Мінфін - Курси валют України

Встановити
11 травня 2022, 13:25 Читать на русском

Продукти вже подорожчали на 23%: як спинити інфляцію під час війни

Споживчі ціни у квітні 2022 року, порівнюючи з березнем, зросли на 3,1%. У річному вимірі інфляція прискорилася з 13,7% до 16,4%. Що подорожчало найбільше та як спинити зростання цін під час війни, розповів у фейсбуці голова Ради НБУ Богдан Данилишин.

Богдан Данилишин, Нацбанк, НБУ, інфляція, ціни на продукти, війна в Україні
фото: agro.24tv.ua

Як змінилися ціни в Україні: паливо — плюс 29,6%, яйця — мінус 26,7%

Із початком війни немонетарні чинники кардинально посилили свій вплив на інфляційну динаміку. Загострення проблем безпеки та логістики призвели до випереджаючого зростання цін на продукти харчування, ліки, паливо, транспортні послуги.

Лише за березень-квітень:

  • продукти харчування подорожчали на 10,9% (в річному вимірі +23,1%);
  • фармацевтична продукція — на 12,2% (в річному вимірі +16,7%);
  • автомобільне паливо та мастила — на 8,2% (в річному вимірі +29,6%);
  • транспортні послуги — на 5,2% (в річному вимірі +21,9%).

Серед продуктів харчування за час війни найбільше подорожчали макаронні вироби (+14,1%), риба (+12,9%), фрукти (+39,3%), овочі (+25,3%). Однак, окремі товари через надлишкове виробництво та логістичні експортні обмеження навіть подешевшали: яйця (-26,7%).

Вагомий внесок в прискорення інфляції здійснило передвоєнне підвищення цін у промисловості, внаслідок структурних реформ енергетичної сфери та волатильності світових цін. У лютому річне зростання цін промислових товарів становило 66%, в т. ч. послуги електро-, газо- та теплопостачання подорожчали в 2,5 рази, вартість сирої нафти і природного газу — в 2,1 рази, кам’яного вугілля — в 2,3 рази, продуктів нафтоперероблення — в 1,6 разів, продукції хімічної промисловості — в 1,5 рази.

Читайте також: Інфляція в Україні перевищила 16%. Як змінилися ціни

Як війна змінила ціноутворення

Прискорення інфляції єврозони і особливо подорожчання енергоносіїв посилює імпорт інфляції в економіку України.

За даними НБУ, середня інфляція у основних торговельних партнерів України пришвидшилась зі 7% на початку року до 10,5% у квітні 2022 року. В довоєнній Україні імпорт газу, нафти та продуктів нафтоперероблення складав майже 45% від потреб внутрішнього використання. Енергоносії складали 9% в структурі споживчого кошика населення та 13% в структурі проміжного споживання економіки.

Агресія РФ кардинально змінює ціноутворення на ринках України.

В умовах воєнної економіки монетарні стимули не в змозі змінити споживчі/інвестиційні настрої населення та підприємств, а ринкові інфляційні очікування просто відсутні. Постійні руйнування об'єктів критичної інфраструктури (зокрема, нафтопереробних заводів та нафтобаз) обмежують пропозицію товарів та ускладнюють логістику, що посилює ефекти імпорту інфляції, тисне на ціни.

Внаслідок воєнних дій руйнується продуктивний потенціал національної економіки, знижується і без того низький рівень доходів населення.

Ще до війни, за оцінками МВФ, рівень доходів українців був найнижчим у Європі у вимірі міжнародних доларів за паритетом купівельної спроможності. Приріст заощаджень населення взагалі був відсутнім. Під час та після війни сукупний попит ще тривалий час буде залишатися пригніченим і не справлятиме надмірного впливу на інфляційні процеси.

Читайте також: Без свят та зарплати: як працюватимемо до закінчення війни

Контроль за цінами та політика центробанку

В умовах воєнної економіки контроль за цінами, радше, досягається адміністративними заходами, аніж відсотковою політикою центробанку. Саме тому, з початку війни уряд запровадив контроль за цінами соціально значущих товарів, а Нацбанк зафіксував валютний курс та запровадив валютні обмеження, що сприяло зниженню девальваційно-інфляційного тиску на імпортні товари.

Окрім цього, НБУ зафіксував облікову ставку на рівні 10% річних, що сприяло передбачуваності грошово-кредитного ринку.

Однак дизайн монетарної політики все ще потребує удосконалення задля посилення посередницьких функцій банківської системи в умовах воєнної економіки. В даних економічних обставинах політика центробанку повинна бути цілком і повністю підпорядкованою меті підтримки економіки відповідно до ст. 6 Закону України «Про Національний банк України».

Можливість повернення до класичного монетарного режиму інфляційного таргетування варто розглядати лише після закінчення воєнних дій, відновлення безпекового середовища та відновлення ринкових засад функціонування економічної та фінансової системи країни.

Читайте також: Кому допомагає НБУ, утримуючи курс, і що працює на стабільність гривні

Автор:
Данилишин Богдан
Голова Данилишин Богдан
Рада Національного банку України

Коментарі - 4

+
+45
jffin
jffin
11 травня 2022, 15:22
#
Данилишин офигел И тут он суёт свои странные идеи На топливо уже зафиксировали цены, сильно помогло? Или цель была что бы его не стало? Тоже самое будет с этими остальными административными методами И после войны он начнёт ещё что-то выдумывать что бы таргетинг инфляции убрать
+
+23
Elena1997
Elena1997
12 травня 2022, 7:05
#
Бензина не поэтому не стало.
+
0
GrugoriyHoland
GrugoriyHoland
12 травня 2022, 11:54
#
Приятно читать комментарий специалиста и в законодательной базе и таможенном и налоговом законодательстве! Сразу видно эесперта в вопросах импорта ГСМ (споследующим администрированием акциза, ну и таможенной политики Украины.

Ну, а по поводу гр Данилишина -хватит того, что с 2010 года он в Чехии со статусом «беженца» поливал грязью всех — от Ющенко до Тимошенко, не говоря о «наступниках».
+
0
Devid1990
Devid1990
12 травня 2022, 19:12
#
А после войны +1000%? Так как было во всех странах после войны
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися