МВФ залишається на паузі: як Україна платитиме за боргами і закриватиме бюджет

Прориву у відносинах з кредитором знову не відбулося. «Сторони домовилися про тісну комунікацію і спільну роботу для можливості досягнення Staff level agreement найближчим часом», — йдеться в офіційному повідомленні Мінфіну за результатами нещодавньої серії зустрічей міністра фінансів Сергія Марченка з керівництвом МВФ.

У перекладі з дипломатичної мови це означає, що найближчим часом розраховувати на підтримку Фонду Україні не варто.

Хоча ще зовсім недавно коментуючи візит свого колеги в Вашингтон, перший віце-прем'єр-міністр — міністр економіки Олексій Любченко запевнив, що уряд виконав усі взяті на себе зобов'язання і вже влітку-восени Україна може розраховувати на отримання чергового траншу в $700 млн.

Натомість в МВФ дотримуються іншої думки: там вважають, що Україна недостатньо старається і, що найголовніше, не мають наміру закривати на це очі. Доказом тому цілком може послужити маленька деталь: спочатку в підсумковому прес-релізі Мінфіну говорилося, що «Україна і МВФ досягли компромісу з питань реформ». Пізніше меседж про досягнутий компроміс прибрали, а в оновленому тексті говориться, що сторони лише «узгодили позиції».

Чим же так незадоволені кредитори?

Що не влаштовує МВФ

Незадовго до свого візиту до Вашингтона Марченко говорив, що для отримання наступного траншу за програмою stand-by Україна повинна виконати три вимоги Міжнародного валютного фонду:

• відновити роботу Національного антикорупційного бюро (НАБУ);
• відновити повноцінну роботу Нацагентства з протидії корупції (повернення кримінальної відповідальності за недостовірне декларування);
• узгодити питання по Вищій раді правосуддя: МВФ наполягає, щоб вирішальний голос в ньому мали «міжнародні експерти».

Однак вирушити на переговори міністру фінансів довелося з невиконаним домашнім завданням. Законопроект про НАБУ (в якому серед іншого йдеться про умови призначення і звільнення його очільника) до моменту візиту був прийнятий тільки в першому читанні.

Доля закону про відповідальність чиновників за брехню в декларації доволі туманна. Відповідний законопроект був прийнятий ВР 3 червня. Однак в Офісі президента повідомили, що глава держави має намір ветувати документ, оскільки депутати залишили масу лазівок, що дозволяють недобросовісним чиновникам приховати наявні у них активи і уникнути покарання.

На початку травня Директор МВФ Джеррі Райс на традиційному брифінгу у Вашингтоні нагадав, що серед основних тем також залишаються збереження незалежності Нацбанку та продовження політики гнучкого обмінного курсу, середньострокова фіскальна стабільність, боротьба з корупцією і поліпшення корпоративного управління.

Очевидно, що черговий кадровий скандал, що вибухнув в НБУ напередодні переговорів з МВФ, ще більше ускладнив завдання Сергію Марченко, як і недавній інцидент з наглядовою радою «Нафтогазу», який раптово відправили у відставку, звинувативши в неефективності, але відразу ж повернули до роботи.

Хоча говорити про те, що Україна відверто ігнорує побажання кредиторів теж було б неправильним. В активі виконаних завдань наші переговорники мали свіжий закон, який зміцнює незалежність НБУ. Вчора ввечері, 12 липня, на засіданні фракція «Слуга народу» розглядала законопроект про реформу корпоративного управління, що дозволяє забезпечити операційну незалежність держкомпаній. Саме питання про корпоративне управління було одним з ключових тем для обговорення на недавніх переговорах з МВФ.

Чому кредитори не поспішають допомагати Україні

Але правда в тому, що при бажанні МВФ може легко розширити і без того довгий список своїх претензій. І ці нові претензії теж можуть стати непереборною перешкодою до отримання траншу. Наприклад, та ж податкова амністія, з приводу якої чиновники Фонду вже висловлювали свій скепсис. Адже, на їхню думку, в довгостроковій перспективі такі амністії призводять до зменшення податкових надходжень.

У МВФ вже аналізують законопроект на предмет його можливого використання для відмивання грошей і корупції. Не виключено, що саме тому прийнятий ВР ще 15 червня документ досі не підписаний президентом.

Справа в тому, що формально Україна все ще перебуває в програмі stand-by, яку Фонд зазвичай використовує, як пожежне реагування на серйозні проблеми в економіці потенційних позичальників.

Саме тому минулого літа ми з мінімальними бюрократичними процедурами отримали від МВФ $2,1 млрд першого траншу (41,7% від загальної суми програми, розрахованої на 5 траншів). На тлі пандемії і затяжного локдауну перспективи української економіки для Фонду виглядали тоді дійсно катастрофічно.

«У Меморандумі передбачалися середньорічний курс на рівні 30,3 грн/$, скорочення резервів НБУ — до $ 19,3 млрд. Але вже в серпні-вересні і реальний, і фінансовий сектор продемонстрували стрімке відновлення, макростабільності нічого не загрожувало. За фактом середньорічний курс склав 27,6 грн / $, резерви НБУ досягли $ 29,1 млрд», — розповідає економіст Незалежної групи макроекономічного аналізу та прогнозування Ukraine Economic Outlook Григорій Кукурудза.

Інша справа, що Фонд поки офіційно не висловив і чіткого бажання обговорювати з нашими учасниками переговорів новий формат співпраці — формувати новий Меморандум з новим графіком фінансування, структурними маяками і макро-індикаторами.

«Стара програма фінансування повністю „зависла“ ще минулої осені, а обговорення нової, наскільки знаю, поки не ведеться», — резюмував Григорій Кукурудза.

Як будемо віддавати борги

З нашого боку розморожування кредитного співробітництва з МВФ ставало дедалі актуальнішим у міру наближення чергового піку виплат за зовнішніми боргами.

«На вересень цього року припадають великі боргові виплати, зокрема, погашення $1 млрд єврооблігацій, випущених в ході реструктуризації в 2015 році, і $1 млрд п'ятирічних єврооблігацій, гарантованих США, які були випущені в 2016 році. Всього у вересні уряд повинен буде виплатити за зовнішнім боргом приблизно $3 млрд», — підрахував для «Мінфіну» старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович.

Всього ж у другій половині року Мінфін має погасити $6,1 млрд.

Джерело: Ukraine Economic Outlook

Частково завдання уряду з обслуговування боргів уже спростив той таки МВФ: Рада виконавчих директорів Фонду схвалила розподіл спеціальних прав запозичення (SDR) на $650 млрд. З них Україна, з огляду на розмір квоти (0,42%), може отримати близько $2,73 млрд .

Однак виходити на зовнішні ринки Мінфіну все ж доведеться.

«Навіть допустивши прихований секвестр бюджету і зменшення дефіциту до 3% ВВП, повне рефінансування виплат за валютними ОВДП, Мінфіну доведеться ще розмістити приблизно $1 млрд єврооблігацій», — каже Тарас Котович.

Джерелом рефінансування можуть також стати самостійні виходи держкомпаній, надходження від Єврокомісії, Світового Банку.

«Цілком імовірні і прямі комерційні позики від банків або великих холдингів (як раніше від Deutche Bank і Cargill). В тому числі, до зовнішніх позик буде коректно віднести і вкладення нерезидентів в гривневі ОВДП. Достатнє підвищення ставок (що повністю в руках Мінфіну) цілком може сформувати від $250 до $500 млн щомісячного припливу до кінця року.

В цілому, до кінця року загальна сума зовнішніх запозичень (з огляду на приплив нерезидентів в ОВДП) прогнозується нами на рівні $10,5 млрд, з яких $4,4 млрд — підуть на фінансування дефіциту бюджету", — уточнив Григорій Кукурудза.

За словами двічі міністра фінансів, екс-радника Глави Офісу президента Ігоря Уманського, є чимало інших можливостей, крім виходу на ринки капіталу.

«Є інші програми співробітництва, в яких можна брати участь. Програма 911, яку нам пропонували американці, наприклад. Під цю програму вони нам пропонували не тільки обладнання, а й технології та інформаційні системи. За цією програмою можна було б отримувати і військову техніку в тому числі. Зараз є програми розгортання мобільних госпіталів. А наша влада вперлася в МВФ. Закинути гроші в загальний котел, — все, на що здатні. А яким чином ми витрачаємо ці кошти, викликає багато питань і невдоволення у МВФ», — говорить він .

Резерви бюджету

За підрахунками Ukraine Economic Outlook, в цьому році бюджет додатково отримає не менше 50 млрд грн за рахунок перевиконання плану надходжень. Причина — від початку занижені показники інфляції, на яких верстався головний фінансовий кошторис країни.

До бюджету закладалося зростання споживчих цін на рівні 7,3%. Тепер же в Мінекономіки кажуть, що інфляція за підсумками року досягне 8%. У реальності ціни можуть зрости ще більше. За даними Держстату, в червні інфляція в річному вираженні склала 9,5%.

Як результат, за підсумками першого півріччя перевиконання держбюджету вже склало 35,4 млрд грн. (6,5%).

Додаткові кошти бюджету принесуть і податкові ініціативи Мінфіну, які активно підтримують і в профільному парламентському комітеті.

Вже прийнятий в першому читанні так званий «антиахметовськими» законопроект покликаний підвищити податкову дисципліну великих компаній, — так його позиціонує влада. Однак коло тих, кого торкнуться податкові новації, буде набагато ширшим. Наприклад, після їх вступу в силу платити більше доведеться продавцям нерухомості і автолюбителям.

І звичайно, не варто скидатиь з рахунків прихований секвестр бюджету, до якого влада не раз вдавалася в критичних ситуаціях. Тож представники влади, які не вбачають глобальної проблеми для країни у відсутності траншу МВФ, не такі вже й не праві. Гроші Ффонду, на думку керівника відділу аналітики ГК Forex Club Андрія Шевчишина, для України стануть знову актуальними тільки до весни 2022 року.

Автор:

співвласник Євтушенко Іван

Minfin і Finance.ua