Рада ухвалила «податок на OLX»: що приховано у новому законі

► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

Що приховано в законі

Під час підготовки до другого читання в проєкт потрапили норми, які прямо не стосуються цифрових платформ.

Так, запроваджено вивізне мито на деякі види каменю. Мито запроваджується на вивезення (експорт) граніту необробленого, начорно обробленого, розпиляного на блоки чи плити, а також інших каменів, що використовуються для пам'ятників чи будівництва.

Читайте також: Рада ухвалила закон про «податок на OLX»

Встановлюється фіксована ставка у розмірі 0,3 євро за один кілограм фактичної ваги товару. Ці ставки впроваджуються на тривалий період — 10 років.

Норма щодо мита на камінь почне діяти через 45 днів з дня, наступного за днем опублікування цього закону. У поясненнях до правок зазначено, що вивізне мито запроваджується як захід для захисту суттєвих інтересів безпеки України відповідно до норм ГАТТ 1994

Крім того, передбачено, що постачальники електронних комунікацій зобов’язані за рішенням суду або розпорядженням НЦУ обмежувати доступ до платформ, які не зареєстровані належним чином або здійснюють незаконний продаж підакцизних товарів.

Законопроєкт фактично вибудовує нову вертикаль контролю за онлайн-продажами підакцизних товарів (алкоголь, пиво, тютюн, електронні сигарети та рідини до них).

Так, електронна торгівля алкоголем та тютюном дозволяється лише за умови виконання вимог. Продавець повинен мати діючу ліцензію на відповідний вид діяльності.

Створюється спеціальний державний реєстр, куди ліцензіати зобов'язані внести адреси своїх вебсайтів, URL-адреси, доменні імена та навіть назви мобільних додатків, через які здійснюється продаж.

Якщо ДПС виявить сайт або додаток, що продає алкоголь чи тютюн, але відсутній у цьому Реєстрі, це є підставою для прийняття рішення про обмеження доступу до такого ресурсу.

Закон забороняє продаж без попередньої ідентифікації віку покупця. Це має відбуватися через отримання даних з е-паспорта або е-посвідчення водія через портал «Дія», або використання технологій розпізнавання обличчя або залучення оператора для віддаленої ідентифікації в режимі реального часу.

Процедура обмеження доступу до сайтів-порушників має бути оперативною. ДПС приймає рішення про обмеження доступу. Національний центр оперативно-технічного управління протягом 3 робочих днів видає розпорядження провайдерам. Постачальники електронних комунікацій зобов'язані виконати блокування протягом 3 робочих днів.

За невиконання обов’язку щодо обмеження доступу до сайтів, визначених ДПС, встановлюється штраф у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів (34 000 грн), а за повторне порушення протягом року — 4000 мінімумів (68 000 грн).

Продаж підакцизних товарів через незареєстровані платформи тягне за собою анулювання ліцензій та блокування ресурсів. Рішення регулятора про санкції є обов’язковими, а їх оскарження не зупиняє виконання (якщо інше не вирішить суд).

Нагадаємо

9 червня Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт № 15111-д про оподаткування цифрових платформ, який назвали «податком на OLX». Він стосується як українських, так і міжнародних цифрових сервісів, зокрема Bolt, Uklon, Airbnb, Glovo, Uber та інших.

«Мінфін» писав, що 8 квітня Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт № 15111-д про оподаткування цифрових платформ.

Автор:

Редактор стрічки новин Роман Мирончук

Пише на теми: Економіка, фінанси, банки, криптовалюти, інвестиції, технології