«Короткі» договори та швидкі звільнення: як змінюють трудове законодавство

Влада вже не перший рік хоче переписати трудове законодавство. Після спроби, що провалилася рік тому, ґрунтовно відредагувати трудове законодавство (законопроєкт № 2708 «Закон про працю» на 98 статей від Милованова і Третьякової) зашиті там неприємні для найманого персоналу новації розкидали по десяткам законопроєктів.

Читайте також: Ринок праці в Україні. Для кого є робота на хорошу зарплату

Зараз їх налічується понад 20 і таким чином намагаються провести новації порційно. Одна з таких «порцій» — законопроєкт № 5388, який нещодавно був прийнятий Верховною Радою у першому читанні. Він значно звужує права працівників і створює дисбаланс у відносинах працівник — роботодавець.

Менше бюрократії або закон про швидкі звільнення

Законопроєкт № 5388 був поданий до парламенту Кабміном у квітні цього року. Він передбачає внесення змін до низки законодавчих актів і позиціонується як «дерегуляція трудових відносин».

Читайте також: Що заважає знизити податки на зарплату

Як йдеться у пояснювальній записці до документа, зараз трудові відносини сильно забюрократизовані. Багато заплутаних процедур стали чисто формальними. Але оскільки вимагають обов'язкового виконання, є свого роду «стоп-сигналом» для роботодавця, який хоче взяти спеціаліста на роботу.

Для вирішення цієї проблеми запропонували впровадити в Україні європейські директиви з трудового права і максимально спростити оформлення.

Як йдеться далі у пояснювальній записці, це знизить рівень бюрократизації трудових відносин, зменшить навантаження на бізнес і сприятиме легалізації праці найманих працівників. Тобто в уряді з самого початку не приховують: на першому місці у цієї законодавчої ініціативи — інтереси роботодавця.

Йдеться, в першу чергу, про великі компанії, де «все за КЗпП». Бізнес вже давно заявляв, що фактично опинився в заручниках у найманих працівників.

Адже у КЗпП прописані 8-годинний робочий день і обов'язкові вихідні, подвійна оплата за позаурочну роботу, 24-денна відпустка тощо. Але головне — звільнити працівника вкрай складно, навіть якщо він виконує свої обов'язки погано.

«Наприклад, якщо планується скорочення, працівників має бути попереджено, мінімум, за два місяці плюс заплатити їм на виході потрійну зарплату. Тобто навіть якщо фахівець вам вже фактично не потрібний, доведеться годувати його ще п'ять місяців», — скаржиться директор великого харчового підприємства, який попросив не називати його імені.

Крім того, працівник, який вважає, що його несправедливо звільнили, завжди може звернутися до суду. І часто служителі Феміди стають на бік найманого фахівця і відновлюють його на посаді.

Такі правила лякають в тому числі й іноземних інвесторів.

«У багатьох нормах чинного трудового законодавства збережені ще радянські догми. Тому будь-які ініціативи, пов'язані з дерегуляцією/спрощенням трудових відносин, вітається легальним бізнесом. Ми також однозначно „за“ прийнятий у першому читанні проєкт № 5388. І чекаємо продовження», — говорить голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.

За його словами, поки що у відповідність з європейським законодавством привели тільки декілька норм. Бізнес же розраховує на системне реформування трудового законодавства з урахуванням мінливої ситуації на ринку праці.

«Хороша новина: буде більше відповідальності на робочому місці», — прокоментував нам прийняття нового законопроєкту голова концерну «Ярослав» Олександр Барсук.

З точністю до навпаки сприймають прийдешні зміни профспілки.

Голова профспілки виробничників, підприємців і трудових мігрантів Наталія Землянська каже, що проєкт виписаний на догоду роботодавцям — компанії зможуть в прямому сенсі слова експлуатувати людей і звільняти буквально з будь-якого приводу. «Це буде закон про швидкі звільнення», — говорить вона.

Головні зміни: трудові договори, випробувальний термін, звільнення

Проєкт № 5388 обумовлює декілька ключових змін. Головне — трудові договори.

Формально вони є і зараз, але служать лише «додатком» до КЗпП. «Якщо умови трудових договорів порушують трудове законодавство, суд визнає їх недійсними», — пояснює Землянська.

Читайте також: На що живуть безробітні українці

Нові правила поставлять на перше місце саме трудові договори. У них прописуватиметься все — від тривалості робочого дня і тижня, до умов праці, відпустки, понаднормової роботи, зарплати, різного роду бонусів і штрафних санкцій.

Тобто буде свого роду інструкція з праці для фахівця.

З одного боку, це не погано — адже можна відразу обумовити всі нюанси і потім вже не буде сюрпризів, скажімо, «прохання» начальства вийти попрацювати у вихідний день.

З іншого боку, цілком очевидно, що роботодавці спробують протягнути в такі договори вигідні для них пункти. А при безробітті, що зашкалює, (вже понад 10% економічно активного населення) і слабкій доступності для пересічних громадян юридичних послуг, зробити це буде нескладно.

У теорії, цілком реальними стануть офіційні умови на 7-денний робочий тиждень з 10-годинним робочим днем і без відпустки. І все це — на мінімалку. Або погоджуйся і працюй, або залишишся без місця.

Крім того, в проєкті є важливий нюанс — роботодавець може змінити умови договору вже після його укладення. Єдине, що від нього вимагається, — повідомити про це працівнику. А той може або погодитися на нововведення, або зажадати розірвати контракт і залишити роботу. Причому, без будь-яких компенсацій.

Контракти можуть бути безстроковими або терміновими. Термінові контракти можуть бути від кількох місяців до п'яти років із можливістю пролонгації.

Як кажуть роботодавці, які контракти вони підписуватимуть з людьми — залежатиме від кожного конкретного фахівця і відділу, де він працює. Скажімо, цінних фахівцям можуть запропонувати безстроковий контракт, прописавши в ньому різного роду «плюшки», а ось робочих на різного роду експериментальні проєкти почнуть наймати на максимально короткий час — якщо бізнес не піде, їх буде простіше звільнити.

За контрактом можна буде наймати людей на сезонні, проєктні, аварійні роботи тощо. Готуються нововведення також за колективними договорами — їх доведеться укладати навіть ФОПам.

Ще один важливий нюанс — випробувальні терміни.

Згідно із законопроєктом, більшу частину людей можна буде наймати з випробувальним терміном (протягом якого оплата, як правило, нижча). У документі помітно скоротили список тих, кого заборонено брати на випробувальний термін. У ньому залишили тільки осіб до 18 років, вагітних, людей з обмеженими можливостями, тих, кого беруть на роботу за строковим договором до 12 місяців. І додали тих, хто вже пройшов відбір на посаду за конкурсом.

Для порівняння: зараз за КЗпП без випробувального терміну повинні приймати на роботу також матерів-одиначок, молодих фахівців після закінчення ПТУ чи ВНЗ, які звільнилися зі строкової військової служби тощо.

«Дискусійною виглядає можливість випробування при прийнятті на роботу осіб, обраних на посаду, переможців конкурсного відбору, оскільки зазначені процедури спрямовані на перевірку відповідності кандидата роботі, яка йому доручається», — відреагували в Головному науково-експертному управлінні Ради.

Але, мабуть, головним неприємним сюрпризом для працівника є простота звільнення. Фактично після закінчення контракту роботодавець вам нічого не винен — може звільнити в будь-який момент і без жодної вихідної допомоги (якщо інше не прописано в контракті). Звільняти зможуть і до закінчення дії договору — всі підстави для звільнень можна прописувати в контракті.

«Вишенька на торті» — проєкт пропонує прибрати з чинного трудового законодавства пункт, за яким зараз роботодавець зобов'язаний погоджувати звільнення з профспілками. Що, за словами Землянської, фактично позбавляє людей надії на справедливість.

Адже зараз профспілка може не погодити звільнення. Якщо ж людину звільнять без узгодження, можна подавати до суду і відновитися на робочому місці, причому, за весь час вимушеного простою вам повинні будуть заплатити зарплату.

«Є в проєкті і відверті дурниці. Скажімо, співробітникам на терміновому договорі повинні повідомляти про вакансії за безстроковими договорами, щоб вони могли на них перейти. За рядовими посадами це ще куди не йшло. Але уявляєте керівників на термінових договорах, яким формально весь час пропонуватимуть будь-які вакансії (аж до прибиральниці або вантажника) за безстроковими договорами», — говорить юрист Олександр Ярецький.

Повна матеріальна відповідальність

Окремо в новому проєкті пройшлися по темі матеріальної відповідальності працівника.

З фахівця можуть стягнути матеріальний або репутаційний збиток роботодавцеві — це можна як спочатку прописати в трудовому договорі, так і додати вже за фактом нанесення збитку.

Відзначимо, що покривати завдані збитки підприємству потрібно і зараз. Але є важливий нюанс — сума обмежується середнім заробітком фахівця. Тепер же пропонується визначати суму збитку за бухгалтерськими документами з урахуванням балансової вартості майна.

А якщо вас зловлять на недостачі або крадіжці, то доведеться заплатити за товар за ринковими цінами — верхньої планки за сумами стягнення немає. Іншими словами, якщо ви зламаєте обладнання за декілька тисяч доларів, доведеться за нього заплатити у повному обсязі.