Популярність онлайн-кредитів на карту обумовлена насамперед простотою їх оформлення і зручністю отримання необхідних коштів безпосередньо на банківську карту. Наприклад, при оформленні кредиту онлайн в Мoney4You сучасна скорингова система дозволяє розглянути заявку клієнта і провести його ідентифікацію за 3−5 хв і протягом 10−15 хв переказати гроші на його карту. Якщо врахувати, що ймовірність схвалення позики досить висока — до 98%, то така фінансова послуга має все більший попит серед населення.
Як шахраї оформлюють онлайн-кредити?
Однак за простотою отримання позики криється проблема шахрайства з метою оформлення липового кредиту на чуже ім'я. Згідно із законодавством, відповідальність за позику несе особа, на яку цей кредит оформлений.
Що ж робити, якщо прийшло повідомлення про непогашений кредит, якого ви не брали? Як уникнути моральних і матеріальних втрат?
Позиція кредитора
За статистикою серед всіх кредитів мікрофінансових організацій (МФО) до 6% мають ознаки шахрайства, а серед первинних звернень ця цифра зростає до 30%. Шахраїв приваблює перш за все, те, що всі операції здійснюються віддалено через Інтернет. Створюється враження доступності та безкарності. Зрозуміло, що МФО не готові миритися з подібними порушеннями, оскільки неповернення позик досягає 25%.
На думку Олега Кузьмінова, директора фінансової компанії Мoney4You, тільки впровадження сучасних моделей скорингу дозволить істотно знизити рівень ризиків, пов'язаних з неповерненням позик. Компанія успішно присікає спроби шахрайства завдяки системі верифікації даних позичальника, а також професіоналізму співробітників. Це безпосередньо впливає як на репутацію і доходи компанії, так і захищає сумлінних позичальників від фінансових втрат і проблем з законом.
Окрім цього, МФО залучають надійні платіжні системи, посилюють правила внутрішньої безпеки, застосовують серйозну автоматизовану систему віддаленої ідентифікації клієнтів. Ця процедура включає аналіз кредитоспроможності позичальника за багатьма параметрами. Основні з них: копії паспорта та ІПН; карта українського банку або обліковий запис платіжної системи; фінансовий номер телефону (прив'язаний до банківської карти); кредитна історія; електронна пошта та аналіз профілів в мережі Інтернет.
Нові правила ідентифікації клієнта по системі BankID і КЕП (кваліфікований електронний підпис) пропонують передачу особистих даних від банку кредитору в зашифрованому вигляді. Широко застосовується також система віддаленої фотоідентифікації позичальника в режимі реального часу.
Зрозуміло, що чим ретельніше відбувається перевірка даних позичальника, тим менше можливостей у кіберзлочинців обдурити МФО.
Як виникає проблема?
Останнім часом викрадення та торгівля персональними даними перетворилася в бізнес для кіберзлочинців. Попри закон України «Про захист персональних даних», реалізувати його на практиці досить складно. На жаль, доступ до майданчиків, де зберігаються особисті дані громадянина, часто буває незахищеним. Наприклад, для оформлення поїздок, покупок в кредит, працевлаштування, участі в тендерах і т.д. громадянин залишає ксерокопії своїх документів (часто з відміткою «копія вірна»), вказує номер телефону, електронну пошту та навіть номер банківської карти в разі електронних платежів.
Бажання і вміння маніпулювати психологією людини дозволяє шахраям заволодіти персональними даними, використовуючи найрізноманітніші схеми.
1. Створення фальшивих сайтів (як правило, підробка під легальні), мета яких заволодіти як особистими даними (для оформлення кредиту на чуже ім'я), так і грошима жертви. Наприклад, через ці сайти шахраї:
a) обіцяють за певний відсоток видалити дані про позичальника з бази даних кредитора і бюро кредитних історій (БКІ), представляючись співробітником будь-якої кредитної фінансової компанії;
б) пропонують за невеликі комісійні повернення ПДВ за покупку іноземних товарів, обіцяючи при цьому, що сума складе не менше 20 тис. грн;
в) проводять від імені фейкової фінансової організації акцію з пропозицією отримати бонус у вигляді грошей;
г) виступають від імені факторингової компанії та в офіційному листі повідомляють клієнту про зміну кредитора і про необхідність повідомити свої дані та терміново погасити заборгованість.
2. Фейкові вакансії на сайтах безкоштовних оголошень. Злочинці пропонують роботу в віддаленому режимі за пристойні гроші. Для цього претендент повинен повідомити всі особисті дані, йому також пропонують змінити фінансовий номер телефону. Через деякий час клієнт дізнається про заборгованість по кредиту.
3. Телефонне шахрайство. Кіберзлочинець дзвонить від імені відомого мобільного оператора і повідомляє, що номер клієнта буде заблоковано, наприклад, внаслідок кібератаки, і потрібно терміново повідомити особисті дані жертви та пароль з SMS. Мета злочинця — зламати онлайн-банкінг клієнта і пройти верифікацію, далі в особистий кабінет можна прив'язати іншу карту, змінити пароль, взяти кредит і викрасти кошти жертви.
Основні схеми обману з онлайн-кредитами
Недосконалість законодавства та еволюція методів викрадення особистих даних громадян призводить до різноманітності методів онлайн-шахрайства з кредитами.
1. Використання підставних осіб. Шахрай оформлює кредит на іншу особу, використовуючи його персональні дані, а гроші намагається перевести на свою банківську карту. Або відкриває додаткову карту на цю особу і при отриманні кредиту швидко знімає з неї гроші. Часто виявляється, що позику взяли родичі, які мають доступ до документів жертви. Іноді цією схемою користуються позичальники із зіпсованою кредитною історією, яка є вирішальним фактором при розгляді заявки на кредит.
2. Підробка документів. Злочинець викрадає особисті дані жертви та вклеює в чужий паспорт своє фото. При віддаленій відеоідентифікації досить складно визначити підробку паспорта.
3. Навмисна невиплата заборгованості. Оформивши кредит, шахрай змінює свої реквізити аж до зміни адреси та ігнорує вимоги МФО. Позика може бути оформлена за реальними документами, про які позичальник заздалегідь повідомляє поліцію, як про загублені. Отримавши гроші, вимагає визнати кредит недійсним.
Що робити, якщо на вас «повісили» чужий кредит?
У разі, якщо отримано повідомлення про заборгованість по кредиту і дзвонять від кредитора або колектора, то необхідно відразу ужити наступні заходи:
1. Зв'язатися з МФО та отримати копію кредитного договору. Подати заяву в МФО про непричетність до позики. Як правило, компанія йде назустріч клієнту і зупиняє дію договору.
2. Подати заяву в прокуратуру про порушення кримінальної справи за фактом шахрайства, в кіберполіцію (вона легко визначить IP адресу і номер мобільного телефону злочинця) і домогтися, щоб справу про шахрайство було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
3. Звернутися в БКІ про вилучення неправдивої інформації про заборгованість по кредиту.
Чи можна уникнути шахрайства з кредитами?
Перш за все необхідно відзначити, що МФО, як правило, зацікавлені в розслідуванні випадків шахрайства, оскільки зазнають збитків і ризикують своєю репутацією.
З іншого боку, знаючи про проблеми шахрайства, кожен громадянин повинен вживати певних заходів для безпеки своїх персональних даних:
- оригінали документів не повинні передаватися в чужі руки;
- номер і код банківської картки повинні бути засекречені;
- фінансовий номер телефону (той, який прив'язаний до банківської карти) не варто повідомляти третім особам;
- повідомляти в поліцію про втрату документів, а при втраті банківської карти — в банк;
- регулярно перевіряти свою кредитну історію в БКІ;
- блокувати підозрілі сайти та чати;
- мати сучасні антивірусні програми та системи безпеки, які відстежують втручання в комп'ютер ззовні.
В цілому, чим менше даних про себе людина повідомляє в мережах Інтернету і чим вище його грамотність в фінансових питаннях, тим більше вона захищена від небажаного втручання у своє життя. Якщо ж виникла необхідність в онлайн-кредиті, то звертатися потрібно тільки в МФО, яка має хорошу репутацію і надійну систему безпеки.
Коментарі - 19
Це для входу в інтернет банкінг? Ще не зустрічав такого, зокрема разом так точно…
финансовый номер вместо логина, и пин-код вместо пароля
Поясните, пож, что Вы имели в виду.
Почему это проблема?
Пишем скрипт который перебирает номера телефонов и логинимся.
Вот по этому моно и приват при халатности клиентово являются главной целью мошенников.
Но у меня счета заблокированы — я писал про историю с директором, который, прежде чем уволить как старого пердуна (в рамках борьбы с неугодными и для создания текучки), дожал меня до того, что кредитный лимит потихоньку был исчерпан (просматривая мой домашний интернет, знал о состоянии моих счетов), после чего он и уволил меня как старого пердуна «по соглашению сторон» с долгом перед банком. Долгое время был без работы и без денег, но, как только появилась работа и я начал выплачивать, приматы арестовали мои счета в монобанк и спортбанк — этому сатанинскому банку не нравится, что я им выплачиваю по 666 грн в месяц — они хотят всего и сразу, оставляя меня без средств к существованию. Я работаю неофициально (официально не возьмут по состоянию здоровья), да и каждый месяц работы может оказаться последним…
Как глубоко вы заблуждаетесь. Как раз такую фразу, после кражи денег со счёта и оформления неизвестного пострадавшей кредита с помощью ПриватБанка, она слышит от сотрудников банка.
«если всё же кому то удалось обойти это то после любой проведённой транзакции банк отправляет смс на финансовый номер и если человека всё же обманули и человек сообщит об этом банку то банк приостановит транзакцию и вернёт деньги.»
Вор через банкомат изменил финансовый номер клиента, а Приватбанк при этом не сообщил никаким образом на меняемый «старый» номер и не спросил никакого подтверждения, что позволило преступнику почти две недели беспрепятственно пользоваться чужим банкингом, т.к. пострадавшая пользовалась им очень редко.
Почитайте при желании: https://minfin.com.ua/company/privatbank/review/247723/
Эти ужасы рассказывают полчаса, а в конце бегло, но тем же заумным голосом нам советует: чтоб уберечься- внимательно читайте упаковку и смотрите дату. Серьезно? Это панацея?
Ничего не напоминает?
И поэтому советы «не сообщайте свой номер телефона или номер карты другим лицам» — это всё советы для отвода глаз.