Комісія з банківського аналізу УТФА висловила глибоке занепокоєння щодо масованої інформаційної атаки на невеликі банки з українським та іноземним капіталом, які мали у структурі зобов'язань рефінансування від НБУ. Звернення Комісії опублікував фінансовий аналітик Віталій Шапран у своєму блозі на «Мінфін».
Експертів закликали обережніше висловлюватись про перспективи роботи невеликих банків в Україні
► Підписуйтесь на сторінку «Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини
В УТФА нагадали, що на період воєнного стану всі депозити населення в банках незалежно від форми їхньої власності та розміру депозитів гарантовані державою.
Банківські аналітики УТФА під час засідання Комісії погодилися з тим, що війна вже торкнулася банківського сектора і негативні тенденції в економіці позначаються на доходах банків, проте масових дефолтів серед банків вдасться уникнути.
Комісія закликає населення і бізнес не довіряти сумнівним публікаціям у ЗМІ, а експертна спільнота обережніше висловлюватися про перспективи роботи конкретних банків і не роздмухувати негативних очікувань. На думку Комісії при воєнному стані розчищення банківської системи та небанківського фінансового ринку жорстким регулюванням не вчасно.
Читайте також: Найприбутковіші банки за перше півріччя
Комісія також звертає увагу на те, що попри війну, банківська система в Україні залишається прозорою. Банки продовжують публікувати щоквартальну звітність, НБУ забезпечує публікацію щомісячної звітності банків, яку може скористатися кожен громадянин.
Як розпізнати погрози у банку
Комісія дає низку рекомендацій щодо того, як на основі звітності розпізнати, чи є загрози у вашому банку:
- Базова умова — наявність операційного прибутку. Якщо банк заробляє, значить, він перекриває витрати на рефінансування від НБУ, і при цьому ще й отримує додатковий дохід, яким можна покривати кредитні ризики.
- Рівень покриття ОВДП у заставі одержаного рефінансування. Чим вище коефіцієнт покриття — тим краще, оскільки це означає, що є запас під знецінення ОВДП через зростання рівня ставок, що дає час банку очікувати їх погашення.
- Необхідно вивчити структуру портфеля ОВДП банку за термінами погашення. Якщо більшість ОВДП мають термін погашення в межах 3−6 місяців — це дуже добре. Після погашення цінних паперів у цьому тимчасовому горизонті операційний прибуток банку зросте або, як мінімум, не буде збитків.
- Миттєва ліквідність — кошти в касі та на коррахунках, деп. сертифікати і ностро-залишки, якщо це перевищує 10% зобов'язань, це вже непогано, за умови нормальної структури пасивів.
- Наявність запасу регулятивного капіталу, зокрема, запасу за нормативами Н1 та Н2. Так, Н1 має бути суттєво вищим за 200 млн грн. Наявність запасу регулятивного капіталу у невеликого банку дозволяє йти на тимчасові збитки, проїдати капітал, але дочекатися погашення ОВДП та перейти до прибуткової роботи.
Читайте також: Нацбанк назвав збиткові банки за перше півріччя
Комісія з банківського аналізу УТФА також закликає невеликі банки, які мають у структурі зобов'язань рефінансування НБУ, у своїй звітності за перше півріччя та за 9 місяців 2022 року більш детально висвітлювати заходи щодо управління процентним ризиком та формування операційного прибутку.
Коментарі - 3
Ну и какой толк от заумных высказываний «банковских аналитиков»,
которые призывают публично кричать халва, халва, не понимая,
что от этого крика во рту слаще не станет…
При падении экономики страны минимум на 30% и выезде за пределы страны
более 6 млн граждан, количество платежеспособных клиентов
как юридических лиц так и физических лиц значительно уменьшилось,
а это значит, что и доходы всей банковской системы тоже уменьшились,
а при неизменном количестве банков пострадали все без исключения банки.
У одних, типа Привата — всего-лишь уменьшилась прибыль,
а другие стали перманентно убыточными, что на фоне войны
и малой вероятности докапитализации убыточных банков,
через время приведёт к проблемам с ликвидностью,
сверхлимитной задержкой межбанковских платежей
и прочими предвестниками ввода ВА,
как это было на примере Мегабанка…
подав позов до Акордбанку за невиконання угоди форексного свопу
з продажу-купівлі іноземної валюти проти гривні у сумі $8 млн.
Суд ухвалив, що справа розглядатиметься за правилами загального
позовного провадження. Підготовче засідання призначили на 20 вересня.
«Акордбанк має заборгованість у розмірі 8 млн доларів та не виконує
зобов’язання, посилаючись на форс-мажорні обставини. Це може стати
першим прецедентом судового вирішення господарського спору в умовах
військового стану з посиланням на форс-мажорні обставини в банківському
секторі», — заявили у Альфі.
«Обставини справи не відповідають заявленим Альфа-Банком. Акордбанк
не має заборгованості перед Альфа-Банком. Враховуючи, що, відповідно
до отриманої інформації від співробітників казначейства Альфа-Банку,
що на початку військової агресії росії проти України у них відсутній
гривневий еквівалент на повну суму у 8 млн доларів США для повернення
Акордбанку, повертати валюту Альфа-Банку, кінцевими бенефіціарами
якого є громадяни російської федерації - країни агресора, країни-окупанта,
не було підстав, тому угоду було закрито», — повідомив голова правління
Акордбанку Олексій Руднєв.