ФРС та ЄЦБ підвищують ставки: до чого тут Україна

Що насправді відбувається з економікою США

Економіка Сполучених Штатів у 2023 році скоротиться на 0,5% на фоні посилення грошово-кредитної політики. Такий прогноз оприлюднили цього тижня аналітики S&P Global Market Intelligence. Тоді як раніше провідний світовий постачальник кредитних рейтингів вважав, що ВВП США наступного року зросте на 0,9%, нагадує Financial Times.

Голова найбільшого банку США JPMorgan Джеймі Даймон попередив, що через шість-дев'ять місяців у США і в усьому світі може початися рецесія.

Проте, як пише Harvard Business Review, економіка США, хоч і очевидно стикається з ризиком рецесії, що зростає, на даний момент продовжує демонструвати «чудові сильні сторони». Чому експерти зробили такий висновок?

Читайте також: Американський долар сильний, як ніколи: як на цьому заробити

По-перше, ринок праці подає прямо протилежні до рецесії сигнали. Очевидною ознакою рецесії є повальне скорочення робочих місць, різке зростання безробіття. Однак наразі безробіття у Штатах перебуває на майже півстолітньому мінімумі. А сильний звіт про зайнятість у вересні показав хорошу динаміку створення робочих місць.

Крім ринку праці, що швидко розвивається, виключно сильні баланси домогосподарств допомагають підтримувати високий рівень витрат. Чистий капітал домогосподарств набагато вищий, ніж до пандемії.

По-друге, хоча акції продовжують падати, і на фондовому ринку бал зараз правлять ведмеді (ринок просів на понад 20%), прибуток S&P 500, як і раніше, залишається позитивним, і на даний час зберігаються очікування зростання.

Американські компанії також, як і раніше, сильні, їхня прибутковість знаходиться на рекордно високому рівні.

Все це було б гарною новиною, якби не розкручувало інфляцію. Хоча за останні два місяці вона трохи знизилася, але це зниження було надто незначним. Щоб говорити про те, що проблему вирішено. Понад те, зростання цін продовжує охоплювати дедалі більше категорій товарів та послуг.

Федрезерв мало що може зробити в цій ситуації, наприклад, приборкати зростання цін на енергоносії. Але там, де регулятор має вплив, він починає працювати ще старанніше, щоб повернути цінову динаміку в звичне безпечне русло.

ФРС хотіла б, щоб ринок праці був досить слабким. Тоді зростання заробітної плати сповільнилося б до рівня, що відповідає цільовому показнику регулятора у 2%. Але наразі економіка послуг розвивається бурхливими темпами, а зростання зарплат перевищує 6%. Все це змушує регулятора дотримуватися жорсткої грошово-кредитної політики, яка збережеться, принаймні, до 2025 року.

Аналогічну політику жорсткості монетарної політики проповідує й ЄЦБ. Оскільки інфляція в єврозоні також продовжує ставити нові рекорди.

Чому зростання ставок викличе рецесію

Зростання цін, спровоковане очевидним перегином у політиці «кількісного пом'якшення» ФРС США та ЄЦБ, підживлюється не лише просто «надрукованою» у 2020—2022 роках величезною масою доларів та євро, а й глобальним зростанням цін на енергоресурси, руйнуванням логістичних ланцюжків, України.

Сформувалися і численні бульбашки на світових фондових ринках, а також на ринку нерухомості у США, Китаї та частково у країнах ЄС. Якщо додати до цього значну турбулентність на ринку криптовалют, то інвесторам зараз досить складно не лише заробити, а й навіть зберегти реальну купівельну спроможність своїх заощаджень.

Минулі методички боротьби з інфляцією мали на увазі необхідність охолодження економік країн із високим рівнем зростання цін, за рахунок «подорожчання» вартості позикового капіталу, та скорочення за рахунок цього ділової активності. Тобто для громадян цих країн це формувало поступове зниження цін в обмін на зростання безробіття, скорочення споживання та погіршення умов ведення бізнесу з падінням його прибутковості.

За найскромнішими оцінками, вже проведене зростання ставки ФРС США призведе до втрат для американського бізнесу понад $1 трлн лише за рахунок зростання вартості обслуговування позикових коштів. Тобто американські компанії втратять ці ресурси, що знизить їхню прибутковість і можливість розвивати свій бізнес.

Значних втрат зазнає і ринок нерухомості, як за рахунок скорочення кількості охочих взяти іпотеку під збільшені відсотки, так і за рахунок переоцінки вартості вже наявного житлового та комерційного фонду у зв'язку з падінням попиту. А просідання ринку нерухомості в США може спровокувати по ланцюжку кризу в багатьох сферах економіки Штатів — від банківського до юридичного ринку, інфраструктури тощо.

При продовженні активних перегонів щодо зростання відсоткових ставок до ще більшого фінансового капкану потрапить ЄС. Оскільки при і так слабко зростаючій економіці європейці отримають свою кризу на ринку нерухомості. А не маючи значних стратегічних запасів енергоносіїв і сировини (на відміну від США), їм практично нічого протиставити рецесії, що наступає, а потім стагфляції. Наявність проблем на кордонах Євросоюзу з ядерним шантажем Росії не додає оптимізму нікому з потенційних інвесторів у європейські проєкти.

І навпаки, різкіше зростання ставки Федрезерва з перспективою досягнення нею рівня в 4% річних і вище над ставкою ЄЦБ, яке поки що поводить себе обережно і говорить про її збільшення максимум до 2%-2,5% річних, забезпечує долару додатковий інтерес інвесторів.

У результаті, після очевидних перегинів із обсягами «кількісного пом'якшення» зараз, за активних перегонів зі зростання відсоткових ставок, світ ризикує опинитися в заручниках стагфляційних процесів у всіх розвинених країнах. А країни, що розвиваються, взагалі опиняться на узбіччі прогресу.

Проблема стала настільки серйозною, що навіть ООН закликає ФРС США, ЄЦБ та інші центробанки припинити підвищення відсоткових ставок.

Експерти цієї організації кажуть, що сама ідея стримати інфляцію шляхом подальшого підвищення ставок і при цьому уникнути рецесії є «необачною авантюрою». ООН вже переглянула свій прогноз зростання світової економіки з 2,6% до 2,5% у 2022 році і очікує ще більшого його уповільнення у 2023 році — до 2,2% із загрозою глобальній рецесії в усьому світі.

Як зростання відсоткових ставок вплине на Україну

Постраждає від зростання світових ставок й Україна.

На державному рівні це відбудеться за рахунок подорожчання вартості обслуговування зовнішніх боргів, які за планом уряду можуть сягнути 100% ВВП вже наступного року. В умовах війни, падіння виробництва, безробіття та високої інфляції обслуговування таких боргів може виявитися складним завданням для держави, що загрожує згортанням все більшої кількості програм розвитку.

Брак коштів у бюджеті призведе до постійної спокуси запуску «друкарського верстата» Нацбанку, що періодично відбувається і зараз для покриття дірок бюджету.

На рівні бізнесу. Насамперед, зростуть витрати на обслуговування комерційних боргів, взятих ще до війни. Крім цього, над компаніями нависне загроза зростаючого податкового преса для забезпечення зростаючих потреб держави на оборону та фінансування соціальної допомоги для населення, що бідніє.

Не варто також скидати з рахунків і наведений вище обсяг втрат іноземних компаній з обслуговування власних боргів у своїх країнах. В умовах скорочення прибутковості свого бізнесу вони матимуть дедалі менше коштів для інвестування в проєкти за кордоном, у тому числі й в Україні. Це серйозно зменшуватиме і так слабкі в українських реаліях показники прямих інвестицій у нашу економіку.

На рівні пересічних громадян посиляться відразу дві проблеми, що доповнюють одна одну. Заощадження у гривні за рахунок високої гривневої інфляції поступово знецінюватимуться. Те саме відбуватиметься і з валютними заощадженнями, оскільки висока інфляція знижує купівельну спроможність долара та євро.

Автор:

Аналітик Олексій Козирев

Пише на теми: Валюта, цінні папери, інвестиційні проєкти, кредитування, міжнародні валютний та фондовий ринки, фінансові стартапи