Про що сигналізував банкам НБУ

У широкому розумінні бенчмарк — це зразковий актив, цінний папір, на який рівняється ринок, він є прикладом, за яким визначається результативність інвестицій.

На даний момент є лише один папір уряду, який з 11 січня 2023 року дозволено зараховувати до обов'язкових резервів банків обсягом до 50% (у профільній постанові НБУ цей бенчмарк названий привілейованою держоблігацією).

Важливість рішення для ринку очевидна: досі цей вид резервів формувався виключно у живих грошах, і лише у гривні. Тепер з'явилася опція ще й у держоблігаціях. Свого роду привілей для одного виду ОВДП, що виділяє його із загальної маси.

Нова можливість щодо резервів для банків з'явилася одночасно з посиленням вимог щодо них. НБУ також з 11 січня підвищив резервні вимоги при залученні коштів на поточні (до запитання) рахунки на 5%:

• у гривні — з 0% до 5% обсягу;
• в інвалюті — з 10% до 15% обсягу.

Тим самим Національний банк дав підопічним кілька важливих сигналів:

По-перше, намагайтеся збільшити у своїх залученнях частку не поточних, а термінових вкладів населення та бізнесу. Найкраща мотивація для вкладника зараз — підвищення процентних ставок і гнучкість/лояльність у можливостях зі зняття коштів.

По-друге, максимально використовуйте в резервах потрібні уряду ОВДП, що вигідно і вам, і Міністерству фінансів, яке голосно заявило про план 100% роловера своїх держоблігацій у 2023 році (продовження запозичення на новий термін). Когось це надихнуло, а когось розтривожило, про що «Мінфін» уже писав докладно.

Читайте також: Мінфін може відтермінувати погашення ОВДП: що запропонують їх власникам

Як відреагували банкіри та Мінфін

Банки відгукнулися на пропозицію влади. Перше цього року розміщення відбулося до оголошення бенчмарку 3 січня. Інвесторам запропонували 1,5-річну гривневу держоблігацію з терміном погашення 7 серпня 2024 року та залучили 1,077 млрд грн. Після заявленого НБУ привілею внаслідок дорозміщення паперу зібрали рекордні для такої операції (навіть за довоєнними мірками) 19 млрд грн.

Читайте також: Міністерство фінансів встановило 19-мільярдний ліміт на привілейовану ОВДП

Банки були готові взяти і більше бенчмарку — заявок на його купівлю подали одразу на 45,4 млрд. грн. Попит перевищив пропозицію у 2,4 рази. Раніше влада неодноразово скаржилася на малі обсяги розміщень держоблігацій, тому багато хто до останнього сподівався, що в Кабміні підніме свій ліміт у 19 млрд грн або скасує його, і в результаті збере всі запропоновані кошти. Проте уряд обмежився лише 19 мільярдами.

«Думаю, могло позначитися два чинники. По-перше, Мінфін, швидше за все, не хоче концентрувати на 7 серпня 2024 надто велику, за його оцінкою, суму до погашення. Намагається врівноважити свій платіжний календар. По-друге, чиновники після оцінки попиту захотіли, можливо, посилити конкуренцію при первинному розміщенні, і, як наслідок, деякого зниження дохідності», — прокоментував «Мінфіну» ситуацію фінансовий аналітик Василь Невмержицький.

Очікується, що влада більше не дорозміщатиме бенчмарк ОВДП з погашенням 7 серпня 2024 року, вчорашній продаж може виявитися останнім.

«Для Мінфіну з метою управління платіжним календарем погашення та обслуговування державного боргу оптимальний обсяг одного ISIN (певна дата погашення та купонна ставка) у сумі 20−25 млрд грн. Тобто розміщення цього виду емісії закінчиться швидко, і в січні буде додано ОВДП з іншими умовами розміщення», — сказала «Мінфіну» заступник голови правління з фінансових ринків Банку Кредит Дніпро Оксана Шведа.

Джерела Мінфіну в Нацбанку підтвердили цю версію. А також повідомили, що збираються обговорювати з Міністерством фінансів включення до бенчмарку ще 2−3 видів держоблігацій найближчим часом. Переговори йдуть непросто, тому можуть завершитися як цієї п'ятниці, так і розтягнутися на кілька тижнів.

У НБУ напевно лобіюватимуть просування в бенчмарк паперів на 1,6−1,8 року, але уряд намагатиметься максимально віддалити погашення великих сум держборгу, тож може наполягти на довгострокових держоблігаціях.

«З огляду на графік розміщень, оголошений Мінфіном на перший квартал 2023 року, новим випуском можуть стати дворічні ОВДП з погашенням у квітні-травні 2025 року, які замінять облігації з погашенням у жовтні 2024 року. Ймовірно, Мінфін намагатиметься зберегти ставки за цим інструментом на рівні 19,5%», — спрогнозував «Мінфіну» старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович.

Чому вибрали такий бенчмарк

Голова правління Нацбанку Андрій Пишний заявив про запровадження держоблігацій під обов'язкові резерви банків ще у грудні 2022 року. З того часу регулятор вів переговори з Мінфіном — обирали під бенчмарк найвигідніші для уряду випуски ОВДП. Догодити Кабміну, допомогти з покриттям дефіциту держбюджету-2023 та забезпечити продовження на нові терміни внутрішнього держборгу зі строками погашення цього року (100% роловер) — усе це лягло у завдання НБУ. Крім його основного функціоналу щодо зв'язування грошової маси та уповільнення темпів інфляції.

Першу держоблігацію у нацбанківському бенчмарку (на 1,5 роки з погашенням у серпні 2024 року) назвали компромісною.

«1,5 річні папери — це компроміс, за якого банки купуватимуть їх у портфель. Пропонувати ОВДП терміном менше року — короткострокове вирішення проблеми та отриманий ефект було б нівельовано вже цього року. Понад 2 роки держоблігації — це однозначне зменшення попиту на них», — пояснив «Мінфіну» директор департаменту ризик-менеджменту Акордбанку Микола Войтків.

Спочатку було зрозуміло, що у нацбанківському списку привілейованих ОВДП буде не один папір. Хтось чекав до десятка найменувань, а хтось до п'яти. Більшість має скласти нові облігації (з первинним розміщенням у 2023 році). Міністерству фінансів потрібно залучати кошти, тому про включення до бенчмарку старих (раніше розміщених) випусків думатимуть в останню чергу, і навряд чи їх буде багато.

Більшість опитаних «Мінфіном» експертів сподіваються, що уряд просуватиме до бенчмарку НБУ держоблігації терміном до 2 років. На них обіцяють стабільний попит. У більш довгих паперах фінансисти бачать ризики, і не можуть ручатися за їхнє успішне розміщення.

В ідеалі — щоб термін ОВДП, що резервується за кошти населення та бізнесу, більш-менш збігався з термінами вкладень. Тільки реальні депозити (термінові вклади без права дострокового розірвання) зараз розміщуються в основному на 3−6 місяців і зростає частка поточних рахунків (до запитання), які можуть забрати в будь-який момент. А влада при цьому просить банки купувати довгострокові держоблігації — від 1,5 років та вище.

«Розрив у терміновості залучення та розміщення виявляється занадто великим. Коли і якщо ситуація на ринку зміниться, банки будуть змушені шукати способи конвертувати ці папери в живі гроші. Зрозуміло, під них можна залучити кредит рефінансування НБУ, але за поточних ставок дохідності ОВДП та вартості рефінансування (27% річних) ця операція виявиться збитковою», — зазначив у розмові з «Мінфіном» голова правління Юнекс Банку Іван Світек.

Водночас фінансисти не заперечують явної переваги формування резервів у цінних паперах: коли банки роблять це в живих грошах на коррахунку НБУ, то нічого не заробляють, тобто втрачають (їм не платять відсоткову ставку), а ось за державними облігаціями вони отримують непоганий дохід.

Скільки грошей зберуть

20-мільярдне розміщення першого бенчмарку НБУ, розкуплене банками в основному під резерви, може стати найбільшим цього року. Попит на такі папери обмежений.

У Нацбанку «Мінфіну» повідомили, що на початку 2022 року загальний обсяг обов'язкових резервів банків перебуває в районі 70 млрд грн, а після збільшення ресурсної бази та підвищення резервних вимог 2023-го може підрости до 140 млрд грн.

За рахунок ОВДП може формуватися трохи більше 50% резервів. З огляду на це і те, що не всі банки кинуться на середньострокові/довгострокові облігації, потенційно банки можуть розкупити бенчмарку менш ніж на 70 млрд грн.

«За попередніми оцінками, потенційний попит банків на ОВДП, які будуть враховуватися як частина обов'язкових резервів, може досягати близько 50−60 млрд грн. Такий обсяг буде вагомою підтримкою уряду для рефінансування погашень тіла ОВДП на 221 млрд грн та виплат купона на 200 млрд грн», — проаналізував обсяги для Мінфіну директор департаменту казначейсько-інвестиційних послуг Укрексімбанку Антон Болдирєв.

Більше паперів, вища дохідність: на що чекає ринок

Фінансисти наголошують, що влада зможе продовжити (перерозмістити) всі випуски держоблігацій з погашенням у 2023 році (щоб знизити боргове навантаження на бюджет зараз), лише за умови підвищення дохідностей за держоблігаціями.

«Підвищення дохідностей до 25% може суттєво збільшити рівень перерозміщення», — вважає Микола Войтків.

З осені 2022 року ставки гривневих облігацій Мінфіну піднялися з 14% до 19,5% річних, але вище не рухалися. Тому, як і раніше, поступаються короткостроковим депозитним сертифікатам НБУ, за якими регулятор платить 23%.

Від Кабміну чекають подальшого зростання ставок та розвитку вторинного ринку ОВДП. У банківській системі достатньо вільних коштів, адже кредитування практично немає, а гроші на рахунки продовжують прибувати.

«Для розвитку вторинного ринку необхідно збільшити кількість привабливих інструментів, зокрема як за рахунок зростання дохідності, так і за рахунок обліку кількості ОВДП у покриття обов'язкових резервів. Надмірна ліквідність банківської системи перевищує 200 млрд грн», — каже директор департаменту контролю ліквідності цінних паперів АТ «Кредобанк» Сергій Кучерявий.

Чи будуть цікаві нові папери фізособам

Найбільшими покупцями/власниками держоблігацій після НБУ залишаються банки, хоча з початку повномасштабного вторгнення РФ і по цю середу, 11 січня, їхній портфель скоротився на 8,1% (до 479,1 млрд грн).

Наприклад, у юрособ, згідно з звітом регулятора, динаміка краща — їх вкладення в ОВДП зросли відразу на 33,5%, проте в абсолютних значеннях все ще поступаються банківській системі — проінвестували лише 106,7 млрд грн. Населення України (фізособи) з 24 лютого збільшило свій портфель держоблігацій лише на 20% (до 30,6 млрд грн), але його обсяги інвестицій і близько не можна порівняти з усіма іншими.

А нерезиденти, які задавали тон на борговому ринку до повномасштабної війни, майже не купують нових випусків Міністерства фінансів — після початку бойових дій їх вкладення в ОВДП скоротилися на 23% (до 56,7 млрд. грн.).

Була надія на те, що підвищений інтерес до бенчмарку, зростання ставок та розвиток вторинного ринку дозволять підняти інтерес до ОВДП не лише у банків, а й у інвестфондів, а може навіть у населення. Однак у складних військових умовах експерти поки що не впевнені у майбутньому попиті.

«Зараз важко сказати, як розвиватиметься ситуація. Наприклад, НБУ може знизити облікову ставку або переглянути формулу розрахунку доходності депосертифікатів. Наближення закінчення війни напевно призведе до зміни трендів на депозитному ринку і накопичені на залишках кошти перенаправлятимуться на споживчий попит. Всі ці тенденції безпосередньо впливатимуть на ситуацію на борговому ринку в цілому і на популярність бенчмарк-ОВДП зокрема», — зазначив Іван Світек.

Що буде з депозитними ставками

Ключовий висновок, який зробили для себе банки після посилення вимог щодо обов'язкових резервів під поточні рахунки, — активніше збирати термінові вклади.

«Внаслідок невизначеності, викликаної війною, ми спостерігаємо зростання частки залишків на вимогу серед коштів клієнтів, насамперед фізичних осіб. Оновлені вимоги до обов'язкових резервів дадуть поштовх банкам до підвищення привабливості та більшої конкуренції саме за терміновими вкладами», — підтвердив Антон Болдирєв.

Очікується невелике підвищення (на 0,3−0,5% річних) дохідності за депозитами фізосіб на 6−12 місяців. При цьому продовжать знижуватися/обнулюватись ставки за поточними (картковими) рахунками.

Сильніше можуть просісти відсотки по вкладенням бізнесу, і навіть по валютним вкладенням. Експерти не виключають навіть негативної дохідності за вкладами у доларі та євро. Тобто за їх розміщення людям ще доведеться доплачувати банкам.

«За поточними коштами юридичних осіб можливе деяке зниження дохідності у гривні на 1−1,5% річних. По валютних залишках немає дохідності, але припускаю, що банки з іноземним капіталом, які не купуватимуть ОВДП, щодо валютних залишків можуть застосувати негативну ставку», — спрогнозував Микола Войтків.

Хоча експерти й заспокоюють, що мінусові ставки щодо валютних депозитів не стануть широкою практикою.

«Припускаю, що окремі банки можуть спробувати опустити її до негативних значень, проте це явище точно не буде масовим на ринку. Впевнений, що ні бізнес, ні прості українці не зможуть зрозуміти та ухвалити такого рішення», — резюмував Іван Світек.

Автор:

Фінансовий журналіст Лисенко Олена