Податкова амністія: як задекларувати кеш і криптовалюту

Рішення про те, чи брати участь у деклараційної кампанії, — лише перший крок. Всі «за» і «проти» цього рішення «Мінфін» вже докладно розбирав. На перший, погляд, щойно рішення прийнято, все стає гранично просто — перелік активів, коло потенційних декларантів і все інше детально прописано в профільному законі. Все, що потрібно власнику тіньових активів, — заповнити декларацію та сплатити податок.

Але, як виявилося, далі питань виникає ще більше.

«Як, наприклад, відокремити активи, які було отримано (придбано) за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, від тих, які було отримано з цілком легальних джерел.

Або, скажімо, громадянин знає, що всі активи придбано з легальних джерел. Чи потрібно в такому випадку щось додатково доводити податковій і за яких обставин?", — називає найпоширеніші питання юрист Stron Legal Services Катерина Струкова.

Щоб спати спокійно, власникам дорогих активів потрібно мати підтверджуючі документи про сплату податків з усіх витрачених на їх покупку сум, що малоймовірно. Є й інший варіант — витратний.

«Ми рекомендуємо своїм клієнтам задекларувати будинку понад 240 квадратних метрів і квартири понад 120 квадратних метрів, а також розміщені на банківських депозитах валютні цінності, права вимоги на майнові права, і рухоме майно, включаючи автомобілі вартістю понад 2,25 млн грн», — говорить Юлія Матковська, керуючий партнер ЮК «Матковська та Партнери».

Юристи розповідають, що найчастіше їх клієнти задають питання про те, як краще «засвітити» грошові кошти, що цілком зрозуміло.

Спільне дослідження НБУ, уряду, Mastercard і Ernst & Young оцінило готівкову тіньову економіку України в 702 млрд грн.

За даними голови парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, на руках у громадян зараз знаходиться понад $ 50 млрд. І, до речі, не виключено, що частина цих коштів вже спливла за кордон.

Закон дає кілька варіантів задекларувати кошти. «Мінфін» з'ясував про них все.

Готівкові: 4 законні способи відзвітувати перед державою

Відразу обмовимося: просто внести в декларацію готівку не вийде. Таке обмеження введено не випадково.

«Законодавець прийняв до уваги уроки інших країн і вітчизняний досвід е-декларування, коли чиновники в деяких випадках декларували готівку у великих обсягах, ніж було насправді.

Такі дії, по суті, були спробами легалізувати подальші надходження неоподатковуваного кеша. Саме тому, щоб амністувати готівку, кошти необхідно буде покласти на спеціальний рахунок в українському та/або іноземному банку. Так ні у кого не буде сумнівів в їх реальних обсягах", — пояснює логіку законодавців Василь Андрусяк, партнер Moris.

Отже, варіант 1: розміщення коштів на рахунку в українському банку (спеціально переводити гроші в іноземний банк для декларування ніхто не стане).

Для цього в будь-якому з банків доведеться відкрити спецрахунок, попередньо заповнивши анкету. У ній попросять вказати походження готівки. Наприклад, це можуть бути такі джерела:

• активи, отримані від ведення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності;
• активи, отримані у вигляді неоподатковуваних доходів;
• активи, отримані у вигляді подарунка;
• інші джерела походження.

До слова, питання анкети можуть відрізнятися: НБУ прописав лише загальний порядок відкриття спецрахунку і обов'язкову інформацію, яку декларант повинен розкрити. Але банк може доповнювати питання анкети на свій розсуд.

«Банк все одно перевірятиме джерело походження грошей, які надходять на рахунок клієнта, хоча закон говорить, що джерело вказувати не треба. Як правило, в банку вимагають, щоб сума надходжень не перевищувала трирічну суму доходів, з яких сплачено податки», — розповідає керуючий партнер ЮК Winner Ігор Ясько.

Також декларанту доведеться вказати країну походження таких активів. І якщо активи, наприклад, мають джерело походження з країни-агресора, банк просто відмовить у відкритті рахунку.

Після завершення процедури фінансового моніторингу та підтвердження джерел походження вищезазначених активів декларант може:

• перерахувати гроші на власний поточний банківський рахунок;
• зняти гроші і закрити спеціальний рахунок;
• використовувати спецрахунок як поточний (після відповідної заяви).

Якщо ж у фінмона виникнуть підозри щодо розміщених на спецрахунку коштів, вони можуть бути просто заблоковані.

Варіант 2: покупка ОВДП. Ще одна можливість легалізувати готівку, з яких не сплачено податки, — дати в борг державі. Щоб задекларувати готівку через купівлю ОВДП, доведеться виконати дві умови:

• придбати папери з терміном обігу понад рік без права дострокового погашення;
• період придбання — з 1 вересня цього до 1 вересня наступного року.

У такому способі декларування є дві безперечних переваги.

По-перше, на ОВДП зараз можна непогано заробити. Наприклад, середньозважена дохідність 1,5-річних ОВДП, розміщених Мінфіном 31 серпня, склала 11,3%, 3-річних — 12,4%. Не виключено, що дохідність буде рости і далі, наприклад, якщо на черговому засіданні 8 вересня НБУ вирішить підвищити ключову ставку.

По-друге, цей варіант дозволить заощадити на податку. «Якщо брати до уваги тільки ставки податку, то найменший відсоток із декларованих цінностей будуть платити при вкладенні в державні облігації України — ставка 2,5%», — уточнює Ігор Ясько.

Але є і два істотні недоліки. Фактично декларант заморожує свої кошти, як мінімум, на рік. Та, головне, що і в цьому випадку кошти все одно будуть перевірятися на чистоту походження.

Варіант 3: декларування права грошової вимоги. Ідеальний спосіб для тих, хто хоче задекларувати готівку наперед і для тих, хто бажає уникнути нервування з перевірками фінмоніторингу.

В даному випадку декларант заявляє, що наявні у нього гроші позичено третій особі. Тому ні розмістити їх у банку, ні, скажімо, купити ОВДП не представляється можливим.

«Не можна виключати варіанту, коли недобросовісні платники зараз задекларують значні позики і надалі забезпечать собі канал надходження легальних коштів», — каже Василь Андрусяк.

Варіант 4: безподаткова альтернатива податкової амністії

14 липня минулого року парламент прийняв зміни до Податкового кодексу, подарувавши любителям офшорів амністію капіталів. Українцям, які контролюють закордонні компанії (КІК), дали можливість їх ліквідувати, після чого почнуть діяти жорсткі правила оподаткування операцій з такими компаніями.

Нерідко КІК створювалася для накопичень і збереження активів поза увагою українських контролюючих органів. Тепер цю офшорну компанію можна ліквідувати і отримати в актив декларацію про доходи зі сплатою всього лише 1,5% військового збору.

Щоб скористатися нормою, необхідно виконати дві умови:

• ліквідація КІК має бути завершено до 31.12.2021;
• декларант, будучи акціонером, учасником, партнером або контролером ліквідованої компанії, зобов'язаний подати до податкової заяву, вказавши деталі компанії і отриманого в результаті ліквідації майна і доходів.

«Для людей, що мають активи, вартість яких при легалізації виправдовує витрати на юристів і податкових консультантів, звичайно ж рекомендуємо безподаткову ліквідацію КіКа за законом 466. Через цей механізм можна легалізувати і права вимоги, і активи в оціночної вартості.

Це має сенс при подальшій їх реалізації, коли різниця у вартості підлягатиме ПДФО. Деякі фахівці наполягають на декларуванні активів виключно в грошах, посилаючись на різночитання в нормах зазначеного закону", — говорить керуючий партнер KAC Group Володимир Гаркуша.

Як розповісти про свої біткоіни

Для багатьох наших співгромадян питання про те, як задекларувати кріптоактіви, буде не менш актуальним, ніж легалізація готівки.

За даними провідної аналітичної компанії Chainalysis, в минулому році вкладення в біткоіни дали можливість українцям заробити близько $400 млн. У результаті Україна увійшла в топ-10 країн за прибутком від інвестицій в криптовалюту номер один.

В цьому році Україна опинилася на четвертому місці рейтингу по використанню кріптоактівов.

Адвокат Юридичної компанії «Riyako & Partners» Андрій Тимонов каже, що декларування криптоактівів фактично надасть в майбутньому можливість використовувати отримані від їх реалізації кошти без необхідності підтвердження законності їх отримання. А це буде вкрай важливим, якщо наша держава, як планує, почне порівнювати витрати своїх громадян з їх доходами.

«Як і з іншими видами активів, декларувати криптовалюту потрібно у випадках, якщо її було придбано за доходи, з яких не були сплачені податки, або була подарована платнику без сплати податків.

Разом з тим, потрібно чітко розуміти, що амністія зачистить тільки старі «помилки» (до 2021 року). Якщо декларант має намір продати наявні у нього кріптоактіви зараз або в майбутньому, то йому доведеться заплатити податки за загальним правилом — 18% ПДФО плюс 1,5% військового збору", — уточнює Василь Андрусяк.

Але з самим декларуванням не так все просто. Як пояснив «Мінфіну» партнер МЮК «Kodex» Станіслав Клімов, на сьогоднішній день в Україні не існує законодавчого акту, який в повній мірі регулює питання правового статусу криптовалюти. Наприклад, криптовалюта підлягає декларуванню за Законом «Про запобігання корупції».

Однак норми цього закону стосуються осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. До речі кажучи, наші представники влади дійсно почали активно декларувати свої біткоіни.

У деклараціях за минулий рік українські чиновники «засвітили» кріптоактівов майже 75 млрд гривень.

Але, при бажанні, легалізувати зараз свої біткоіни можуть не тільки держслужбовці.

«Закон не передбачає можливості задекларувати криптовалюту простим громадянам, також чинне законодавство не містить визначення поняття „криптовалюта“. Однак її можна підвести під поняття „інші активи“, що при бажанні дасть можливість вказати наявність такого активу в спеціальній декларації», — підказує вихід із ситуації керівник практики податкового права ЮФ" Ілляшев та Партнери «Ніна Бец.

Оптимізуємо сплату податку з декларованих активів

Таку опцію (можливість вибрати, коли і скільки заплатити податку) закон теж надає декларанту. Про способи оптимізації сплати податків «Мінфіну» розповів засновник і директор юридично-консалтингової компанії «Де-юре» Григорій Трипульський.

Перш за все, за всіма діючими ставками пропонується відстрочка сплати збору з одноразового добровільного декларування. За бажанням декларанта платіж можна виплатити трьома рівними частинами протягом трьох років. Причому відсоток досить привабливий. З активів, які перебувають в Україні, замість сплати 5% при розстрочці платежу доведеться заплатити 6%, що все одно буде вигідно.

«Погодьтеся, отримати кредит у гривні на 2 роки за ставкою 1% дуже заманливо. Для іноземних активів — замість 9% можна сплатити 11,5% протягом трьох років, а для ОВДП — замість 2,5% можна вибрати 3%, що теж досить цікаво. Також закон пропонує сплатити збір з іноземних активів відразу в період з 1 вересня 2021 по 1 березня 2022 року за пільговою ставкою 7% і навіть якщо декларування сталося саме в цей період, то можна зробити розстрочку на три роки за ставкою 9,5%», — розповідає Григорій Трипульський.

Способом мінімізації податку, за його словами, може бути заниження вартості декларованих активів шляхом зменшення їх ціни (наприклад: зменшена оцінка нерухомості в Україні). Таке заниження дасть можливість сплатити меншу суму збору при амністії, а в подальшому, при продажу нерухомості, все одно не буде врахована ціна, по якій вона була задекларована.

Оптимізацією суми оплати податку може бути придбання річних ОВДП: ставка всього 2,5%, але при цьому ще є непоганий відсоток, що виплачується державою по ОВДП.

Автор:

Головний редактор Олена Дьоміна

Пише на теми: Макроекономіка, фінанси, державне регулювання, бюджет, фіскальна політика