Мінфін - Курси валют України

Встановити
13 квітня 2022, 14:00 Читать на русском

Банки на війні: як кредитують, платять за депозитами та на чому заробляють

Україна воює проти агресора вже майже 50 днів. Незважаючи на шок, наша банківська система витримала удар із досить ліберальними для такого часу обмеженнями. Чим живуть фінансисти зараз, які завдання вирішуватимуть і які умови запропонують власникам депозитів та позичальникам, — розбирався «Мінфін».

Банки вже пристосувалися до вимог воєнного часу. Далеко не скрізь вони працюють зараз у звичайному режимі, але, незважаючи на це, забезпечують основні послуги як для армії, так і загалом для економіки та населення. Ба більше, чиновники навіть фіксують приплив коштів у банківську систему, що не є характерним для періоду війни у будь-якій країні світу.

Читайте також: Три сценарії для економіки України під час війни

За даними заступника голови НБУ Ярослава Матузка, з початку війни до 31 березня приріст залишків на рахунках клієнтів склав 28,1 млрд грн в еквіваленті (за коштами юридичних та фізичних осіб у всіх валютах за фіксованим курсом). Гривневі вклади населення з початку війни зросли на 18%. Щоправда, громадяни здебільшого акумулюють їх на гривневих поточних рахунках, а термінові та валютні вклади скорочуються.

За юридичними особами спостерігається падіння залишків, оскільки основна частина їх коштів пішла на виплати зарплат та податків, а майже 86% підприємств зараз або припинили роботу, або змушені були скоротити обсяги своєї діяльності через війну.

Як наразі живе банківська система

В умовах воєнного часу перед банками стоять такі завдання:

1. Фізично вижити (дуже актуально для невеликих регіональних банків, особливо якщо їх центральні офіси та ключові відділення перебувають у зоні бойових дій).

2. Забезпечити повноцінне фінансування армії та функціонування економіки (першість тут належить держбанкам).

3. Вийти хоча б на мінімальну прибутковість та підтримувати виконання вимог та нормативів НБУ.

4. Зберегти і, за можливості, наростити кількість клієнтів, зокрема за допомогою кредитування, лізингу тощо.

Для виконання такої програми дій банкам треба мати відносно стабільну базу фондування, капітал та якісні активи, що приносять дохід.

База фондування: чому банки знижують ставки за депозитами

НБУ дав можливість банкам відносно спокійно рефінансуватись у моменти непередбачених розривів ліквідності. Відповідно саме собою фондування для банків стає вирішуваним завданням навіть у воєнний час.

Наприклад, 25.03.2022 пройшли кількісні тендери з рефінансування банків:

  • черговий тендер терміном до 28 днів, за результатами якого задоволено заявку 5-ти банків на суму 1,085 млрд грн під 11% річних;
  • позачерговий тендер терміном до 357 днів, за результатами якого задоволено заявку 7-ми банків на суму 1,166 млрд грн під 11% річних.

В умовах війни громадяни та юридичні особи не схильні розміщувати свої кошти на термінові депозити навіть під високий відсоток. Їх цікавить переважно можливість оперативно керувати своїми грошима.

Читайте також: Які проблеми створюють банки своїм клієнтам під час війни

Збільшенням ставок особливого ефекту зі зростання бази та подовження термінів фондування банки досягти не можуть. Тому більшість великих і навіть середніх фінустанов почали знижувати ставки за вкладами населення, прибрали плату за залишками на рахунках та скоротили багато інших «плюшок». Для виживання фінустанови роблять ставку здебільшого на свій капітал та відносно довгостроковий за теперішніх часів рефінанс Нацбанку.

У НБУ ж, судячи з сум рефінансу, у пріоритеті держбанки та великі гравці. Наприклад, у березні цього року найбільші суми отримали: Приватбанк — 16,5 млрд грн, Укргазбанк — 7,2 млрд грн, Укрексімбанк — 3,5 млрд грн, Таскомбанк — 2,5 млрд грн.

Банківська система залишається повністю ліквідною і має досить великий запас міцності, що добре видно на даній таблиці НБУ:

Наразі банки спокійно закривають поточні потреби у ресурсах як за рахунок власних коштів, так і за рахунок рефінансу Нацбанку. Тому чекати на зростання відсоткових ставок за депозитами юридичних осіб та вкладами громадян не варто. Тенденція їх поступового зниження, навіть з урахуванням зростаючої інфляції, збережеться.

Запровадження 100% державної гарантії за вкладами громадян на період воєнного часу було правильним та своєчасним рішенням. Це додатково підстраховувало банківську систему від емоційного фактора, що є важливим. Бо тільки депозити фізосіб, за даними Нацбанку, на кінець лютого становили 687,14 млрд грн.

Хочете вищу ставку за депозитом? Оформіть вклад через «Мінфін» та отримайте бонус

Капітал та якісні активи: банки переходять у режим жорсткої економії та кредитування держпрограм

До війни банківська система була повністю капіталізованою. У більшості банків показники достатності капіталу значно перевищували мінімальні 10%. Досить оптимістичний прогноз Нацбанку передбачав близько 3,8% зростання ВВП України у 2022 році.

Це дозволяло сподіватися на зростання доходів банків, їх прибутковість та збільшення капіталу за рахунок вкладень акціонерів та капіталізації прибутку. Своїми показниками на цьому фоні традиційно виділявся Приватбанк, чистий прибуток якого за 2021 рік склав 35,05 млрд. грн.

Крім цього, банки активно списували проблемну заборгованість (NPL): до кінця 2021 року обсяг непрацюючих кредитів зменшився на 85,2 млрд грн. За рік, на 1 січня 2022 року, він скоротився з 41% до 30% кредитного портфеля.

Все змінила війна та заподіяні нею збитки економіці (за попередніми підрахунками уряду, вже зараз вони становлять щонайменше $1 трлн).

Прогнози падіння ВВП України у різних міжнародних експертів суттєво відрізняються: від 20% (ЄБРР) до 35% (МВФ), та взагалі песимістичних 45% (Світовий банк).

У цій ситуації буде потрібне окреме і дуже складне рішення уряду і Нацбанку не тільки щодо відновлення економіки, але й створення механізму покриття подібних збитків для постраждалих підприємств і банків, які фінансували знищені проєкти.

Падіння дохідності працюючого кредитного портфеля у поєднанні зі зниженням маржинальності цих операцій стане серйозною проблемою для банків країни у 2022−2023 роках.

В умовах військового часу основний дохід банкам приноситиме їх портфель ОВДП та військових облігацій (542,96 млрд гривень в еквіваленті), не скасовані комісійні від обслуговування клієнтів і частково (до 30−35% від довоєнних обсягів) — відсотковий дохід від працюючого кредитного портфеля.

Портфель ОВДП та його розподіл можна побачити у наступній таблиці Нацбанку:

Активні операції банки проводитимуть надзвичайно обережно, з огляду на зростання ризиків.

Для зменшення своїх витрат банки мінімізуватимуть штат співробітників, максимально скоротять адміністративно-господарські витрати і переведуть більшість своїх послуг в онлайн режим із тотальною економією як мінімум на найближчі декілька років.

Для виходу хоча б на невеликий рівень прибутковості частина фінустанов кредитуватиме певні проєкти, щоб «не проїсти» капітал. Ця проблема буде дуже актуальною для дрібних фінустанов із відносно невеликим капіталом.

Як змінюватиметься банківський сектор

Банки переважно перейдуть на кредитування агро- та інших програм під гарантії уряду. Оскільки через складність отримання якісних застав від позичальника інших способів мінімізації кредитних ризиків вони фактично не мають.

За даними голови НБУ Кирила Шевченка, з початку війни банківська система вже видала 2,3 млрд грн. кредитів і кредитний портфель банківської системи не знизився.

У планах банків, за його словами, додаткове кредитування аграрної галузі на 40 млрд грн, і це плани банків-учасників програми. Станом на 1 квітня це 12 банків. Пакети документів ще 17 банків — на стадії підписання.

Банки хочуть максимально швидко адаптуватися до ситуації, що склалася. У відносно мирних регіонах фінустанови поступово почнуть розширювати кредитування роздрібної торгівлі, логістики, середнього та малого бізнесу. Після закінчення війни за грамотного стимулювання бізнесу дуже актуальним стане кредитування всіх галузей економіки, пов'язаних із відновленням України.

За споживчими кредитами, особливо беззаставними, особливої активності у банків не спостерігатиметься. Натомість поступово відновиться стара практика кредитування банками клієнтів під заставу депозитів у цих же установах.

На валютному ринку НБУ залишиться універсальним покупцем та продавцем валюти, офіційний курс долара збережеться на довоєнному рівні — 29,2549 гривень. Саме Нацбанк закриватиме весь недолік долара і євро, що складається у клієнтів на міжбанку, як він це й робив весь військовий час.

Читайте також: Що робити, коли неможливо купити долар, а видача готівки обмежена

З урахуванням активної фінансової іноземної допомоги ЗВР України на початок квітня становить $28,1 млрд. Цього цілком достатньо для покриття дефіциту валюти, що складається, при фінансуванні критичного імпорту.

На готівковому ринку — незабаром Нацбанк зрозуміє, що заборона на продаж валюти в касах банків (за винятком ситуації у прифронтовій смузі на розсуд керівництва банків) просто віддає цей сегмент ринку окремим фінкомпаніям, стимулюючи «чорний» ринок, і, найімовірніше, скасує це обмеження. Але «пороги» операцій з валютою за картками клієнтів та інші заборони, введені в перший місяць війни для протидії відтоку капіталу, поки що збережуться.

Загалом подальша поведінка банківського сектора залежатиме від ситуації на фронтах, політичної обстановки в Україні та світі, а також міри реальної підтримки світової спільноти української держави.

Автор:
Олексій Козирєв
Аналітик Олексій Козирєв
Пише на теми: Валюта, цінні папери, інвестиційні проєкти, кредитування, міжнародні валютний та фондовий ринки, фінансові стартапи

Коментарі - 1

+
+15
MikolaB
MikolaB
14 квітня 2022, 9:32
#
Я знаю на чим заробляє ПриватБанк нажаль з власного досвіду і з радістю розповім вам. Маю кредитний ліміт на картці сто тисяч.
Отримав повідомлення у чаті ПриватБанку 28.02.22
01.03.2022 року по всім кредитним карткам, включаючи ті, які мали прострочення зобов’язань терміном до 90 днів включно, банк до 01.06.2022 переводить клієнтів на пільгові умови договору під 0,00001% та без обов’язкового мінімального платежу (в т.ч. і за лютий).
Процес переведення клієнтів відбуватиметься поетапно (не всі одразу). Інформацію про пільгове обслуговування ви зможете переглянути в вашому Приват24.

А сьогодні маю інше повідомлення від ПриватБанку

Обов’язковий платіж: 0 UAH
Сума повного погашення: 84052.14 UAH
Ви не погасили заборгованість до закінчення пільгового періоду, тому на Ваш борг нараховуються відсотки за ставкою 1.7 % в місяць (списання відбувається в кінці місяця).
На дату 14−04−2022 сума до повного погашення становить 84052.14 UAH (ця сума складається з 83399.78 UAH Вашої поточної заборгованості та 652.36 UAH відсотків, що нараховано цього місяця та буде списано в кінці місяця). Якщо Ви внесете на картку 84052.14 UAH сьогодні, то Ви повністю розрахуєтесь з кредитом, Ваша картка 'вийде в нуль', і Ви зможете знову користуватися кредитним лімітом з пільговим періодом.

І що це значить, а як же 0.00001% до 01.06.2022?
Я ж на це розраховував.
Ось так ПриватБанк ошукує людей.
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися