Скасування пільг для спрощенців та зупинка друкарського верстата: що пообіцяла МВФ Україна

З боку України Меморандум підписали президент Володимир Зеленський, прем'єр-міністр Денис Шмигаль, міністр фінансів Сергій Марченко та голова НБУ Андрій Пишний.

Документ готувався вже після повномасштабного вторгнення рф, що було зазначено в супровідному листі. Вказано, що вимушеними мігрантами та внутрішньо переміщеними особами у нас стали понад 14 млн осіб, зросло безробіття, зменшилися реальні доходи населення та понад 20% населення опинилися за межею бідності.

У 2022 році Україна отримала від МВФ фінансову підтримку на загальну суму $4,9 млрд у рамках Інструменту швидкого фінансування — $2,7 млрд + $2,2 млрд.

Наразі йдеться про впровадження Моніторингової програми із залучення Ради МВФ (Program Monitoring with Board Involvement, PMB), МППЗ для нашої країни.

Загалом у Меморандумі МВФ 43 пункти з прогнозами та зобов'язаннями нашої країни. «Мінфін» обрав ключові.

Чого очікують від економіки

Після падіння ВВП цього року, він може трохи зрости у 2023-му — приблизно на 1%. За умови оперативнішого повернення мігрантів економіка могла б зрости відразу на 3−4%. Насамперед, за рахунок поступового пожвавлення діяльності в регіонах поза зоною бойових дій, а також за умови роботи зернового коридору та відсутності ескалації у війні. Повільне відновлення зумовлене не лише бойовими діями, а й енергетичним тероризмом агресора — руйнуванням української енергетичної інфраструктури.

Очікується скорочення рівня інфляції з 30% наприкінці 2022 року до 22,5% — наприкінці 2023-го.

У 2023 році прогнозується дефіцит поточного рахунку в розмірі $5,7 млрд після прогнозованого профіциту $6,4 млрд, що відображатиме зростання торговельного балансу. Відновлення українського експорту буде повільним, тоді як обсяги імпорту можуть зростати активніше через збереження попиту на паливо та матеріали, необхідні для ремонту та відновлення.

Дефіцит бюджетного сектора загального державного управління за 9 місяців 2022 року оцінюється в 406,6 млрд грн., або 8,7% ВВП. Це з урахуванням зовнішніх грантів у розмірі 342,5 млрд грн. (7,3% ВВП 2022 року). Без урахування грантів дефіцит становив 749,1 млрд грн (15,9% ВВП). Його покриття відбувалося переважно за рахунок зовнішнього офіційного фінансування та емісії гривні Національним банком. Фінансування з боку банків та небанківських фінустанов було від'ємним — це означає, що вони отримували погашення за старими випусками ОВДП (облігаціями внутрішньої держпозики), але нові папери купували у невеликих обсягах.

Що пообіцяла Україна

Профінансувати заморожені витрати та дати раду бюджетному дефіциту

Цього року український уряд зіткнувся з касовим розривом фінансування у 2022 році, через що вносилися зміни до держбюджету: витрати збільшувалися на 386,9 млрд грн, насамперед за рахунок витрат на оборону, а також капітальні витрати. Кабмін взяв на себе зобов'язання постійно моніторити витрати, профінансувати статті, які були відсунуті на наступний рік, і домогтися усунення касового розриву. Дефіцит бюджету 2023 року без урахування зовнішніх грантів оцінюється у 1,316 млрд грн (21,6% ВВП).

Повернути довоєнні податки та перевірки

Відновлювати бюджетні доходи планується за рахунок повернення довоєнних податків та зборів, скасування низки пільг. А саме: акциз та ПДВ на паливо — затверджено план відновлення ставок із липня 2023 року. Завдяки цьому прогнозується зростання надходжень на рівні 0,6% ВВП.

Проте до 1 березня 2023 року діятиме звільнення від оподаткування постачання імпортних генераторів і до кінця війни — імпортних трансформаторів та великого обладнання. Недонадходження за цими статтями оцінюються на рівні 0,3 млрд грн.

З 1 липня Україна має скасувати податкові пільги за єдиним податком для спрощенців (2%) та повернути вимоги щодо встановлення касових апаратів. Під усе це прийматимуться відповідні зміни до законів. Наприклад, від скасування пільг у спрощеному оподаткуванні очікують отримати 0,13% ВВП. Одночасно ведеться робота з впровадження автоматичного обміну інформацією для податкових цілей.

Скоротити армію чиновників та урізати їхні зарплати

У 2023 році витрати на оплату праці працівникам бюджетного сектора будуть зменшені на 27% у номінальному розрізі, порівнюючи з 2022-м. Як за рахунок скорочення зарплат окремим категоріям бюджетників, так і за рахунок скорочень кадрів. Одночасно запроваджуються обмеження на збільшення соцвиплат, дозволяється лише індексація пенсій.

Реформувати енергосектор

Енергетичний сектор отримає підтримку від держави, у тому числі й фінансову, а після завершення війни влада обіцяє провести глобальну реформу. Наразі НКРЕКУ розглядає можливість підвищення тарифів Оператора газотранспортної системи (ГТС), що має забезпечити додаткові ресурси для «Укренерго».

Якщо буде потрібно, виділятимуться додаткові ресурси для екстреного ремонту, «Укренерго» отримуватиме від держави додаткове фінансування. Також, якщо потрібно буде, додаткові вливання отримає й державний «Нафтогаз» — якщо йому потрібно буде закуповувати більше газу під опалювальний сезон. Поки що ж, за розрахунками уряду, йому на найближчі місяці потрібно придбати 2 млрд кубометрів. Держкоштами збираються підтримувати і Оператора газотранспортної системи, але точні суми/ліміти не вказуються.

У держбюджеті створено спеціальний фонд на критичні витрати, кошти з якого спрямовуватимуться на відновлення та ремонт пошкодженої війною інфраструктури. Він фінансуватиметься за рахунок зовнішніх джерел та Національного банку, який має перерахувати до нього 50% свого прибутку — 35 млрд грн, за попередньою оцінкою.

Зупинити друкарський верстат

Україна зобов'язалася скорочувати свою залежність від емісійного фінансування держбюджету у 2023 році. Основним джерелом коштів стануть зовнішні грошові вливання, як, до речі, і у 2022-му. Цього року наша країна отримала як зовнішні позики і гранти $23,1 млрд. У новому році влада продовжить співпрацювати з міжнародними партнерами і проводити ключові реформи, відповідно до домовленостей.

Робитиметься все для підвищення інтересу до внутрішніх боргових цінних паперів Мінфіну, і для підвищення рівня роловера — продовження запозичень на нові терміни в міру погашення старих випусків ОВДП. Насамперед, за рахунок банків. Поки що роловер держоблігацій у них знаходиться не на найвищому рівні: у березні 2022 року він становив 100%, у травні впав до 22%, а в жовтні підвищився до 60%.

Але за підсумками 2022 року частка держоблігацій у портфелях банків скоротилася, порівнюючи з 2021-м. Завдання чиновників, які обіцяли скоротити емісійну залежність, підвищити цей показник. Насамперед, за рахунок підвищення ставок за держоблігаціями, і по-друге — за рахунок дозволу Нацбанку враховувати ОВДП в обов'язкових резервах банків, які формуються при залученні вкладів населення та бізнесу. Проте, продаж держоблігацій банкам обіцяють не робити надмірним і не перегинати ціпок, НБУ зобов'язався стежити за фінансовим станом фінустанов (вивчаючи поточну звітність) та оцінювати їх ризики.

У 2023 році Нацбанк має згорнути активну емісію гривні за допомогою викупу держоблігацій Мінфіну. У 2022-му НБУ «надрукував» таким чином 400 млрд грн, і не повинен повертатися до цієї практики наступного року. З цього правила робиться один виняток — затримки із зовнішнім фінансуванням держбюджету. Лише за такого розкладу та у разі гострої необхідності у запозиченнях під бюджетні потрібні Національному банку знову дозволять таку емісію в обмеженому обсязі. Це назвали «крайнім випадком».

Зберегти політику «дорогих» грошей

Облікову ставку, яку у червні 2022 року НБУ підвищив із 10% до 25%, планують зберігати на цьому значенні, принаймні, до II кварталу 2023 року. Передбачається, що це допоможе підтримати стабільність обмінного курсу та закріпити інфляцію та інфляційні очікування. Хоча ризики зростання роздрібних цін є, тому не виключаються і додаткові підвищення облікових ставок.

Боротися з інфляцією

Нацбанк планує повернути свої депозитні сертифікати терміном до 14 днів, дохідність за якими дорівнюватиме розміру облікової ставки (25%), і зробити акцент на їхньому просуванні — щоб банки скуповували саме їх, а не нічні (overnight) папери. Ще НБУ розглядає можливість випуску депосертифікатів на триваліший час для згортання банківської ліквідності.

Зберегти валютні обмеження

Національний банк планує зберегти чинні обмеження на валютному ринку, і продовжить відслідковувати ефективність чинних заходів та можливості їх обходу. При виникненні нових схем — їх прикриватимуть. Дисбаланси залишаються, тому скасовувати чинні заборони/обмеження поки що не збираються.

Цього року НБУ більше продавав валюту, ніж купував: із 24 лютого і до кінця листопада 2022 року сукупний чистий продаж (різниця між продажем та купівлею) склав $18,15 млрд. Проте, золотовалютні резерви країни поповнювалися, завдяки роботі Чорноморської зернової ініціативи (поступовому відновленню експорту) та міжнародної допомоги, але все одно скоротилися з $30,9 млрд, які були у Нацбанку на кінець 2021 року, до $25,2 млрд під кінець жовтня 2022-го.

Стрес-тести для банків

З огляду на військові реалії, Нацбанк відкоригує свою стратегію розвитку фінансового сектора, затверджену в 2021 році, після подальших консультацій з МВФ.

Розглядатиметься питання діагностики банків та роботи з непрацюючими кредитами, а також багато інших нюансів.

Боротьба з корупцією

До кінця грудня 2022 року Спеціальну антикорупційну прокуратуру обіцяють посилити 8 новими прокурорами. До кінця березня має відбутися відкритий конкурс на місце нового керівника Національного антикорупційного бюро (НАБУ).

Етична рада продовжує перевірку кандидатів на заміщення всіх вакантних посад у Вищій раді правосуддя (найвищий орган судової влади, який відповідає за призначення суддів та дисциплінарну відповідальність).

Автор:

Фінансовий журналіст Лисенко Олена