Мінфін - Курси валют України

Встановити
6 липня 2022, 9:18 Читать на русском

Коли вигідніше прострочити кредит, ніж сплачувати відсотки

22 червня 2022 року Конституційний Суд ухвалив рішення у справі, відомій як справа про постдефолтні відсотки. Що змінить це рішення КСУ для банківського сектору та позичальників, у колонці для ЕП розповіла Ірина Кобець, радниця LCF Law Group, керівниця судової практики.

В останні роки боржникам банків за бізнес-кредитами стало економічно вигідніше мати прострочений кредит, аніж працюючий.

Це пов’язано зі зміною судової практики щодо нарахування відсотків за кредитними зобов’язаннями.

А тому правнича та банківська спільноти очікували майже два роки на позицію Конституційного Суду України (КС) щодо цього економічного нонсенсу.

Передісторія

До 2017−2018 років нарахування банком відсотків за кредитним договором до дати фактичного повернення кредиту вважалося аксіомою. І мало хто міг подумати, що це правило може бути поставлено під сумнів.

Однак, дві банківські кризи, значний пул прострочених кредитів (станом на 01.01.2017 розмір прострочених кредитів становив 538 млрд грн, або майже 50% від усіх кредитів), тисячі судових банківських спорів стали поштовхом для зміни підходів до обрахування заборгованості за кредитним договором.

Починаючи з 2017 року, поступово почала формуватися нова судова практика. І у 2020 році в справі «Ощадбанку» вона остаточно сформувалась для бізнес-кредитів.

Суть нового підходу Верховного Суду зводилась до того, що боржник повинен сплачувати визначені договором відсотки лише до дати повернення кредиту. Після цієї дати банк більше не може нарахувати відсотки, а може застосовувати лише заходи відповідальності.

Це означає, що плата за прострочений кредит (3%) стала вигіднішою, ніж за працюючий кредит (4−6% річних в іноземній валюті та 13−15% річних — в національній).

Додатково у 2020 році був введений один із ковідних мораторіїв, який передбачав заборону для банків нараховувати штрафні санкції за порушення кредитних договорів у період дії карантину.

А тому банки втратили можливість також компенсувати збитки і за рахунок штрафних санкцій.

Цього ж 2020 року «Ощадбанк» звернувся до Конституційного Суду з конституційною скаргою.

Яка роль Конституційного Суду в комерційному спорі

Варто розуміти компетенції Конституційного Суду України. Він не розглядає спір по суті, а лише визнає конституційним або неконституційним закон, який був застосований при вирішенні спору.

Тобто рішення КСУ само по собі не впливає на результати розгляду спору. Але воно є підставою для заяви про перегляд в майбутньому такого рішення суду.

Також КСУ може визнавати сам закон України конституційним, але його тлумачення судом — неконституційним.

Це своєрідна можливість для КС надавати свою оцінку застосуванню судами законодавства. У справі «Ощадбанку», очевидно, ставка була саме на це повноваження Конституційного Суду України.

Читайте також: Про що не хочуть говорити банкіри

Що сказав КСУ у справі про постдефолтні відсотки

Конституційний Суд України визнав, що оспорюваний «Ощадбанком» закон відповідає Конституції, оскільки він не обмежує права банку на отримання відсотків як плати за користування кредитом.

При цьому КС сформував три ключові висновки:

  1. Банк мав правомірні очікування на отримання відсотків за користування коштами саме до дня повернення кредиту.
    Як протягом терміну кредитування, так і протягом 2015−2017 років, коли банк у судовому порядку стягував заборгованість, стягнення відсотків до дати фактичного повернення було сталою практикою.
  2. Відповідальність за порушення обов’язку щодо повернення кредиту та нарахування відсотків за користування кредитними коштами є різними за змістом правовідносинами.
    Тобто отримання банком 3% річних як міри відповідальності не може впливати на право банку на отримання відсотків як плати за кредит.
  3. Забезпечення сталості та єдності судової практики є основоположною функцією Верховного Суду, яку не може здійснювати Конституційний Суд України.

Що означає рішення КСУ для банківського сектору

На перший погляд здається, що визнання конституційними оспорюваних приписів означає, що КС відмовив «Ощадбанку» у конституційній скарзі і це вже остаточна крапка у питанні постдефолтних відсотків.

Але це не так. Хоча KC прямо не зазначив, що банк має право нараховувати відсотки до дати фактичного повернення кредиту незалежно від закінчення терміну кредитування, такий висновок випливає з формулювань рішення.

Цю позицію підтримали й експерти, до яких звернувся Конституційний Суд.

Конституційний Суд, незважаючи на наявність відповідних повноважень, не надав оцінки тлумаченню Верховного Суду.

Він сказав, що питання судової практики — це виключна компетенція Верховного Суду. Напевно, це викликано прагненням не демонструвати конфлікт правових позицій між Конституційним та Верховним судами.

Однак, у будь-якому випадку, банківський сектор отримав додаткову аргументацію своєї позиції щодо постдефолтних відсотків. І це серйозне підсилення. Очікуватимемо, яку оцінку нададуть суди цим новим аргументам при розгляді судових спорів.

Тому в питанні постдефолтних відсотків на сьогодні це точно ще не крапка.

Читайте також: НБУ пожертвував кредитуванням, аби зберегти заощадження

Коментарі - 1

+
0
Андрій Марінін
Андрій Марінін
6 липня 2022, 14:24
#
Пожертвував)
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися