Ринок праці в Україні. Для кого є робота на хорошу зарплату

За даними work.ua, у вересні 2021 року налічувалося 108 тисяч вакансій, тоді як рік тому — всього 53 тисячі. Тобто зростання — більш ніж удвічі. Роботодавці знову заговорили про дефіцит персоналу і необхідність підвищувати зарплати.

Насправді правда десь посередині. Одні фахівці дійсно залишилися без роботи, і не можуть знайти роботу, навіть на невеликі гроші. Інших, що називається, «відривають з руками» — компанії вже підвищили оклади найціннішим кадрам і думають про нові надбавки.

«Мінфін» розбирався, що зараз відбувається на ринку праці, хто потрапив до «чорних» і «білих» списків роботодавців та які перспективи щодо зарплат.

Чому зникають робочі місця

Український ринок праці ще не відійшов від наслідків коронакризи. Принаймні, безробіття в країні тримається на одному з найвищих у Європі рівнів — понад 10% при запланованих 8,3%, — говорить голова Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. За його словами, ці цифри говорять про те, що багато компаній не пережили карантин — закрилися або скоротили кількість робочих місць.

Але є й інший нюанс — деякі просто перевели частину персоналу «в тінь». Тобто формально робоче місце «зникло», але фактично воно є, тільки людині платять зарплату в конверті і не перераховують за нього ЄСВ. Так, у серпні Мінекономіки відзвітувало, що в ході перевірок виявили 6 тисяч неоформлених працівників. Зрозуміло, що це — лише вершина айсберга.

Читайте також: Очільник Держпраці: перевірити, чи працюєте ви офіційно, можна в Пенсійному фонді

Але навіть з урахуванням цього фактора багато українців зіткнулися з труднощами під час пошуку роботи.

«Головний тренд на ринку праці цього року — скорочення. Підприємства намагаються оптимізувати витратну частину, в тому числі, за рахунок персоналу. В середньому за перший квартал цього року кількість зайнятого населення скоротилася на 161 млн осіб, до 15,4 млн. Станом на 1 вересня у Державній службі зайнятості було зареєстровано 304 тисячі безробітних, а вакансій — лише 80,5 тисяч, тобто 26% від потреб», — говорить голова профспілки виробничників, підприємців і трудових мігрантів Наталія Землянська.

Хто залишився без роботи

У «чорному списку» роботодавців — фахівці, які вже давно вважаються «зайвими», — меркетологи, піарники, юристи, економісти. Зрозуміло, що це стосується не всіх представників цих професій. Під удар потрапили переважно молоді фахівці, працівники передпенсійного віку.

Також почали «різати» офісні вакансії. На хвилі пандемії багато компаній перевели офіси або їх частину на віддалений формат роботи. І далеко не всі планують скасовувати цей режим навіть після того, як ситуація стабілізується.

Як свідчить опитування компанії з працевлаштування GRC «Барометр ринку праці», протягом останнього року роботодавці оптимізували бізнес-процеси. Багато хто перейшов на гібридний формат роботи — дистанційна робота плюс офіс. 74% опитаних роботодавців заявили, що така модель найближчим часом буде в пріоритеті.

Тобто великий штат офісного адмінперсоналу — секретарів, помічників, адміністраторів — бізнесу вже ні до чого.

Також пройшли скорочення за ринком продажів. Компанії «оптимізують» штат менеджерів, які працювали «в полі», і активно переводять продажі в онлайн.

Істотно постраждала за період перманентних карантинів сфера послуг. Як розповіла голова компанії «Ресторанний консалтинг» Ольга Насонова, ресторани на хвилі епідемії скоротили штат персоналу і розширюють його з великим побоюванням. Навіть влітку, коли ситуація по ковіду була порівняно благополучною, заклади брали на роботу людей дуже вибірково, воліючи справлятися зі збільшеним навантаженням силами наявного персоналу.

Але багато закладів взагалі закрилися, тому на ринку зайва пропозиція фахівців у сфері послуг — від адміністраторів у ресторанах, салонах краси і спортклубах, і закінчуючи тренерами, перукарями, офіціантами, тощо.

За даними Державного центру зайнятості, цього року під скорочення потрапило понад 17 тисяч працівників сфери торгівлі та послуг. Нових вакансій на всіх не вистачає. Так, якщо на біржі зареєстровано 18 тисяч продавців-консультантів, то робочих місць — менше 8 тисяч. Конкурс серед адміністраторів, діловодів, менеджерів зі збуту — близько 3 осіб на місце.

Три менеджера і 17 топів на одну вакансію

За словами Землянської, в зв'язку з реформою з децентралізації і збільшення районів, армію безробітних активно поповнюють чиновники. Наприклад, тільки голів органів місцевого самоврядування на біржі близько 2,3 тисяч, ще майже стільки ж — секретарів місцевих рад. І на всіх — всього шість вакансій у країні.

Без роботи залишилися і багато топменеджерів із комерційного сектора. У списку безробітних Державного центру зайнятості — керівників і директорів понад 7,5 тисяч, а вакансій для них — всього близько 430. Тобто конкурс — понад 17 осіб на місце.

За даними Державної служби зайнятості, про найбільші скорочення попередили підприємства переробної галузі (понад 5 тисяч осіб), комунальної сфери (близько 2 тисяч), транспортники (близько 7 тисяч), медичні установи (33,7 тисяч), а також компанії, що працюють на ринках спорту, розваг і відпочинку (біля 3 тисяч), що майже в 6 разів більше, ніж минулого року.

Робочі в дефіциті

Втім, не все так погано. Загальна кількість вакансій, порівнюючи з минулим роком, зросла більш ніж удвічі, — констатують на work.ua.

Але зростає й кількість здобувачів. Всього за тиждень свої резюме розмістили майже 84 тисячі фахівців.

Фактично це може свідчити про збільшення плинності персоналу — люди йдуть з компаній у пошуках кращого життя, роботодавці виставляють вакансії на ринок, таким чином створюється ілюзія активізації на ринку праці.

Втім, як каже голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський, відновлення економіки все ж позитивно позначається на ринку праці. Уже можна говорити про посилення дефіциту людей. «Традиційно він спостерігається у сегменті некваліфікованої і низько кваліфікованої праці, в промисловості, будівництві, сільському господарстві», — каже Забловський.

Голова концерну «Ярослав» Олександр Барсук розповів «Мінфіну», що не вистачає хороших технологів, інженерів, конструкторів. «За простішими спеціальностями, в тому числі, робочими, не відчуваємо дефіциту. Але щоб закрити вакансії, доводиться підвищувати зарплати на 10−15%», — зазначив він.

За словами керівника КП «Тепловик» Олександра Душенко, вирішити проблеми з майстрами вдалося тільки за рахунок людей старше 60 років.

Але в дефіциті зараз не тільки водії, будівельники та робітники.

Бракує, наприклад, IT-фахівців, фахівців з інтернет-продажів, медиків, агрономів, хороших бухгалтерів та економістів.

Нова хвиля міграції

Дефіцит персоналу — як «простих» робітників, так і висококласних інженерно-технічних кадрів — багато в чому провокує відновлення трудової міграції. Якщо на початку пандемії вона пішла на спад, то потім навіть перевищила доковідні показники.

Читайте також: Польща потерпає від нестачі робочої сили. Чекає на роботу українців

«Наприклад, по двірникам, працівникам із благоустрою території, прибиральникам у Держслужбі зайнятості є 14 тисяч вакансій, а здобувачів — вдвічі менше», — каже Землянська. Представник незалежної профспілки «Укрзалізниці» Олександр Скиба каже, що також є великий відтік залізничників — у деяких змінах працює всього по парі ремонтників, у декілька разів менше, ніж передбачено за штатним розкладом. За його словами, люди активно їдуть на заробітки в Європу.

За словами голови Асоціації компаній з працевлаштування за кордоном Василя Воскобойника, трудова міграція швидко відновлюється. Головною причиною, за його словами, є не так відсутність роботи в Україні, скільки низькі зарплати, за які люди не хочуть працювати. «Наприклад, у Польщі мінімальна зарплата становить 700 євро або 22 тисячі гривень, а в Україні — лише 6 тисяч гривень. Потік українців до Польщі вже цього року досягне допандемічних показників — видано понад 900 тисяч робочих віз. Ще більша кількість громадян поїде працювати за безвізом, на 3 місяці», — говорить експерт.

Наші громадяни активно їдуть і до інших країн ЄС, тим паче, що умови працевлаштування там поліпшуються. Наприклад, Німеччина нещодавно спростила працевлаштування, в тому числі, для кваліфікованих працівників, особливо технічних спеціальностей.

Читайте також: Польща готує податкові пільги для українських трудових мігрантів

«В Європі також є проблема з водіями — відкрито 100 тисяч вакансій. Зрозуміло, що багато в чому вони заповнюються за рахунок наших громадян. Тому у нас вже теж дефіцит водіїв на великовантажні авто, а якщо компанія пропонує менше 30 тисяч зарплати, закрити вакансію взагалі нереально. Те ж саме по будівельникам — люди продовжують їхати в Європу, а ті, хто залишається, вимагають практично європейських зарплат — до тисячі євро і вище», — каже Олег Пендзин. За його словами, такі тенденції набиратимуть обертів.

Плюс 10−15%, але не всім

Роботодавці, з якими поспілкувався «Мінфін», підтверджують: незважаючи на складнощі, з якими зіткнувся бізнес, вони змушені підвищувати зарплати. За словами Олександра Барсука, в їхньому випадку мова йде про 10−15%. Олександр Душенко з КП «Тепловик» говорить, що вони планують підвищити зарплати в середньому на 23%.

Як показують результати опитування «Барометр ринку праці», за останній рік зарплати підвищили 70% респондентів — роботодавців. Трохи більше 20% зарплати не переглядали, а 4% — навіть урізали.

Однак, тільки 44% опитаних фахівців визнали зростання зарплат. А про те, що стали отримувати менше, заявили 29% респондентів.

Під «зменшенням зарплати» рядові співробітники могли мати на увазі зрізання нерегулярних і «необов'язкових» виплат, скажімо, премій. А багато роботодавців їх взагалі не беруть до уваги.

Але в середньому по ринку, за даними work.ua, зарплати збільшилися з 12,4 тисяч минулого року до майже 13,7 тисяч цього року.

Хоча претенденти хочуть більшого — очікувана середня зарплата на 10% перевищує реальні пропозиції роботодавців (тобто становить близько 15 тисяч).

Якщо брати за категоріями, то найбільш високооплачувані, як і раніше, топменеджери — їм платять в середньому 22 123 гривень. Фахівці у сфері нерухомості можуть розраховувати на 19,6 тисяч, транспортники — на 16,2 тисячі, будівельники й архітектори — 16 тисяч, менеджери з продажу — 15,8 тисяч.

Але, зрозуміло, що ці цифри — «середня температура» по ринку. За дефіцитних фахівців роботодавці готові доплачувати до 20−30% вище середньоринкового «цінника».

Багато що залежить і від компанії-роботодавця. Наприклад, розкид пропозицій для спеціальності адміністратор у відділ продажів становить від 8 до 20 тисяч гривень на місяць, для менеджерів з роботи з клієнтами — від 15 до 40 тисяч, менеджерів з продукту — 15−50 тисяч, тощо.

Читайте також: Маленькі секрети великої угоди: п'ять корисних порад під час купівлі квартири

Але в будь-якому випадку, як вважає Пендзин, зростання зарплат для «всіх» роботодавці намагатимуться уникати. Підвищувати оклади будуть лише найбільш затребуваним фахівцям. Це, зокрема, робочі, будівельники, водії-далекобійники, інженери, технологи, висококласні бухгалтери та економісти, маркетологи та топ-менеджери, які можуть працювати «на результат». Наступного року їх зарплати можуть зрости ще на 10−15%.

При цьому, як каже Наталія Землянська, багато компаній не те що не зможуть підвищувати оклади, а й платити нинішні зарплати. В Україні зростає заборгованість за зарплатами і вона вже вийшла на рекордні позначки — близько 4 млрд гривень. На думку експерта, це може спровокувати посилення трудової міграції в Європу.