8 жовтня 2021, 9:15 Читать на русском

Як шахраї оформлюють онлайн-кредити?

Популярність онлайн-кредитів на карту обумовлена ​​насамперед простотою їх оформлення і зручністю отримання необхідних коштів безпосередньо на банківську карту. Наприклад, при оформленні кредиту онлайн в Мoney4You сучасна скорингова система дозволяє розглянути заявку клієнта і провести його ідентифікацію за 3−5 хв і протягом 10−15 хв переказати гроші на його карту. Якщо врахувати, що ймовірність схвалення позики досить висока — до 98%, то така фінансова послуга має все більший попит серед населення.

Однак за простотою отримання позики криється проблема шахрайства з метою оформлення липового кредиту на чуже ім'я. Згідно із законодавством, відповідальність за позику несе особа, на яку цей кредит оформлений.

Що ж робити, якщо прийшло повідомлення про непогашений кредит, якого ви не брали? Як уникнути моральних і матеріальних втрат?

Позиція кредитора

За статистикою серед всіх кредитів мікрофінансових організацій (МФО) до 6% мають ознаки шахрайства, а серед первинних звернень ця цифра зростає до 30%. Шахраїв приваблює перш за все, те, що всі операції здійснюються віддалено через Інтернет. Створюється враження доступності та безкарності. Зрозуміло, що МФО не готові миритися з подібними порушеннями, оскільки неповернення позик досягає 25%.

На думку Олега Кузьмінова, директора фінансової компанії Мoney4You, тільки впровадження сучасних моделей скорингу дозволить істотно знизити рівень ризиків, пов'язаних з неповерненням позик. Компанія успішно присікає спроби шахрайства завдяки системі верифікації даних позичальника, а також професіоналізму співробітників. Це безпосередньо впливає як на репутацію і доходи компанії, так і захищає сумлінних позичальників від фінансових втрат і проблем з законом.

Окрім цього, МФО залучають надійні платіжні системи, посилюють правила внутрішньої безпеки, застосовують серйозну автоматизовану систему віддаленої ідентифікації клієнтів. Ця процедура включає аналіз кредитоспроможності позичальника за багатьма параметрами. Основні з них: копії паспорта та ІПН; карта українського банку або обліковий запис платіжної системи; фінансовий номер телефону (прив'язаний до банківської карти); кредитна історія; електронна пошта та аналіз профілів в мережі Інтернет.

Нові правила ідентифікації клієнта по системі BankID і КЕП (кваліфікований електронний підпис) пропонують передачу особистих даних від банку кредитору в зашифрованому вигляді. Широко застосовується також система віддаленої фотоідентифікації позичальника в режимі реального часу.

Зрозуміло, що чим ретельніше відбувається перевірка даних позичальника, тим менше можливостей у кіберзлочинців обдурити МФО.

Як виникає проблема?

Останнім часом викрадення та торгівля персональними даними перетворилася в бізнес для кіберзлочинців. Попри закон України «Про захист персональних даних», реалізувати його на практиці досить складно. На жаль, доступ до майданчиків, де зберігаються особисті дані громадянина, часто буває незахищеним. Наприклад, для оформлення поїздок, покупок в кредит, працевлаштування, участі в тендерах і т.д. громадянин залишає ксерокопії своїх документів (часто з відміткою «копія вірна»), вказує номер телефону, електронну пошту та навіть номер банківської карти в разі електронних платежів.

Бажання і вміння маніпулювати психологією людини дозволяє шахраям заволодіти персональними даними, використовуючи найрізноманітніші схеми.

1. Створення фальшивих сайтів (як правило, підробка під легальні), мета яких заволодіти як особистими даними (для оформлення кредиту на чуже ім'я), так і грошима жертви. Наприклад, через ці сайти шахраї:

a) обіцяють за певний відсоток видалити дані про позичальника з бази даних кредитора і бюро кредитних історій (БКІ), представляючись співробітником будь-якої кредитної фінансової компанії;

б) пропонують за невеликі комісійні повернення ПДВ за покупку іноземних товарів, обіцяючи при цьому, що сума складе не менше 20 тис. грн;

в) проводять від імені фейкової фінансової організації акцію з пропозицією отримати бонус у вигляді грошей;

г) виступають від імені факторингової компанії та в офіційному листі повідомляють клієнту про зміну кредитора і про необхідність повідомити свої дані та терміново погасити заборгованість.

2. Фейкові вакансії на сайтах безкоштовних оголошень. Злочинці пропонують роботу в віддаленому режимі за пристойні гроші. Для цього претендент повинен повідомити всі особисті дані, йому також пропонують змінити фінансовий номер телефону. Через деякий час клієнт дізнається про заборгованість по кредиту.

3. Телефонне шахрайство. Кіберзлочинець дзвонить від імені відомого мобільного оператора і повідомляє, що номер клієнта буде заблоковано, наприклад, внаслідок кібератаки, і потрібно терміново повідомити особисті дані жертви та пароль з SMS. Мета злочинця — зламати онлайн-банкінг клієнта і пройти верифікацію, далі в особистий кабінет можна прив'язати іншу карту, змінити пароль, взяти кредит і викрасти кошти жертви.

Основні схеми обману з онлайн-кредитами

Недосконалість законодавства та еволюція методів викрадення особистих даних громадян призводить до різноманітності методів онлайн-шахрайства з кредитами.

1. Використання підставних осіб. Шахрай оформлює кредит на іншу особу, використовуючи його персональні дані, а гроші намагається перевести на свою банківську карту. Або відкриває додаткову карту на цю особу і при отриманні кредиту швидко знімає з неї гроші. Часто виявляється, що позику взяли родичі, які мають доступ до документів жертви. Іноді цією схемою користуються позичальники із зіпсованою кредитною історією, яка є вирішальним фактором при розгляді заявки на кредит.

2. Підробка документів. Злочинець викрадає особисті дані жертви та вклеює в чужий паспорт своє фото. При віддаленій відеоідентифікації досить складно визначити підробку паспорта.

3. Навмисна невиплата заборгованості. Оформивши кредит, шахрай змінює свої реквізити аж до зміни адреси та ігнорує вимоги МФО. Позика може бути оформлена за реальними документами, про які позичальник заздалегідь повідомляє поліцію, як про загублені. Отримавши гроші, вимагає визнати кредит недійсним.

Що робити, якщо на вас «повісили» чужий кредит?

У разі, якщо отримано повідомлення про заборгованість по кредиту і дзвонять від кредитора або колектора, то необхідно відразу ужити наступні заходи:

1. Зв'язатися з МФО та отримати копію кредитного договору. Подати заяву в МФО про непричетність до позики. Як правило, компанія йде назустріч клієнту і зупиняє дію договору.

2. Подати заяву в прокуратуру про порушення кримінальної справи за фактом шахрайства, в кіберполіцію (вона легко визначить IP адресу і номер мобільного телефону злочинця) і домогтися, щоб справу про шахрайство було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

3. Звернутися в БКІ про вилучення неправдивої інформації про заборгованість по кредиту.

Чи можна уникнути шахрайства з кредитами?

Перш за все необхідно відзначити, що МФО, як правило, зацікавлені в розслідуванні випадків шахрайства, оскільки зазнають збитків і ризикують своєю репутацією.

З іншого боку, знаючи про проблеми шахрайства, кожен громадянин повинен вживати певних заходів для безпеки своїх персональних даних:

  • оригінали документів не повинні передаватися в чужі руки;
  • номер і код банківської картки повинні бути засекречені;
  • фінансовий номер телефону (той, який прив'язаний до банківської карти) не варто повідомляти третім особам;
  • повідомляти в поліцію про втрату документів, а при втраті банківської карти — в банк;
  • регулярно перевіряти свою кредитну історію в БКІ;
  • блокувати підозрілі сайти та чати;
  • мати сучасні антивірусні програми та системи безпеки, які відстежують втручання в комп'ютер ззовні.

В цілому, чим менше даних про себе людина повідомляє в мережах Інтернету і чим вище його грамотність в фінансових питаннях, тим більше вона захищена від небажаного втручання у своє життя. Якщо ж виникла необхідність в онлайн-кредиті, то звертатися потрібно тільки в МФО, яка має хорошу репутацію і надійну систему безпеки.

Коментарі - 19

+
+39
DCLXVI
DCLXVI
8 жовтня 2021, 11:46
#
Вся эта статья больше похожа на демогогею поскольку не указана главная причина возможного шахрайства, а именно это финансовый номер вместо логина, и пин-код вместо пароля. Уже давно необходимо запретить банкам это делать законодательно.
+
+5
BobKickass
BobKickass
8 жовтня 2021, 13:25
#
финансовый номер вместо логина, и пин-код вместо пароля
Це для входу в інтернет банкінг? Ще не зустрічав такого, зокрема разом так точно…
+
+5
Юрий Новокрещенов
Юрий Новокрещенов
8 жовтня 2021, 16:05
#
DCLXVI
финансовый номер вместо логина, и пин-код вместо пароля
Поясните, пож, что Вы имели в виду.
Почему это проблема?
+
0
HappyInterest
HappyInterest
8 жовтня 2021, 17:03
#
Я понимаю что мой пример высосан из пальца, но вот например самым популярным PIN-кодом является 1234, его устанавливают почти 11% пользователей. На втором месте идёт 1111 (6%) (данные 2012 года с милионной выборки с хакер.ру)
Пишем скрипт который перебирает номера телефонов и логинимся.
+
0
DCLXVI
DCLXVI
8 жовтня 2021, 19:57
#
Здесь всё очень просто, не зная логина не возможно востановить и пароль даже завладев симкой с финансовым номером. Что же касаемо пин- кода, так ведь нет ничего более простого как узнать финансовый номер, пин-код, секретное слово (девичя фомилия матери), как правило большенство чтобы не забыть устанавливает один пин-код на все карты и достаточно выследить одну что бы знать на все.
Вот по этому моно и приват при халатности клиентово являются главной целью мошенников.
+
+23
ccc2013
ccc2013
8 жовтня 2021, 17:47
#
В Приват24 логин- это финансовый номер телефона
+
0
mlp711141
mlp711141
8 жовтня 2021, 18:51
#
А зря. Нормальные банки так не делают. Нормальный банк должен предоставить клиенту самостоятельно выбирать логин, в том числе и в виде непонятного сочетания букв и цифр.
+
0
eklmneprst
eklmneprst
8 жовтня 2021, 19:12
#
Ну так в приват не так просто и зайти, сначала вводиш номер телефона и пароль, затем банк запросит разрешение на твоё местоположение и если ты разрешишь и банк видит что ты с этого устройства уже заходил то разрешит зайти и без подтверждения (банк звонит), если всё же кому то удалось обойти это то после любой проведённой транзакции банк отправляет смс на финансовый номер и если человека всё же обманули и человек сообщит об этом банку то банк приостановит транзакцию и вернёт деньги. У приват с этим нормально в отличии от многих других, хотя у меня с ним и не сложилось. У других в лучшем случае мы услышим Поиском преступников занимается полиция а мы содействуем но деньги (лимит) украденные у вас вы всё же верните.
+
0
mlp711141
mlp711141
9 жовтня 2021, 10:53
#
Приматы не запрашивают моё месторасположение и пускал меня всегда, когда я отказывал. У меня на компе браузер Firefox в приватном режиме и программная среда Linux. Максимум, что банк делает — звонит. Но эти заразы то и дело сбрасывают мой пароль, утверждая, что его кто-то вводил неправильно.
Но у меня счета заблокированы — я писал про историю с директором, который, прежде чем уволить как старого пердуна (в рамках борьбы с неугодными и для создания текучки), дожал меня до того, что кредитный лимит потихоньку был исчерпан (просматривая мой домашний интернет, знал о состоянии моих счетов), после чего он и уволил меня как старого пердуна «по соглашению сторон» с долгом перед банком. Долгое время был без работы и без денег, но, как только появилась работа и я начал выплачивать, приматы арестовали мои счета в монобанк и спортбанк — этому сатанинскому банку не нравится, что я им выплачиваю по 666 грн в месяц — они хотят всего и сразу, оставляя меня без средств к существованию. Я работаю неофициально (официально не возьмут по состоянию здоровья), да и каждый месяц работы может оказаться последним…
+
0
abc11111
abc11111
10 жовтня 2021, 13:38
#
«У приват с этим нормально в отличии от многих других, хотя у меня с ним и не сложилось. У других в лучшем случае мы услышим Поиском преступников занимается полиция, а мы содействуем, но деньги (лимит) украденные у вас вы всё же верните.»

Как глубоко вы заблуждаетесь. Как раз такую фразу, после кражи денег со счёта и оформления неизвестного пострадавшей кредита с помощью ПриватБанка, она слышит от сотрудников банка.

«если всё же кому то удалось обойти это то после любой проведённой транзакции банк отправляет смс на финансовый номер и если человека всё же обманули и человек сообщит об этом банку то банк приостановит транзакцию и вернёт деньги.»

Вор через банкомат изменил финансовый номер клиента, а Приватбанк при этом не сообщил никаким образом на меняемый «старый» номер и не спросил никакого подтверждения, что позволило преступнику почти две недели беспрепятственно пользоваться чужим банкингом, т.к. пострадавшая пользовалась им очень редко.
Почитайте при желании: https://minfin.com.ua/company/privatbank/review/247723/
+
+60
otova
otova
8 жовтня 2021, 13:30
#
Не видели по телевизору передачу о том, как в супермаркетах продают просрочку и т. д. Перепаковывают, переклеивают, переставляют даты и т. д.
Эти ужасы рассказывают полчаса, а в конце бегло, но тем же заумным голосом нам советует: чтоб уберечься- внимательно читайте упаковку и смотрите дату. Серьезно? Это панацея?
Ничего не напоминает?
+
+31
vit555z
vit555z
8 жовтня 2021, 19:27
#
Главная опасность доступа мошенников к ЛЮБЫМ данным клиента — это передача этих данных недобросовестным сотрудником банка своему приятелю-мошеннику. В банке есть ВСЕ необходимые данные и копии документов.
И поэтому советы «не сообщайте свой номер телефона или номер карты другим лицам» — это всё советы для отвода глаз.
+
+30
efess
efess
8 жовтня 2021, 22:05
#
Трлько вот дрказать утечку информация из банка невозможно (((
+
+15
Mindent
Mindent
9 жовтня 2021, 13:16
#
Верно) Концов не найти, ибо копии паспорта, ИНН и другие личные данные вы оставляете не только в банках, а и в других многочисленных организациях. Откуда идёт слив-не известно (((
+
+15
abc11111
abc11111
10 жовтня 2021, 12:54
#
Через банкомат Привата злоумышленник поменял финансовый номер ничего не подозревавшей пострадавшей, которая никогда никому не давала пользоваться своей картой, тем более банкингом, кроме нескольких покупок в месяц в продмаркете. Банкоматами никогда не пользовалась, снимать было нечего. Через пару минут по карте был поднят лимит с 0 до 15000 и сразу же снят наличкой. На следующий день в другом городе уже при вычерпанном лимите, внёс свои 800грн и в техномаркете взял на эту же карту в кредит, с оплатой первого взноса 800грн товара ещё на 14900. Кроме этого украл с карты личные 900грн. И при этом заказал за 1грн СПРАВКУ в Привате, в которой банк вывалил всю имевшуюся у него информацию про потерпевшую, в т. ч. ФИО, ИНН, МЕСТО ЖИТЕЛЬСТВА, ВСЕ ДАННЫЕ ПАСПОРТА, как будто владелец карты её забыл. Вроде и доказывать утечку информации не нужно, есть копия справки. Но в полиции уже 11-й день не открывают дело о мошенничестве, даже по поводу кредитов и кражи, вначале заявив, учитывая кредит в другом городе, это не наш район, хотя воровство наличкой с банкомата происходило за 500 метров от отделения полиции, к которому территориально относится пострадавшая. Киберполиция имеет какие-то данные, но не может их никуда приобщить, т.к. сами дело не заводят, только приобщают информацию к делу, заведённому полицией. Поэтому, не всегда доказать утечку информации с банка и деяния злоумышленника, приведёт к неминуемому наказанию, конечно, если не продолжить-начать «путешествия» с прокуратуры и дальше
+
0
abc11111
abc11111
10 жовтня 2021, 13:06
#
…благодаря конфиденциальной информации, предоставленной Приватбанком преступнику, он пытался открыть кредит на пострадавшую, ещё в восьми микрокредитных организациях. Удалось ему это или нет, пока не известно, т.к. организации для ответа, сами требуют предоставления конфиденциальных документов. По прошествии месяца после запросов кредита или при наступление сроков выплат, всё, конечно, станет известно автоматически.
+
0
ccc2013
ccc2013
10 жовтня 2021, 14:30
#
Читал Вашу историю, сочувствую. остаётся надеяться только на полицию, т.к.при всех подобных инцидентах банки отсылают к ней:(((Понимаю, что произошло- была удаленная замена симкарты мошенником, смена финномера с последующим залезанием в личный кабинет и хозяйничаньем в нем. Банк посчитал все это действиями реального владельца и не препятствовал операциям, тк это не вызвало у него тревоги. Как преступник все это провернул, достоверно можно узнать только от него (в случае его поимки полицией:)).Говорю без сарказма, но с ноткой сомнения, ибо все мы знаем работу нашей следственной системы. Только сам преступник может рассказать, слил ли ему кто-то инфу из банка или это был какой то иной способ взлома
+
0
Алексей З
Алексей З
11 жовтня 2021, 22:07
#
Не правда в некоторых моментах статьи. Я прошел этот путь и он пока не закончен. Кто-то взял кредит и я якобы выступил поручителем. Это была ложь. Я обратился в полицию и по свету коллег на работе в киберполицию. Эта полиция дала ответ, что они ничего не делают без решения следователя. А следователей у них нет. И решение открывать дело и что-то открывать принимает следователь в полиции. Я конечно обратился туда с заявлением, но даже отписки не пришло. Хотят что бы из-за срока давности такие дела исчезали сами по себе. Конечно я не имею возможности бегать за полицией, киберполицией, государством потому что работаю. Они все на это и рассчитывают и мошенники и контролирующие органы. Звонил в адвокатские конторы судится с государством или кредитной организацией мне стартует от 10000 грн и ещё не известно сколько надо вливать. И такая ситуация порождает ещё больше коррупцию. Органы могут терроризировать кредитные организации на предмет открытия дела или закрытия по заявлениям граждан. Кредитные организации успешно откупается. А страдает народ
+
+30
efess
efess
11 жовтня 2021, 23:35
#
Да, полиция после определенного срока закроет дело как нераскрытое. Мошенник не найден, а кредит платить вам ((((
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися