29 вересня 2021, 7:30 Читать на русском

Віра Платонова: «Всі основні банки в Україні скоро почнуть співпрацювати з криптобіржами»

Хто в Україні купує каблучки з NFC, як повернути гроші, викрадені з картки, і коли криптовалюта стане засобом платежу, в інтерв'ю «Мінфіну» розповіла Віра Платонова, старша віцепрезидентка і регіональна менеджерка Visa в Україні, Грузії, країнах СНД і Південно-Східної Європи.

Visa, платіжна система, Віра Платонова
фото: Сергій Владикін

Віро, частка Visa на українському ринку традиційно була меншою, ніж Mastercard. У 2020 році Visa показала кращу динаміку: частка Mastercard на українському ринку платіжних карт скоротилася до 63%, а частка Visa зросла до 36%. За рахунок чого досягли такого результату?

Частка ринку — не єдиний показник успішного бізнесу. Головне, що «кешлес-історія» Visa в Україні стає з кожним роком все успішнішою. Скажу просто — півтора року ми будували базу, «ходили до спортзалу і накачували м'язи». Будували наш «цифровий замок», який складається з безконтактних технологій, програм лояльності для власників карток, нових продуктів, а також нашого позиціонування і впливу на розвиток малого та середнього бізнесу. Тільки зараз ми починаємо отримувати перші результати цієї великої історії.

Читайте також: Голова Union Pay в Україні: «Світ незабаром відмовиться від платіжних карток»

Як банки обирають, які картки емітувати?

Бізнес Visa — це 4-стороння модель відносин, до яких, крім нас, входять банки, торговці та безпосередньо власники карток. Банк дивиться на те, що ми можемо запропонувати його клієнту, який, наприклад, живе у Житомирі й кожен день ходить до магазинів мережі АТБ, і як це допоможе йому виділитися серед конкурентів. Тому важлива так звана «кастомізація» під потреби клієнта.

Окрім базової функціональності картки, ми додаємо багато «вишеньок» для преміального сегмента — наприклад, Fast Track в аеропорту Борисполя та консьєрж-сервіс у вигляді чат-бота у смартфоні. А для масового сегмента — програми лояльності та різні рішення, щоб зручно платити в інтернеті або переказувати гроші між картками.

Про безконтактні платежі

Зараз кожна друга оплата карткою в Україні відбувається безконтактно. Це краще чи гірше, ніж в інших країнах?

Україна — одна з лідерів у країнах Євразії за безконтактними оплатами. Нам дуже пощастило з українськими банками, які вірять та інвестують в технології разом із платіжними системами. Зараз у країні близько 400 тис. POS-терміналів, 90% з яких приймають безконтактні картки.

Україна стала однією з перших країн, в яку зайшла компанія Apple з технологією Apple Pay, хоча тут далеко не найбільша кількість айфонів і не найбільший грошовий обіг. Але у нас була побудована інфраструктура, що дозволяє запустити дане рішення. А для таких компаній важливий ідеальний клієнтський досвід.

Думаю, наступного року ми дійдемо до 100% за POS-терміналами і 90%+ за безконтактними транзакціями.

Читайте також: Інга Андреєва: Під час пандемії людям стало зручніше платити гаджетами

Коли банки повністю відмовляться від карток із магнітною смугою?

На ринку є ще багато карток із чіпами, які видавалися на 5−6 років. Але їх заміна — всього лише питання часу. Думаю, що з таким темпом максимум через 2 роки всі банківські картки будуть безконтактними. І навіть пластик, як метод оплати, доживає свої останні роки.

Сьогодні в Україні 70% всіх транзакцій проходять безконтактно, половина з яких — оплата телефоном.

Чи є відмінності у платіжній поведінці власників Android та iOS?

Ми особливо не аналізуємо цю історію. Але дуже здивувала статистика, коли технологія оплати ApplePay тільки з'явилася в Україні. Ми дивилися, куди ж ходять власники айфонів. Виявилося, що одним із топ-торговців за операціями був McDonald's. Хоча найчастіше це були преміальні клієнти, які можуть собі дозволити дорогі ресторани і магазини.

У 2019 році Ощадбанк разом із Visa випустив кільце для безконтактних платежів — із вбудованим NFC. Наскільки популярним виявився цей пристрій?

Кільце — це насамперед емоційна історія. Цей преміальний продукт став популярним серед молодят, коли чоловік дарує таке кільце своїй нареченій разом із рахунком. Було продано вже близько тисячі кілець з NFC-функцією.

Які ще пристрої з платіжною функцією, що носяться, пропонували українцям?

Є всякі брелоки і браслети, які ми робимо для шкіл, готелів і великих фестивалів. Наприклад, школярі проходять через турнікет і платять в їдальні браслетами, тому що їх складно втратити.

Знаю, що ряд фінтехів у світі експериментують та інтегрують чіп для оплати в одяг, або пропонують «цифровий манікюр». Але поки це лише нішеві рішення. А загалом ми йдемо у телефон, тому що він «фіджитал» (від слів «фізичний» і «діджитальний») — допомагає оплатити онлайн-покупки і в інтернеті, і у фізичному світі — адже у багатьох у смартфоні тепер «цифровий гаманець» з картками.

А у вас є кільце чи годинник із NFC?

Зізнаюся, що я дуже лінива з точки зору адаптації до нових рішень, мені складно відмовитися від усталеної звички. Але коли я зрозуміла, як просто і легко оплачувати покупки смартфоном, зараз тільки ним і користуюся. У мене навіть є такий страх, що не зможу вижити за кордоном під час якоїсь подорожі, де не буде безконтактного терміналу або Apple Pay/Google Pay, тому що я не знаю, де моя пластикова картка і не пам'ятаю до неї пін-код.

У квітні 2021 року Visa збільшила ліміт для безконтактних оплат без пін-коду в Україні до 1500 грн. Який відсоток безконтактних оплат вписується у цей ліміт?

Середній чек в Україні близько 250 грн. Але це просто середнє арифметичне: все склали і поділили, а одночасно можуть бути дуже маленькі та великі чеки. Ми обрали ліміт до 1,5 тис. грн тому, що в такі чеки вкладається 90% всіх операцій у країні.

Наскільки це безпечно?

Транзакцію за допомогою смартфона неможливо підробити, повторити, якось скопіювати під час її проходження. Пін-код потрібен тільки при платежах понад 1,5 тис. грн. Адже, окрім налаштувань банку-емітента, можуть бути ще й вимоги від банку, який здійснює еквайринг. Але при оплаті телефоном вистачить біометрії: відбитка пальця або розпізнавання обличчя — і тоді взагалі пін-код не потрібен.

Читайте також: Біометричні платіжні картки можуть за 5 років скласти 15% ринку — UBS

Про карткове шахрайство

Чи з'явилися на ринку нові види шахрайства з картками?

Україна дуже технологічна з точки зору боротьби зі шахрайськими схемами. Visa глобально за останні 5 років вклала близько $9 млрд у розробку нових технологій, в тому числі для безпеки платежів і боротьби з шахрайством.

Це також дозволяє будувати точніші поведінкові моделі. Ми дивимося, як повинна себе вести кожна конкретна картка. Наприклад, її власник двічі на тиждень ходить в продуктовий-ритейл, потім у якийсь ресторан, іноді їздить у Туреччину чи Єгипет. Ми аналізуємо такі поведінкові моменти на мікрорівні: місце і час проведення транзакцій, обсяги зняття готівки тощо.

Як боретеся зі схемами аферистів?

У кожної транзакції, яка проходить через Visa, є маркування: «зелена» — безпечна транзакція, «жовта» — підозріла, «червона» — небезпечна. Ми повідомляємо банку, на які транзакції звернути увагу, а які — заблокувати. До того ж у банків є свій моніторинг і ліміти за карткою на зняття готівки або оплату онлайн.

Читайте також: Плати, або заразимо коронавірусом: як шахраї виманюють гроші в українців

Читачі «Мінфіну» часто пишуть: гроші з рахунку зникли, банк надіслав повідомлення, що моєю карткою хтось оплатив покупки десь за кордоном або в інтернеті… Кому скаржитися у цьому випадку?

Найпопулярніша історія, про яку чуємо у соцмедіа, — це списання коштів через встановлені додатки. Але найчастіше це відбувається через недостатню уважність користувачів, коли вони підписуються на якийсь сервіс і не помічають, що там будуть регулярні платежі. Якщо клієнт нічого не купував і не давав ні на що своїх згод, він завжди може це підтвердити.

Спочатку необхідно подати заяву на повернення списаних коштів саме до банку, який і видав клієнту картку. За правилами Visa, через міжнародну процедуру розслідування можна опротестувати будь-яку спірну транзакцію. Але якщо клієнт програє суперечку, банк стягне з нього комісію за послугу.

Як відбувається розслідування?

Термін давності з таких питань — 72 дні. Якщо списання грошей відбулося раніше, ми не беремося за це розслідування. Рішення проблеми може зайняти до місяця, оскільки банк через нас подає запити еквайєру і торговцю.

У деяких випадках, коли банк розуміє, що відбулося несанкціоноване списання, він залишає процедуру розглядів «за кадром» і компенсує суму втрати відразу. Це залежить від політики банку щодо таких спірних транзакцій, а також від рівня довіри та історії взаємин із певним клієнтом.

Чи реально повернути гроші?

Якщо людина впевнена, що вона не мала раніше відносин із цим торговцем, шанс повернути гроші великий.

Читайте також: Олександр Карпов: Якщо самі віддали шахраю реквізити картки, гроші ніхто не поверне

Перекази з картки на картку або IBAN

У НБУ заявляли, що хочуть прищеплювати українцям «європейську культуру платежів». Мовляв, в Україні всі переказують гроші з картки на картку, а в Європі — з рахунку на рахунок. Останній спосіб нібито дешевший і практичніший. Чи так це?

Дійсно, європейці частіше переказують гроші з рахунку на рахунок через той же IBAN (індивідуальний номер рахунку). Україна розвивалася дуже швидко у платіжних карткових технологіях, тому в нас основним є номер картки, а в Європі — номер поточного рахунку.

Чи є сенс перевчати українців?

Я не думаю, що вийде кардинально змінити звички людей, але загалом клієнтський досвід з переказу та оплати через IBAN вже поліпшується. І потрібно, звичайно, дивитися на цінову політику банків. Зараз переказ за IBAN навіть всередині країни коштує дорожче, ніж переказ з картки, який іноді зовсім безкоштовний.

До того ж, платити за IBAN складніше. Не всі знають, як цей номер виглядає і де його шукати. Мені здається, якщо Україна пішла шляхом карткових технологій і показала ефективність, потрібно рухатися у цьому напрямку.

У 2020 році Ощадбанк і Visa запустили сервіс ОщадPAY. Він дозволив приймати безконтактні платежі за допомогою смартфонів, які почали працювати як POS-термінали. Наскільки став популярним цей сервіс і хто ним користується?

Зараз в Ощадбанку вже близько 2 тис. торговців, які використовують смартфони на Android з підтримкою NFC-чіпа як термінали для прийому безконтактних платежів. Наступний етап розвитку цього рішення ОщадPAY — додавання фіскалізації в ці пристрої. Це полегшить малому і середньому бізнесу (МСБ) їх взаємини з державою. Наприклад, звітність до податкової служби можна буде подавати в електронному вигляді.

Коли Tap to Phone буде доступним для клієнтів інших банків?

Зовсім нещодавно цю технологію запустив банк Конкорд разом із Portmone. Найближчим часом на ринок із рішенням, в основі якого лежить технологія Tap to Phone від Visa, вийде Приватбанк.

Я дуже вірю в цю технологію. Це рішення набагато дешевше, бо не треба купувати POS-термінал. Достатньо просто завантажити додаток від банку в смартфон. Так, підприємець також сплачує комісію за кожну транзакцію, але немає абонентської плати за використання POS-терміналу, додаткових витрат на його обслуговування і ремонт, зобов'язань за обсягом щомісячних платежів. До того ж, оскільки терміналом є безпосередньо смартфон, це додає мобільності.

Наскільки в Україні популярна послуга онлайн-переказів за номером телефону? Як багато власників карток «прив'язали» картку до номера мобільного?

На даний момент у технологію Visa, яка дозволяє робити переказ просто за номером телефону одержувача без використання номера картки, в Україні завантажено близько 4 млн так званих «зв'язок»: номера картки та номера мобільного телефону. І вже бачимо перші транзакції.

Ми очікуємо від усіх українських банків впровадження цієї технології. Це складні технічні налаштування, але я думаю, що до кінця наступного року ми активуємо 95% ринку.

Наша наступна мета — запустити міжнародні грошові перекази за номером телефону, як мінімум, між сусідніми країнами або країнами пострадянського простору.

Читайте також: 10 способів переказати гроші за кордон і додому

Як працює це рішення і в чому його переваги?

Як правило, клієнт банку, який вже підтримує дане рішення, може просто в банківському додатку «прив'язати» картку до певного номера телефону. А клієнт, який переказує гроші, у своєму банківському додатку може побачити номери телефону одержувача, який активований і підтримує такий платіж.

Раніше можна було переказати гроші тільки між користувачами одного банку, вказавши номер телефону клієнта цього ж банку. І працював такий сервіс тільки в Альфа-Банку, Приватбанку та monobank. Зараз наша платформа дозволяє усунути ці бар'єри.

Ми вирішили, що було б круто вказати номер телефону свого друга, у якого рахунок, наприклад, в Райфі та переказати йому гроші з рахунку в А-Банку (або з будь-якого іншого) просто за номером телефону, без зайвих рухів.

Про плани на майбутнє

Який найвдаліший проєкт Visa в Україні?

Україна — друга країна у світі за кількістю та обсягом р2р-переказів після Росії. Чому так сталося? У цих країнах банки активно пішли в розвиток технологій і мобільних додатків. Задав цю історію Приват24, який привчив українців користуватися сервісом і його базовими функціями.

Далі почалася історія з малим бізнесом і підприємцями. Велика кількість торгових транзакцій мігрувало в р2р-перекази. Перекази на картку складають в Україні, за даними НБУ за перше півріччя, понад 43% від безготівкових операцій за платіжними картками.

Читайте також: Обсяг грошових переказів у межах України зріс майже на чверть — Нацбанк

Але це точно вже краще, ніж оплачувати готівкою. Ми дуже довго думали: варто боротися з цією тенденцією чи очолити її. Врешті-решт вирішили ще більше стимулювати р2р-перекази.

Як ви це робите?

Зараз у нас є два напрямки: всередині України і між різними країнами. Складність міжнародної історії у тому, що потрібно відповідати законодавству кожної країни, в яку здійснюється переказ грошей.

Потрібно перевіряти, які коридори відкриті та які банки дають можливість це робити. Я, наприклад, переказувала гроші доньці в Канаду. В Європі сьогодні підключено понад 25 країн, в які можна робити перекази з України.

Для прикладу, в Італії є законодавче обмеження на переказ грошей з країни, і ми нічого не можемо з цим зробити. А якщо країна відкрита до цих технологій, то ми сертифікуємо там банки і встановлюємо коридор із ними. Комісія при цьому в рази менша — в середньому 1−2%. Особливо, якщо порівняти з улюбленим способом «передати маршруткою», де водій, за чутками, заробляє до 20%.

Які плани на майбутнє?

У компанії Visa фінансовий рік починається 1 жовтня. Тому в нас зараз такий «передноворічний» стан, оскільки закінчився черговий фінансовий цикл у 12 місяців і скоро вийде глобальний річний звіт компанії. Я впевнена, наступний рік буде вдалим, тому що ми точно знаємо, що будемо робити.

Що наприклад?

Насамперед продовжимо розвивати сервіс переказів за номером телефону всередині країни. Приблизно через два роки плануємо реалізувати такі перекази за допомогою мобільного телефону за кордон.

Додамо бонуси для преміальних клієнтів. Зараз, наприклад, всі рекорди б'є проведення ПЛР-тесту на ковід для подорожей за кордон. Тому наші преміальні клієнти, які активно користуються картками, можуть кілька разів на рік зробити цей тест безкоштовно в одній з лабораторій міста. Також динамічно зростає потік користувачів нашим оновленим коридором Fast Track, який ми запустили в терміналі D в аеропорту «Бориспіль» у серпні.

Читайте також: Чим банки заманюють і як утримують VIP-клієнтів

Трохи більше підемо в діджитал-сервіси. Наприклад, ми співпрацюємо з платформами SweetTV та Megogo: на першій клієнти можуть отримати безкоштовну передплату на рік, а на другій — багато спеціальних сервісів.

Для масового портфеля діє програма лояльності, яку ми запускаємо на новій платформі разом із Ощадбанком, а також Укрексімбанком. Це дає можливість накопичувати бали і бонуси при розрахунках в будь-яких точках України або за кордоном, а потім обмінювати їх на певні знижки, призи або сервіси.

Про криптовалюту

У грудні 2020 року Visa заявила, що спільно зі стартапом BlockFi випустить першу картку з кешбеком у біткоїнах. А в березні цього року Visa стала першою з великих платіжних систем, яка почала проводити транзакції у криптовалюті у США. Де і як зараз можна розрахуватися криптою?

Криптовалюта, принаймні в нинішньому її вигляді, спочатку не планувалася як валюта для щоденних розрахунків. Стандартна початкова пропускна здатність біткоїна через свій «двигун» — це 4 транзакції в секунду, а мережа VisaNet здатна обробляти до 63 тис. транзакцій у секунду або мільйони транзакцій за одну хвилину.

Тому ті партнерства, які розвиває Visa, дозволяють «прив'язати» наші картки до криптовалютних гаманців конкретних клієнтів, які мають і картку, і такий криптогаманець одночасно. Коли відбувається транзакція, то частина крипти просто продається і перераховується у валюту вартості покупки.

З нашого боку це стандартна транзакція, безкоштовна для користувача, але йде комісія з боку криптовалютного гаманця, торговця та емітента картки.

Наскільки популярним є це рішення?

За перше півріччя за картками Visa у світі пройшли операції, пов'язані з криптовалютними гаманцями, на суму близько $1 млрд.

Чи є у платіжної системи в планах активніший розвиток роботи з цифровими активами?

Наприкінці літа наша компанія працювала з 54 криптокомпаніями, що дозволяють витрачати нові цифрові валюти на споживчі цілі. Також ми співпрацюємо з 54 криптоплатформами за картковими програмами, які полегшують конвертацію і оплати в цифрових валютах. Але для реалізації таких проєктів і співпраці необхідна легітимність криптовалют у країні. Ми працюємо з платформами тільки в тих країнах, де це дозволено законодавчо.

Коли подібні проєкти з'являться в Україні?

В Україні вже підписали закон, і ми плануємо зайти у країну з усіма технологіями по темі крипти. Коли Нацбанк дасть «зелене світло», в основних гравців з'явиться можливість увійти в Україну, а в банків — широко працювати з криптовалютами.

Я очікую геометричного зростання кількості легальних операцій з криптовалютою. Напевно, всі основні банки на ринку почнуть так чи інакше співпрацювати з криптобіржами. Також в рази покращиться клієнтський досвід з купівлі/продажу криптовалюти і розрахунки цифровими грошима.

Чи вважаєте ви, що вже в найближчому майбутньому криптовалюти широко використовуватимуться як засіб платежу?

Visa вітає розвиток нових форм цифрових валют. Можливо криптовалюти в поточній формі — це певне «нове золото». Адже це, імовірніше, засіб для збереження та інвестування. Можна покласти криптовалюту на декілька років і дивитися на динаміку зростання. Як інвестиція в нерухомість або блакитні фішки. Але ми ж не платимо золотом щодня.

Я не думаю, що криптовалюта стане масовим засобом платежу, тому що це не дуже ліквідний актив. Водночас Visa співпрацює з низкою глобальних організацій і урядів із питань розвитку та впровадження цифрових валют. Також ми працюємо з центробанками країн, які вивчають перспективи впровадження CBDC (цифрових валют центральних банків).

Читайте також: Чому зараз саме час інвестувати в криптовалюти

Закон про платіжні послуги та Open Banking

Як ви оцінюєте новий закон про платіжні послуги № 4364?

Закон дуже правильний і дуже вчасно прийнятий. Він серйозно посилить конкуренцію у країні, тому що на ринок фінансового ритейлу вийдуть не тільки банки, а й фінансові, поштові компанії, а також мобільні оператори. З новим баченням і новим поглядом. З новими технологіями і рішеннями.

Банкам доведеться однозначно мобілізуватися, а небанківським гравцям — багато чому навчитися у банківському бізнесі. Наприклад, у Центральній Азії ми вже активно працюємо з мобільними операторами і допомагаємо запускати нові рішення для споживачів.

Що він змінить для українців?

В законі є пункт щодо впровадження принципів Open Banking — це правильний європейський тренд. Клієнт зможе обирати і дуже швидко змінювати обслуговуючу компанію — буде це банк або поштовий оператор, який надає фінпослуги. Але при цьому залишатися в одному своєму додатку.

Як ви бачите перспективу Оpen Вanking?

Відкриті AРІ дадуть можливість фінтехам, що бажають надавати додаткові сервіси, підключатися до ключових гравців і використовувати їх можливості для надання кращого клієнтського досвіду.

Але закон автоматично не включає цю кнопку. Це великі технологічні доопрацювання, це подальші законодавчі зміни, і це час. Банки повинні об'єднатися з декількома великими інтеграторами, які за вашої згоди дадуть можливість дрібним фінтехам та інноваційним компаніям підключитися до цієї технології і отримувати якусь інформацію, щоб надавати вам хороший клієнтський досвід. Це планують реалізувати до 2025 року. Думаю, попереду буде жорстка боротьба за клієнтів.

Читайте також: Новий спосіб сховатися від фінрозвідки та інші новації закону про платіжні послуги

Як ви вважаєте, чи втратять банки і платіжні системи частину клієнтів? Яку частину пирога зможуть відкусити небанківські установи?

Ні, не думаю, адже для того, щоб емітувати картки певної платіжної системи, потрібно стати її учасником. Щоб ми дали можливість користуватися нашим брендом й інтегрувати його в платіжну систему, ми повинні перевірити компанію. Open Banking більше стосується співпраці банків з іншими фінтехами.

Однак мені здається, що грань між банками і необанками стирається. Є, наприклад, класичний банк Ощадбанк, який ще з часів Радянського Союзу обслуговує не найпростіший сегмент населення з точки зору банківського клієнта. Але зараз Ощад має гарний мобільний додаток, власний чат-бот із можливістю оплатити все, що завгодно, онлайн.

Зростаючі необанки вже мають історію, а класичні банки набувають нові технології. У якийсь момент всі зустрінуться.

Читайте також: Чи можуть фінкомпанії перетворитися на необанки

Про інвестування

«Мінфін» — портал про інвестиції. Чи вважаєте ви себе інвестором? Як розпоряджаєтеся своїми заощадженнями?

Основна проблема людини, яка має заощадження, — як зберегти гроші, щоб вони з роками не знецінювалися через інфляцію. Думаю, що єдина річ, якій не загрожує інфляція і яка з роками зростає у ціні, — це освіта і досвід. Тому я інвестую в освіту дітей і намагаюся інвестувати час і ресурси у свою власну освіту, хоча визнаю: є проблема з вільним часом.

Дізнавайся більше, як вигідно інвестувати гроші, на конференції «Жити на відсотки»

Якщо ж говорити про матеріальні активи, то, оскільки я українка і хочу далі жити та працювати в нашій країні, я інвестую в ті активи, які сьогодні тут доступні. Але також люблю дивитися, що відбувається на світових фондових ринках, та іноді намагаюся там грати. Але це більше приватне хобі, ніж серйозні інвестиції.

У які компанії або фонди інвестуєте гроші?

Вірю більше собі, ніж фондам, тому купую акції окремих компаній. Я оперую тією сумою, яку можу пожертвувати в разі, якщо все втрачу.

Читайте також: Акції чи біржові фонди: у що краще вкласти гроші, щоб заробити більше

Як обираєте, які акції купувати?

Я дивлюся на фінансові звіти цих компаній, динаміку реінвестування у їхній же розвиток, показники прибутковості, результати квартальних звітів для фондового ринку. Також дуже важливим є людський ресурс: хто там CEO, і як керівник говорить від імені компанії. Мені здається, що в сучасному світі успіх корпорацій також залежить від кадрової політики і лідера, який веде цю компанію.

Але тільки час покаже, успішні ваші інвестиції чи ні.

Якою була ваша найвдаліша інвестиція на фондовому ринку?

Я вперше прийшла у компанію Visa у 2006 році і потрапила на момент проведення ІРО, коли компанія виходила на фондовий ринок. Тоді Visa фактично була неприбутковою організацією і менш динамічною. Але вихід на фондовий ринок змушує компанії бігти вперед, інвестувати і битися за місце під сонцем.

У момент ІРО як співробітнику компанії мені дісталося декілька акцій, які передавалися тоді за базовою ціною розміщення — $44. Зараз одна акція компанії Visa коштує понад $200. Але тоді, 15 років тому, я взагалі не дуже розуміла, що таке акції і що мені з ними робити в Україні. Я згадала про них тільки у 2019 році, коли побачила, як змінилася їхня ціна.

Автор:
Світлана Тартасюк
Журналіст Світлана Тартасюк
Пише на теми: Банки та банківські продукти, нерухомість, ринок праці, бізнес, фінанси, інвестиції

Коментарі - 37

+
+88
VolgangMessing
VolgangMessing
29 вересня 2021, 9:23
#
Чушь и некомпетентность этой женщины зашкаливает. Удивительно, что Минфин такое опубликовал.
+
+42
DustinTiesy
DustinTiesy
29 вересня 2021, 10:25
#
Чому ви так вирішили? Як на мене, доволі професійні відповіді.
+
0
MrNemo
MrNemo
29 вересня 2021, 10:35
#
Поподробнее пожалуйста.
+
+15
Три літри
Три літри
29 вересня 2021, 16:50
#
Чушь и некомпетентность комментария на уровне обычных некомпетентных комментариев.
+
+15
VolgangMessing
VolgangMessing
29 вересня 2021, 10:54
#
Даже не знаю, что сказать в ответ. Там все чушь. Про биткоин, про закон, про инвестиции, а особенно про увеличение доли рынка визы исключительно за счёт постройки замка. Слабо рассказать правду просто… Особенно умилила фраза поро забытые акции. Если человек на такой должности несёт чушь, то это говорит про компанию в целом.
+
+18
glan
glan
29 вересня 2021, 12:13
#
Отличный пример того, как дав большое интервью можно ничего не сказать. Лет двадцать назад VISA имела подавляющую часть рынка, но потом MASTER своим продуктом Debit и возможностью снятия наличных без комиссии в любом банкомате страны за год «убило» весь рынок Визы. В интервью ничего не сказано о стратегии и тактики возврата доли рынка, кроме каких то штрихов про «накачку мышц» и вишенок для премиальных карт. Личный опыт: у меня еще до локдауна в 2020 году закончился срок приватовской карты, я объехал пять или шесть отделений, чтобы новую карту дали именно Мастер, ан нет, везде были только Визы, пришлось брать. Возможно, Виза просто договорилась с некоторыми банками на уровне ТОПов о том, что банки перестают на уровне точек продаж выдавать Мастер. Простому человеку по сути всё равно какая система, лишь бы в банкомате карта работала.
+
+15
VolgangMessing
VolgangMessing
29 вересня 2021, 12:29
#
Думаю, что за счёт конвертации Виза имеет больше денег, потому и даёт больше откатов банкам. А Мастеркард, все более универсальная карта, можно открыть в двух валютах.
+
0
mary27
mary27
29 вересня 2021, 12:57
#
Совершенно верно.

«Виза» в Украине никому не нужна, хуже только «Простир») Принципиально не пользуюсь их картами.
МС Debit, и забудьте про комиссии за снятие наличных, и получайте бонусы.

Отдельно доставил «премиальный» консьерж, он же чат-бот)
+
+14
Qwerty1999
Qwerty1999
1 жовтня 2021, 10:45
#
Mary27
«Принципиально не пользуюсь их картами.»

Мы знаем, что вы очень принципиальная женщина…
Принципиально не пользуетесь кредитными картами.
Принципиально не пользуетесь картами МПС VISA.

Ну и ещё массу других своих принципов
применяете на практике…

Вы вправе себя самоограничивать во всём,
и даже этим бравировать…

Но толку от этого никакого.
+
0
ramarren
ramarren
5 жовтня 2021, 13:18
#
А какой толк, если выбрать Визу вместо Мастера, Кока-Колу вместо Пепси колы, Тайд вместо Ариэля и так далее?..
+
+14
Qwerty1999
Qwerty1999
5 жовтня 2021, 20:35
#
Ramarren
«А какой толк, если выбрать Визу вместо Мастера»

Большинству — никакого…

У Визы и Мастера разные базовые валюты МПС.
VISA — только доллар США.
Mastercard — Евро или доллар США.
+
0
ramarren
ramarren
6 жовтня 2021, 13:14
#
А как определить у Мастера базовую валюту? В географической Европе это евро по умолчанию?
+
0
Qwerty1999
Qwerty1999
6 жовтня 2021, 20:46
#
Я уже подзабыл варианты решения этого вопроса, но об этом однозначно знают
в банке-эмитенте карты МПС Мастеркард.
+
0
Danconia
Danconia
30 вересня 2021, 9:41
#
Ничего он не убил в прокредите карта виза снимаю без комиссий в любом банкомате там правда лимиты на снятие 2000 грн, если это не прокредитовский банкомат коих оч мало.
И лимиты это принуждения к без налу, но если человеку нужно валюту купить прихоидтся совокупляться с банкоматами полчаса по 2000 по штуку обналичишь.

И на это не влияет ни мастер ни виза это НБУ вводит неудобства для граждан даже не знаю снизило ли это как-то уровень корупции. Если это не влияет на корупцию — на кой этот бред с лимитами


+
+15
abc11111
abc11111
3 жовтня 2021, 12:11
#
«в прокредите карта виза снимаю без комиссий в любом банкомате»

В Прокредите другая история. Чтоб снять с их карты Visa без комиссий в любом банкомате Украины, нужно каждый месяц платить 160 грн абонплаты за обслуживание карточного счёта
+
0
Три літри
Три літри
3 жовтня 2021, 12:29
#
В ПУМБе не плачу ни копейки и снимаю в любом банкомате без комисии с карты Виза. В моём случае это ещё и платинум, хотя для тарифов это совершенно не важно.
+
0
Три літри
Три літри
30 вересня 2021, 9:44
#
Личный опыт: у меня еще до локдауна в 2020 году закончился срок приватовской карты, я объехал пять или шесть отделений, чтобы новую карту дали именно Мастер, ан нет, везде были только Визы, пришлось брать.

Чего именно это пример? Засилия Мастеркарда и утраты Визой рынка?

MASTER своим продуктом Debit и возможностью снятия наличных без комиссии в любом банкомате страны за год «убило» весь рынок Визы

Никогда такой услуги у Мастера не было — комиссии за снятие устанавливает банк, в одном банке может по мастеру быть 0, в другом может быть по такому же мастеру не 0. Аналогично с визой. Как яркий пример — Монобанк в котором тарифы не зависят от карты.
+
+30
glan
glan
30 вересня 2021, 10:27
#
Уважаемый, вступать в дискуссию с Вами не вижу смысла, если Вы не помните / не знаете как MC в Украине отбрал у Visa практически всю долю рынка. Я работал тогда в банке непосредственно с пластиком, и отлично помню этот момент, когда на рынке появился продукт Debit, он фактически взорвал весь рынок, увеличив на порядок у нас продажу пластика. Рекомендую Вам почитать в Гугле историю, тогда поговорим.
+
+15
Три літри
Три літри
30 вересня 2021, 11:25
#
когда на рынке появился продукт Debit

У мастеркарда никогда не было продукта «дебит». Цирус, Маэстро — такие продукты были. Классик, голд, платинум были. Ворлд дебит — была, как замена классику. Но всё это на самом деле не более чем названиея так как можно иметь Debit Platinum без каких-либо дополнения за платиновость (у меня была такая в Идея-банке), так и обычный Debit World с кредитным лимитом (в Монобанке). И комиссия за обналичку в обеих случаях устанавливается банком, а не Мастером.
+
+26
ramarren
ramarren
30 вересня 2021, 13:20
#
Вы не правы, были изначально именно Mastercard Debit карты. К чему спорить, поищите действительно информацию, как вам советуют. Или смысл поспорить ради спора?
+
0
Три літри
Три літри
30 вересня 2021, 14:05
#
К чему спорить, поищите действительно информацию, как вам советуют.

К чему спорить если я первую карту открыл в середине 90-х? Что именно мне надо искать в гугле если вы оба сами не знаете что именно надо искать?
+
+30
glan
glan
30 вересня 2021, 14:31
#
Улыбаюсь! Ну конечно, никто ничего не знает, только Вы всё знаете… Удачи Вам с Вашими знаниями!
+
0
Три літри
Три літри
30 вересня 2021, 14:35
#
Это как раз ты настаиваешь что имеешь монопольное тайное знание, а все остальные неправы
+
+15
ramarren
ramarren
1 жовтня 2021, 13:14
#
Вы в середине 90-х открыли MasterCard World Debit?..
+
0
Три літри
Три літри
1 жовтня 2021, 13:27
#
Нет конечно.

Хотя та карта была дебетовой, тоесть не имела кредитного лимита.

У нас в Украине ни Мастер, ни Виза не имеют жесткой разбивки на настоящие кредитные карты и настоящие дебтные карты. Мы не США, у нас большинство карт дебетные, даже если это платина. Одновременно с этим дебетная карта может иметь кредитный лимит.

Непонятно зачем я эти всем известные вещи рассказываю опытному эксперту по банковским картам.
+
+30
glan
glan
1 жовтня 2021, 14:52
#
Ладно, дам намек любителю спорить, а то меня уже экспертом обозвал, аж обидно стало. Debit — это не название дебетных карт. Конечно дебетные карты были и до внедрения этого продукта, и сейчас есть дебетные карты без приставки Debit. Debit — это модель расчетов по картам продукта в момент транзакции между следующими участниками: банк — эмитент карты, банк — осуществляющий процессинг транзакции, банк — владелец банкомата и самой платёжной системы. Именно эта модель расчётов и позволила захватить Мастеру, если не ошибаюсь, 70 или 80% рынка пластика в Украине (опытные маркетологи насчёт доли рынка могут меня поправить).
+
0
Три літри
Три літри
1 жовтня 2021, 14:55
#
Именно эта модель расчётов и позволила захватить Мастеру, если не ошибаюсь, 70 или 80% рынка пластика в Украине

И что же такого необычного предложила эта модель расчётов?

И что тебе мешало выдать эту свою версию в самом начале дискуссии вместо того глупого потока пафоса что ты там написал?
+
+11
Qwerty1999
Qwerty1999
1 жовтня 2021, 15:53
#
У МПС VISA аналогичная модель проведения карточных транзакций, так что не только в модели расчётов дело.
Есть ещё стоимость номерного ресурса и разница в стоимости эмиссии дебетовых и кредитных карт у разных МПС.
Поэтому многие кредитные карты укрбанков по BIN-коду «светятся» дебетовыми — так дешевле.

Карты какой МПС эмитировать в Украине — этот вопрос решался не в офисах соответствующих МПС, а в одном-единственном банке с названием Приватбанк, который эмитировал подавляющее большинство БПК в нашей стране.

70% - это достаточно достоверная цифра…

+
+15
ramarren
ramarren
1 жовтня 2021, 13:15
#
Искать надо «MasterCard Debit»
+
0
Три літри
Три літри
1 жовтня 2021, 13:28
#
Ну так найди, ты то ж в курсе где всё это есть.
+
0
Qwerty1999
Qwerty1999
1 жовтня 2021, 13:32
#
«Искать надо „MasterCard Debit“»

Зачем что-то искать…
Нужно просто знать, что в те далёкие времена
лидером в эмиссии БПК в стране был исключительно Приватбанк.

И как топ-менеджмент Привата решит — так банк и будет
эмитировать карты конкретных МПС и штамповать их ящиками
для выдачи всем подряд.
+
0
Три літри
Три літри
1 жовтня 2021, 13:37
#
Зачем что-то искать…
Нужно просто знать, что в те далёкие времена
лидером в эмиссии БПК в стране был исключительно Приватбанк.



К слову в блоге Гороховского есть хороший рассказ про то как Американ Экспресс выходил на украинский рынок … да так и не вышел.
+
0
Qwerty1999
Qwerty1999
1 жовтня 2021, 13:42
#
«хороший рассказ про то как Американ Экспресс выходил на украинский рынок … да так и не вышел»

На сайте НБУ есть перечень из десятка банков, которые имеют право обслуживать и эмитировать карты AmEx, а реально с этой МПС работает только Укрэксимбанк и Аваль по агентскому соглашению с Укрэксимбанком.

Так что не всё, о чём можно прочитать в интернете — соответствует реальной действительности…
+
0
ramarren
ramarren
4 жовтня 2021, 13:10
#
Забанили в Гугле? Удивительно…
+
+15
ramarren
ramarren
4 жовтня 2021, 13:12
#
Про Приват не знаю, не пользовался, но в те далекие времена получил на руки именно MC Debit от других намного менее раскрученых банков, на которые топ-менеджмент Привата, в отличие от Мастеркарда, вряд ли оказывал влияние
+
0
Три літри
Три літри
30 вересня 2021, 14:07
#
Https://sea.mastercard.com/en-region-sea/personal/find-a-card/world-mastercard-debit.html

Вот World Debit на сайте мастера. Она не имеет никаких уникальных фич в сравнении с Классиком, это не что-то как например новая модель Peugeot 308 которая заметно отличается от прошлой. Это тот же самый кусок пластика с теми же самыми фичами что и у прочих карт. Вы даже если сильно захотите — на нейдёте чем она отличается от Standard.
+
0
Три літри
Три літри
30 вересня 2021, 14:12
#
Если уж говорить о том что делал Мастер или Виза, то говорить надо не о названиях карт которые означают практически ничего, а о технологиях: появление чипа, пявления Пайвейв и Пайпас. Но не думаю что это реально влияло на популятность карт так как буквально до 2010−15 года карты использовались только чтобы снять наличные. А Мастер это или Виза — всем было глубоко пофигу.

И никакой нулевой комиссии Мастер не обещал и у многих банков комиссия по Мастеру (любому, от Маэстро и Цируса до Платины) была все годы и есть сейчас.
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися