Настрої українських працівників через воєнну кризу ринку праці вкрай негативні — більше ніж 40% втратили роботу, ще 22,5% працюють, але отримують неповну заробітну плату. Кожен четвертий працюючий співробітник побоюється, що може потрапити під скорочення найближчим часом. Про це свідчать дані дослідження кадрового порталу grc.ua, передає EBA.
Ринок праці: 98% українців стикаються з проблемами при працевлаштуванні під час війни
►Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Деталі
Незадоволеність рівнем зарплати, нестабільним становищем компанії або втрата роботи стали причинами підвищення активності пошукачів у намаганнях знайти нову роботу.
Згідно з дослідженням, в активному пошуку роботи зараз перебуває кожен другий український спеціаліст (52,3%), планують шукати нове місце найближчим часом ще 16% пошукачів.
Переважна більшість українців поки що витрачає на пошук роботи не більше пів року, що відповідає тенденції підвищення терміну працевлаштування у період кризи на ринку праці.
Зокрема, від трьох до шести місяців витрачають на працевлаштування третина (34,4%) опитаних працівників незалежно від віку та досвіду. Проте, чим вища кваліфікація та досвід спеціаліста, тим довше тривають і співбесіди, і перемовини з роботодавцями. Відтак, у фахівців з високою кваліфікацією процес пошуку нової роботи може займати і більше пів року.
Читайте також: Ринок праці: внутрішньо переміщені особи становлять восьму частину безробітних у Києві
Стикаються зі збільшенням терміну працевлаштування спеціалісти старшого віку. Їх найбільше серед тих, хто витрачає на пошуки роботи від пів року до року і більше. До речі, забігаючи наперед, зазначимо, що проблему ейджизму (дискримінацію за віком), як перепону при працевлаштуванні під час війни, зазначили 1,5% опитаних спеціалістів.
Проблемі при пошуку роботи
Серед проблем, з якими найчастіше стикаються при пошуку роботи українські спеціалісти, найчастіше зазначалися:
- зменшення кількості вакансій у потрібній професії,
- також неможливість знайти роботу з гідним розміром оплати через те, що зарплати у професії та загалом на ринку праці відчутно знизилися.
Ці причини назвали відповідно 32,7% та 29,7% українців.
Пошукачі частіше зустрічаються з тим, що роботодавці стали більш вимогливими до кандидатів. Про таке явище згадав кожен п’ятий опитаний. Це не дивно, адже зараз, у період кризи на ринку праці, роботодавці перебувають у більш вигідному становищі, порівнюючи з працівниками. Компанії мають широкий вибір вільних кандидатів на ринку.
Водночас пошукачі, стикаючись з дефіцитом вакансій та високою конкуренцією на відкриті робочі місця, готові йти на поступки заради отримання роботи. Криза на ринку праці примушує пошукачів проявляти більше активності при працевлаштуванні та витрачати на цей процес більше сил та часу.
Читайте також: У липні ринок праці зріс на 14%: кого та в яких регіонах шукають найбільше
Серед інших проблем, з якими зустрічаються українці при пошуку роботи та працевлаштуванні, зазначався:
- ейджизм,
- небажання роботодавців працевлаштовувати внутрішньо-переміщених осіб,
- неможливість влаштуватися на роботу через те, що діти не ходять до школи та садочку оффлайн,
- відсутність необхідних знань та навичок, зокрема, низький рівень володіння іноземними мовами.
Цікаво, що проблема відсутності знань того, як шукати роботу, не є масовою. З такою проблемою зустрічається всього лише 6,8% опитаних спеціалістів.
Не відчули складнощів у пошуку роботи лише 2% опитаних спеціалістів.
Опитування
Дані отримані у результаті дослідження, проведеного кадровим порталом grc.ua у серпні-вересні 2022 року. В опитуванні взяли участь 2600 українців, працівників компаній різних галузей в усіх регіонах України.
Коментарі - 3
1. эйджизм,
2. нежелание работодателей трудоустраивать внутриперемещенных лиц,
3. проживание в сельской местности и отсутствие автомобиля
4. статья 18-б в военном билете и диагноз F64.9 в медкарте и мелкие другие проблемы по состоянию здоровья (близорукость с астигматизмом, артериальная гипертензия, строение скелета — похож на девушку переодетую в парня, а если маскировать одеждой, то кажется что я слишком жирный)
Так что у всех проблемы свои. И пока в стране война (а возможно и какое-то время после), мне в Украине работы нет. Поэтому, подобных мне, но непригодных к военной службе (частично или полностью, отчего на войне больше расходов и/или вреда чем пользы) правильнее было бы выпускать за границу быть заробитчанами.
сидиш собі скіли качаєш, сертификати отримуєш, не треба рано вставати, пертися зі спальні до кабінету на робоче місце.