Через військове вторгнення Росії в Україну понад 5 млн українців були змушені виїхати з країни. У яких випадках українські біженці в інших країнах мають сплачувати податки та які ставки в них діють, в колонці для «Економічної правди» розповіла радниця юридичної фірми Eterna Law Каріна Павлюк. «Мінфін» публікує ключові тези статті.
25 травня 2022, 14:26
Коли українські біженці мають платити податки в ЄС
Що таке «податкове резидентство»
Тривале перебування в іншій країні спричиняє виникнення статусу «податкового резидента» (tax resident) у країні перебування.
Поняття податкового резидентства не є тотожним громадянству, зазвичай не залежить від нього і визначається як належність особи до системи оподаткування конкретної держави. Інакше кажучи, податкове резидентство визначає країну, де у людини виникає потреба сплачувати податки.
Важливо також розрізняти поняття «податкового резидента» і просто «резидента» (resident). Статус резидента дає право на проживання на території іноземної держави (для цього необхідно мати посвідку на тимчасове проживання у цій державі).
Однак, посвідка на тимчасове проживання або наявність другого громадянства в іншій країні не тягне автоматично за собою податкове резидентство іноземної держави.
Зазвичай, кожна країна встановлює свої критерії визначення податкового резидентства. У більшості європейських країн ці критерії є досить схожими і зводяться до трьох тестів:
- кількість днів перебування у країні протягом року (для присвоєння статусу податкового резидента (необхідно перебувати понад 183 дні);
- наявність центру життєвих та економічних інтересів;
- наявність постійного місця проживання.
Такий класичний підхід зберігається, наприклад, у Болгарії, Польщі, Угорщині, Литві.
У Франції, крім класичних тестів, застосовується правило, коли податковим резидентом також вважається особа, яка займається професійною діяльністю у країні.
У деяких країнах зовсім відсутній такий критерій, як «центр життєвих та економічних інтересів» (під яким розуміється місце сімейних та соціальних зв’язків, бізнес-діяльності, політичної та культурної активності, місце, з якого здійснюється управління нерухомістю), і податкове резидентство визначається за формальними ознаками (застосовується тест на постійне проживання та 183 дні на рік).
Такий підхід має місце у Німеччині, Латвії, Естонії, Молдові, Туреччині, Грузії та Чехії.
Кожна країна має свої особливості, і перед тим, як влаштовуватися там, має сенс вивчити її податкові правила, зрозуміти, як швидко ти отримаєш до неї фіскальну прив’язку, і від чого ця прив’язка залежатиме.
Які ставки податків
Доки фізособа є нерезидентом у певній країні, у неї виникає необхідність сплачувати податки тільки з тих доходів, які виникають безпосередньо в тій країні.
Це може бути прибуток від здачі в оренду нерухомості, що знаходиться в цій країні, від отримання дивідендів від місцевих компаній — кіпрської, британської тощо.
З іншого боку, надання статусу «податкового резидента» тягне за собою необхідність сплачувати податки абсолютно з усіх доходів людини, отриманих із джерел із усього світу.
Таблиця нижче показує застосовні ставки податку для фізичних осіб в країнах, які користуються найбільшою популярністю серед українських біженців.
На противагу розвиненим європейським країнам, які прагнуть стягнути податок будь-що, отримавши статус «податкового резидента» на Кіпрі, фізособа, навпаки, отримає відчутні пільги.
Так, дивіденди, відсотки, інвестиційний прибуток (capital gains), а також доходи від надання послуг за межами Кіпру повністю звільняються від оподаткування; а дохід від трудової діяльності на Кіпрі звільняється від оподаткування у розмірі 50%.
Водночас, до виплат від нерезидентів будуть застосовані договори про уникнення подвійного оподаткування, укладені не між Україною та Кіпром/Британією, а між Польщею/Угорщиною/Німеччиною (країною, куди переїхала людина) і, відповідно, країною реєстрації компанії (Кіпр, Британія, ОАЕ та ін.).
Читайте також: Як НБУ створив проблеми для 6 мільйонів українських біженців
Таким чином, податкове навантаження повністю змінюється — причому, частіше у бік значного збільшення.
Наприклад, якщо громадянин України володіє часткою в еміратській компанії, то до дивідендів, що виплачуються еміратською компанією, може бути застосована ставка 5% за договором між Україною та ОАЕ (при дотриманні певних умов).
Але якщо громадянин України стає податковим резидентом Німеччини (у зв’язку з переїздом туди), то, в рамках нещодавно прийнятих поправок до німецького законодавства, до таких дивідендів цілком імовірно може бути застосована ставка 25%.
До того ж, при переїзді в іншу країну варто враховувати застосовні правила про контрольовані іноземні компанії, які можуть мати місце в тій країні.
Тому що ви, як податковий резидент, повинні підкорятися всім податковим правилам тієї країни, де набудете статусу податкового резидента.
Читайте також: Банки продовжують нараховувати відсотки за непрацюючими кредитами
Як бачимо, у кожній країні свої особливості оподаткування доходів фізичних осіб. Причому вони можуть разюче відрізнятися від звичних нам українських стандартів.
Своєчасний аналіз доходів і правильний розрахунок податків допоможуть уникнути катастрофічних втрат фінансів на сплату податків.
Джерело:
Мінфін
Коментарі - 5