Проект Закону «Про віртуальні активи»: кому та чим вигідне ухвалення неспроможного законопроекту

Так, член правління громадської організації «НДЦ блокчейн-рішень» Александр Кудь опублікував на своїй сторінці у Facebook пост, в якому навів три головні аргументи неспроможності проекту Закону № 3637.

«Гучні заяви про те, що громадяни України зможуть розраховуватися криптовалютами, що власники криптовалют зможуть захистити свій капітал у віртуальних активах у разі потреби, що криптобіржі будуть дуже ретельно перевірятися спеціальними державними органами, не підкріплюються абсолютно нічим».

На думку вченого, цією заявою розробники Законопроекту № 3637 активно його просувають у своїх інтересах, а саме:

Перша частина норм проекту закону легалізує на території України «обмінники» криптовалют із порушенням Закону України «Про товарні біржі». Друга ж — створює лише видимість регулювання ринку віртуальних активів з огляду на те, що це неможливо зробити через високу швидкість розвитку технології.

Використання, наприклад, біткоїна як конвертованої валюти спричинить постійні та непередбачувані удари по курсовій вартості національної валюти — гривні. Це призведе до того, що валюта стане нікому не цікавим інструментом і її курс впаде.

«Протягнувши» проект закону в першому читанні, народні депутати відкривають кисень для корупціонерів, а «дозволи на роботу» від Мінцифри приведуть до того, що через «біржі» можна буде купувати будь-які товари, послуги, землю та інші блага.

«На мою особисту думку, Законопроект № 3637 з усіма нормами, складеними неграмотно його розробниками, пропонує визнати біткоїн та інші криптовалюти конвертованою валютою на території України для того, щоб колишні й нинішні чиновники та депутати могли в обхід законів України про податкову амністію легалізувати незаконно здобуті кошти».

Александр Кудь звернув увагу на те, що у Верховній Раді як альтернатива Законопроекту № 3637 знаходиться Законопроект № 4328 «Про токенізовані активи та криптоактиви», який встановлює два види віртуальних активів розподіленого реєстру: майно у цифровому вигляді (криптоактив) та майнові права у цифровому вигляді (токенізовані активи).

Саме це робить віртуальні активи зрозумілим і адаптованим засобом модернізації суспільних відносин у всіх сферах життя на відміну від абсурдного з точки зору права терміна «нематеріальне благо».

Докладніше про ризики та негативні наслідки проекту Закону «Про
віртуальні активи» читайте за посиланням.