Частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі станом на 1 жовтня становила 33,6% порівняно з 30,8% на 1 вересня. Про це йдеться в даних НБУ.
Частка непрацюючих кредитів у банківському секторі зросла до 33,6%
►Підписуйтесь на «Мінфін» у Instagram: головні новини про інвестиції та фінанси
Як змінився NPL
Обсяг непрацюючих кредитів у вересні зріс на 30,4 млрд грн, у третьому кварталі — на 59,6 млрд грн.
За липень — вересень частка непрацюючих кредитів у портфелі збільшилася на 3,9 в. п.
Читайте: Обсяг непрацюючих кредитів зріс за місяць на 5 мільярдів — НБУ
Що вплинуло на зростання NPL
Наслідки російської агресії — втрата доходів, руйнування активів та заставного майна, погіршення платоспроможності позичальників — негативно впливають на якість кредитного портфеля, призводять до зростання втрат від кредитного ризику та зумовлюють подальше зростання частки NPL.
Оскільки банкам дозволено проводити гнучкі реструктуризації для підтримки боржників, рівень NPL не зростатиме так швидко, як могло би бути за інших умов.
Такі реструктуризації даватимуть змогу низці боржників пережити скрутні часи і повернутися до своєчасного обслуговування кредитів.
Очікування НБУ
Суттєві втрати від погіршення якості кредитів знижуватимуть капітал банків. Національний банк оцінює щонайменше у понад 20% потенційні втрати вартості кредитного портфеля.
Підвищені кредитні ризики відображені в резервах банків. Національний банк разом із банками працює над збереженням стійкості банківської системи та після визнання і коректного відображення банками втрат надасть фінустановам достатньо часу для відновлення капіталу.
Нагадаємо
Як писав раніше «Мінфін», кредитний портфель українських банків за серпень 2022 року зменшився на 1,1% — до 1,198 трлн грн, водночас обсяг непрацюючих кредитів (NPL) зріс на 1,4% або на 5 млрд грн — до 368,68 млрд грн.
Коментарі - 2
На самом деле он растёт не потому, что ухудшается ситуация, а потому что банки неохотно начинают признавать неработающими кредиты, по которым перестали платить с начала войны. И банков эта ситуация как-то не сильно похоже беспокоит: они не предлагают никаких адекватных реструктуризаций или урезаний обязательств — если было подписано условно договор на 45−60% годовых — то они дальше начисляют.
И банкам неважно какая у тебя ситуация, где находится человек — им всё равно, будут начислять дальше в минус или подавать в суд. С точки зрения банка — любая территория Украины практически — будь-то Киев, Одесса, Харьков — всё это «безопасные территории» — а значит клиент как платил до войны, то у него ничего не поменялось и ДОЛЖЕН спокойно платить дальше. Да, хорошо что законодательно штрафы запретили, но уверен что не будь этого закона — все бы практически банки без исключения начисляли бы штрафы по полной программе и придумывали бы новые. В принципе и сейчас некоторые придумывают скрытые комиссии вводя типа «за обслуживание кредитной карты абонплату» и так далее — по сути незаконное повышение % в военное время.
И что с всего этого? Будет дальше расти размер невыплат, будут дальше банки рисовать себе позитивные отчёты.
А потом всё рухнет очень быстро — увидим.