Мінфін - Курси валют України

Встановити
13 липня 2022, 14:33 Читать на русском

Які основні челенджі для банку з приватним капіталом в умовах сьогодення

Як банківська система змінюється під час війни, як довго будуть зростати ставки за депозитами і чому Нацбанку треба відмовлятися від фіксованого курсу, «Мінфіну» розповів Андрій Грігель, Голова Правління АТ «АБ «РАДАБАНК».

Війна триває в Україні вже майже 5 місяців. Як змінилася ситуація на банківському ринку за цей час? Які проблеми банкам доводилося вирішувати на початку війни, які головні челенджі зараз?

Попередня підготовка до ситуації, пов’язаної із можливим вторгненням рф, дозволила нам не піддатися паніці та стримувати панічні настрої клієнтів і співробітників шляхом комунікацій. Проте початок війни все одно всіх шокував.

По-перше, в день повномасштабного вторгнення рф були дані накази не відкривати відділення та вивозити касові цінності до безпечних місць, які були погоджені заздалегідь.

Перший тиждень війни оперативні наради проводилися тричі на день. В режимі реального часу ми пильно стежили за рішеннями регулятора та підлаштовувалися під нові реалії воєнного стану. Окрім того, ми забезпечили доступ до депозитних скриньок всім клієнтам, які цього потребували. Вже наприкінці лютого-початку березня ми почали відкривати відділення в регіонах, в яких було більш-менш спокійно.

На сьогодні ми бачимо, що робота банку більш стабільна, 70% мережі відділень РАДАБАНКу повноцінно працює, обсяг операцій значно виріс у порівнянні з ситуацією на початку війни. Наші клієнти також оговтались від першого шоку та відновлюють свою діяльність.

Наразі ми повинні постійно адаптувати свою бізнес-модель до роботи в умовах воєнного стану та значного економічного спаду, зберігаючи при цьому операційну ефективність — ось головний челендж.

Що, на вашу думку, допомогло встояти банківській системі в цей непростий час? Багато хто очікував нового банкопаду, але його не сталося. Чому?

Національний банк з перших днів війни спрямував всі зусилля на швидке прийняття чітких послідовних рішень, які стабілізували банківську систему, забезпечили її безперебійну роботу та вгамовували тривогу населення. Це дозволило банкам адаптуватися до роботи в таких надскладних умовах, втримати довіру клієнтів та запобігти суттєвому відпливу коштів з фінустанов.

Що змінилося в РАДАБАНКу за цей час? Чи закривали ви відділення, звільняли персонал? Як змінилися продукти банку і потреби споживачів послуг?

Так, роботу деяких відділень було тимчасово призупинено, через активні бойові дії та напружену ситуацію. Проте з часом в містах, де дозволила ситуація, відділення повернулися до звичайного режиму роботи. На щастя, жодне з наших відділень не постраждало внаслідок обстрілів чи мародерства, наша служба безпеки щоденно контролює стан систем відеоспостереження та звітує керівництву.

Щоб зберегти персонал та забезпечити виплату заробітної платні в умовах, що склалися, необхідно було оперативно адаптуватися до обставин, тому деяку кількість працівників нам довелось відправити у відпустки, а близько 15% виїхали за кордон.

Для забезпечення безперебійної діяльності ми організували до 15 робочих місць головного офісу у Львові та Києві задля того, щоб там можна було виконувати всі базові банківські функції на випадок зникнення зв’язку з основною робочою площадкою у Дніпрі.

Звичайно, в умовах війни кредитування нових проєктів було призупинено та ми почали готуватися до реструктуризацій. Клієнтам, бізнес чи застава яких постраждали внаслідок бойових дій, було встановлено мінімальні процентні ставки. Задля підтримки наших бізнес-клієнтів РАДАБАНКом було знижено тарифи в рамках договорів комплексного банківського обслуговування та комісію за отримання готівки з корпоративних, преміальних карток і поточних рахунків бізнес-клієнтів.

Для фізичних осіб ще раніше РАДАБАНК також зменшив тарифи на безготівкове зарахування коштів на платіжні картки та поточні рахунки, а також при використання сервісу Р2Р для погашення заборгованості за кредитами на власну картку комісія наразі не стягується.

РАДАБАН запровадив і кредитні канікули, як для фізичних осіб, так і для підприємців. Для підприємців було призупинено нарахування штрафів та договірне списання коштів з рахунків позичальників, а для фізичних осіб ми на певний час скасували обов’язкові щомісячні платежі за договорами овердрафтів і строкових кредитів, штрафи та пені в цей період також не нараховувались.

Як клієнти банку обслуговують заборгованість? На скільки збільшилась частка «поганих» кредитів за час війни? Які прогнози на цей рік щодо динаміки NPL?

Ми дуже правильно підходили до роботи із проблемними позичальниками ще до початку війни, маючи нульову толерантність до прострочки, і доля проблемних кредитів по банку була менше 3% від кредитного портфелю. Після початку повномасштабного вторгнення, звичайно, в клієнтів виникли природні проблеми із обслуговуванням боргу, проте я оцінюю потенційні проблеми в кредитному портфелі до кінця року не більше 20%. Враховуючи, що банк завжди дотримувався консервативної політики щодо оцінки кредитних ризиків, наразі ми вже сформували достатньо резервів на покриття збитків від можливого неповернення кредитів.

Які варіанти ви пропонуєте позичальникам, які потрапили в скрутне становище і наразі не мають можливості обслуговувати кредити?

Для позичальників, бізнес яких знаходився на тимчасово окупованих територіях або зазнав часткового руйнування внаслідок бойових дій, ми почали встановлювати мінімально можливі відсоткові ставки та робити перенесення графіків із погашення тіла кредитів. З деякими позичальниками, фінансові можливості яких скоротилися через падіння бізнес-активності, ми активно проводимо реструктуризації заборгованостей застосовуючи індивідуальний підхід. Для позичальників-фізичних осіб є стандартизовані інструменти реструктуризації заборгованості, хоча доля роздрібного портфелю в нас невисока та складає менше 10% від загального кредитного портфелю.

Чи кредитує банк зараз? Якщо так, як змінились підходи до оцінки ризиків, представників яких галузей кредитуєте? Чи кредитуєте населення?

Станом на сьогодні ми практично не розглядаємо нове кредитування. Прийнято стратегію на скорочення кредитного портфелю в обсягах 10−20% від довоєнного портфелю. Проте завжди є виключення, і для деяких клієнтів із довгостроковою історією співробітництва та перспективами розвитку бізнесу, навіть в такі важкі часи ми приймаємо рішення щодо їх фінансування. Але це не має системного характеру.

Для фізичних осіб ми мали запустити проект скорингового кредитування в квітні-травні 2022 року, проте війна унеможливила та зробила нерелевантними всі математичні моделі та кредитні правила, які ми закладали для прийняття рішень щодо кредитування. Тому, кредитування фізичних осіб, так само як і з юридичними особами, відбувається точково.

Але ми вже бачимо, що бізнес відновлюється та адаптується до нових умов, тому, найімовірніше, через декілька місяців ми повернемося до певних програм кредитування, як завжди спираючись на ризик-орієнтований підхід в прийнятті рішень.

Підвищення облікової ставки спричинило різке подорожчання кредитів рефінансування НБУ, вартість яких підскочила до 27%. За даними регулятора, в РАДАБАНКу частка рефінансу сягала майже 38% у гривневих активах. Як ви вирішуєте проблему заміщення дорогого ресурсу? Які плани щодо погашення кредитів рефінансування?

Перш за все маю сказати, що всі кредити рефінансування, отримані до війни, були спрямовані на кредитування реального сектору економіки, але це рефінансування все забезпечено ОВДП. Крім того, НБУ на початку війни дав всім банкам можливість отримати бланкове рефінансування строком на один рік задля виконання своїх зобов’язань щодо можливих відтоків коштів населення та бізнесу.

Незважаючи на те, що на даний час неможливо реалізувати ОВДП на ринку, ми мали збалансований за строками погашення портфель цінних паперів, тому в липні-серпні ми отримаємо за строком більше 350 млн грн, що дозволить нам повністю закрити заборгованість перед НБУ до 1 вересня. Адже станом на сьогодні наш борг за кредитами рефінансування становить 360 млн грн. Тобто всі надходження від ОВДП будуть спрямовані на погашення рефінансування.

Невеликі банки зараз масово піднімають ставки за депозитами в гривні. Максимальна дохідність вже перевищує 18%. На вашу думку, чи продовжить вона зростати? Яка цінова політика РАДАБАНКу щодо депозитів?

Це природній процес для невеликих банків — заміщати супер дорогий ресурс від НБУ більш дешевими, хоча й теж дорогими депозитами від населення. Я спостерігаю зростання ставок за депозитами навіть в державних банках, хоча й не таке стрімке. Думаю, що протягом місяця-двох цей процес продовжиться та UIRD природним шляхом зросте на декілька процентних пунктів, а далі все залежить від регулятора. Мені здається, що якщо банки хоча б на половину закриють свою заборгованість з рефінансування, то завдання скорочення грошової маси можна буде вважати виконаним. В такому разі можуть з’явитися передумови для поступового зниження облікової ставки. Зі свого боку ми випустили акційний депозит «На Сме₽ть орків» строком до 01 вересня із підвищеною ставкою 20% річних у гривні, 1% річних від якого йде на потреби ЗСУ. Ближче до кінця дії цього акційного депозиту Комітет з управління активами та пасивами перегляне процентну політику із залучення ресурсів в залежності від геп-розривів які на той час будуть існувати.

На «Мінфіні» читачі часто скаржаться, що не можуть забрати з банків валютні депозити — в банках немає готівкових доларів та євро. З чим пов’язана така проблема. Чи є такі складнощі в РАДАБАНКу?

В РАДАБАНКу складнощів із цим питанням ніколи не виникало і на майбутнє не передбачається, адже ми очікуємо великі повернення валютних ОВДП, які ми плануємо направити на кредитування бізнесу. А в разі виникнення попиту на видачу валютних депозитів готові видавати їх навіть достроково, що робили й раніше. Проте, за весь період воєнного стану підвищеного попиту на видачу, а тим більше на дострокове повернення депозитів, не було та на сьогодні також не спостерігається.

З 9 липня НБУ скасував заборону на купівлю валюти для імпорту товарів. Як таке рішення відіб'ється на курсі?

На безготівковому ринку нічого не змінилось — курс 29,2549 + 1% зафіксований так і залишився. Тобто ніяк таке рішення не відбилося на цьому ринку.

Чи вважаєте ви, що вже час відмовлятися від фіксованого курсу і повертатися до плаваючого курсу на міжбанку? Чому?

Вважаю, що вже пора. Чому він до сих пір фіксований — це питання. Страждають експортери та валютні запаси держави. Чому облікову ставку було підвищено, а курс ні? Це теж питання відкрите.

Коментарі

Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися